Інвестуємо в майбутнє: чому важливо підтримувати економічну активність жінок
Економічна активність жінок є важливим фактором розвитку будь-якої країни.
Вона забезпечує не лише рівні можливості, а й сприяє зростанню ВВП та зміцненню економічної стабільності. Це має особливе значення в умовах війни, коли значна частина чоловіків служить у Збройних Силах України. Жіноча робоча сила стає ще важливішою складовою економічного розвитку країни.
Але в Україні все ще існує гендерний розрив на ринку праці. Багато жінок, особливо мами, змушені залишати роботу через брак дитячих садків, відсутність підтримки з боку роботодавців та суспільні стереотипи. Як змінити цю ситуацію і створити умови для того, щоб жінки могли поєднувати кар'єру та материнство – про це ми поговоримо далі.
Що відбувається в інших країнах?
Економічна активність жінок у різних країнах світу відрізняється залежно від культурних, економічних та політичних факторів. Згідно з даними Світового банку[1] за 2021 рік, економічна активність жінок значно варіюється, що відображає специфіку державної політики та соціально-економічних умов. Наприклад, у Німеччині цей показник становить 75%, що свідчить про високу залученість жінок до ринку праці, завдяки розвиненій системі підтримки працюючих матерів і політиці рівних можливостей. У Казахстані рівень участі жінок у робочій силі також досить високий і складає 74%, що можна пояснити культурними традиціями та активною державною підтримкою. У Словаччині цей показник складає 71%. Найвищий рівень участі жінок у робочій силі спостерігається у Швеції — 81%, де створено найбільш сприятливі умови для поєднання кар'єри та сімейного життя завдяки прогресивній соціальній політиці. В Україні цей показник має тренд на зниження з 2007 року та в 2021 році склав всього 62%.
Які фактори на це впливають?
Тривалість декрету
Країни, де відпустка по догляду за дитиною триває довше, зазвичай мають нижчі показники повернення жінок на роботу після декрету, за даними OECD[2]. Серед країн ЄС, де законодавством передбачено період декрету близько одного року, - Болгарія, Греція, Словаччина[3]. Натомість, в Україні жінки мають право на трирічну відпустку по догляду за дитиною, що є одним з найдовших періодів у Європі. Це, з одного боку, забезпечує захист інтересів матері та дитини, але з іншого боку, призводить до втрати кваліфікації та ускладнює повернення на ринок праці.
На противагу цьому, за даними дослідження Вокс Україна[4], у Німеччині та Франції відпустка по догляду за дитиною є значно коротшою, і це сприяє швидкому поверненню жінок на роботу. У Німеччині існує також система гнучкої відпустки, коли один з батьків може взяти додаткову відпустку, що розподіляється між обома батьками, що стимулює чоловіків брати більш активну участь у вихованні дітей. Такі політики допомагають зменшити гендерний розрив у працевлаштуванні і зберегти економічну активність жінок.
Недостатня кількість ясел та дитячих садків.
У багатьох регіонах, особливо в умовах війни, доступ до дошкільних закладів є обмеженим, що змушує жінок залишатися вдома і займатися вихованням дітей замість того, щоб повертатися до роботи. Також, в Україні майже немає опції ясел для дітей від 3 місяців як державної, так і приватної форми.
Відсутня культура чоловічої відпустки по догляду за дитиною.
В Україні лише 6% чоловіків використовують можливість брати відпустку по догляду за дитиною, що значно нижче, ніж, наприклад, у Норвегії, де цей показник становить 46%, за даними дослідження Вокс Україна[4].
Недостатня підтримка жінок під час повернення на роботу після декретної відпустки.
Багато жінок стикаються з дискримінацією, зниженням зарплати або втратою кар'єрних можливостей. Наразі в Україні вже почали впроваджувати програми з перенавчання жінок на типово "чоловічі" професії, такі як водійки[5], технічні фахівці тощо, але цього недостатньо для системного вирішення проблеми.
Що можна зробити на рівні держави?
Як фахівчиня з державної політики, я вважаю, що необхідно впровадити низку заходів для покращення економічної активності жінок в Україні.
Я пропоную кілька кроків для покращення економічної активності жінок в Україні:
Збільшити кількість ясел і дитячих садків або ввести відшкодування послуг няні. Це дозволить жінкам швидше повернутися на роботу після народження дитини та продовжити карʼєру.
Ввести обов’язкову відпустку для батьків-чоловіків. Це допоможе розподілити обов'язки по догляду за дитиною між обома батьками та зменшити гендерний розрив на ринку праці. Для цього обовʼязково потрібна комплексна адвокаційна кампанія, консультації з громадськістю, врахування аспекту війни.
Запровадити консультації по виходу з декрету для жінок. Такі консультації мають бути доступні в різних форматах, включаючи онлайн і офлайн. Важливо, щоб жінки знали про ці програми і могли ними скористатися.
Ці заходи допоможуть збільшити економічну активність жінок і забезпечити рівні можливості для всіх на ринку праці.
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук вчора о 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь вчора о 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський вчора о 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук вчора о 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін вчора о 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 07.01.2026 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 07.01.2026 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 350
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 206
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 163
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 134
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 99
-
Китай підняв у повітря два серійні винищувачі-невидимки J-35A – відео та характеристики
Технології 35211
-
Ніч без сну через повітряні тривоги: що робити, щоб повернути ясність і сили
Життя 12813
-
США заявили, що продаватимуть венесуельську нафту "безстроково"
Бізнес 5832
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 5448
-
Bloomberg: Найбільший покупець венесуельської нафти почав розглядати дорожчу альтернативу
Бізнес 3143
