Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
02.04.2013 10:16

Патент без відповідальності

Патентний повірений, тренер програми РАДА USAID, FDI-професіонал

Хочу розповісти шановним читачам про одну цікаву історію українського винахідника та його підприємства, яке виробляє інноваційну продукцію у харчовій галузі та його конкурентів, які назвали себе винахідниками аналогу цього товару – представниками столичног

Хочу розповісти шановним читачам про одну цікаву історію українського винахідника та його підприємства, яке виробляє інноваційну продукцію у харчовій галузі та його конкурентів, які назвали себе винахідниками аналогу цього товару – представниками столичного підприємства. Особливістю цієї справи якраз стала ситуація, коли на обидві розробки: і рівнянина, і киян, було видано по 2 патенти України.


Спір між рівнянами та киянами давно вийшов за межі пристойності – кияни не гребували жодною можливістю, аби оббрехати цього винахідника та його розробку, поширювали неправдиві відомості, опрацьовували клієнтів рівненського виробника, перешкоджали укладенню нових контрактів. Але, найбільше їх вражали результати конкурента з Рівного: продукція вперто вироблялася і захоплювала ринок. Водночас, проблема існувала і далі; кияни наполегливо і методично здійснювати рейдерські атаки на інтелектуальну власність та йшли слідом на "провінційним" підприємством.

Яке ж у них виправдання? Та те ж саме: наявність патентів на корисні моделі, на їхню думку, дають їм усі права на підготовку та випуск аналогічної продукції. Ще більш дивним у цій ситуації є те, що одним із власників «київського патенту» є навіть один із патентних повірених України, інший - директор підприємства (яке і пропонує такий товар). Тобто, професіонал з найвищою кваліфікацією у сфері правової охорони  інтелектуальної власності робить такі вчинки? Дивно якось…

Запитаєте Ви: як різні продукти, які мають єдину технічну сутність, можуть мати правову охорону ? Слід завважити, законодавство у сфері науково-технічної творчості та правової охорони інтелектуальної власності передбачає можливість видачі двох видів охоронних документів (які йменуються патенти) на нові технічні рішення:  патенти на винаходи та патенти на корисні моделі.

А 20-річний патент на винахід мав рівнянин, 10-річні патенти на корисні моделі мали київські заявники.

Відповідь на це запитання також і намагалися віднайти також і співробітники рівненського підприємства. Не витримавши таких відвертих знущань з боку столичних конкурентів, передали ведення справи до місцевого (як і вони, "провінційного") патентного повіреного. 
Розпочалося детальне патентно-інформаційне дослідження - аби з’ясувати ситуацію з патентуванням технічних рішень у цій сфері. У результаті чого, було виявлено факти технічних рішень, які вже були раніше запатентовані. Серед них, звісно, і розробки рівнянина, і американські патенти (жорстко відтворені). Наявні патентні формуляри свідчили про відсутність новизни технічних рішень у киян. 
Але як вони отримали патент? – запитаєте Ви.
Для цього, декілька слів про такий об’єкт, як корисна модель (за даними www.ipo.gov.ua): 
Фактично, корисна модель у праві інтелектуальної власності вважається підвидом винаходу (хоч і винесена у окремий об’єкт), але ж, на відміну від свого родового об’єкту – винаходу – має дещо менший період охоронної дії (10 років для України, та від 6 до 10 у інакших країнах) та менш жорстокі вимоги до її реєстрації. Якщо корисна модель є придатною та новою до промислового користування, тоді вона вважається (точніше, визнається) патентоздатною. В Україні, корисна модель реєструється без проходження кваліфікаційної експертизи на новизну та промислову придатність, тобто, патент на неї видається під відповідальність патентовласника (заявника). Водночас, слід зазначити, що критерії охороноздатності корисної моделі не скасовуються. Проте, корисна модель є чи не найдинамічнішим об’єктом науково-технічної творчості, адже, вже за 1 місяць (прискорена процедура) можна отримати рішення про видачу патенту. У більшості випадків, «час до ринку» є одним із найважливіших критеріїв оцінки інвестором доцільності фінансування інноваційного проекту.

Отож, як наслідок наведеного, зазначаємо, що патент на корисну модель видається під відповідальність його власника. Саме він відповідає за дотримання такого критерію, як новизна. Адже, новизна вимагається, хоч і не перевіряється. Власне, це основна відмінність корисної моделі від винаходу.

Для того, аби остаточно підтвердити відсутність прав на "корисні моделі", патент-офіс "Рівнепатент" надіслав подання до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) про проведення перевірки на предмет визнання патентів на корисні моделі непатентоздатними. (Фактично, заявки на патенти на корисні моделі перейшли на фазу кваліфікаційної експертизи, коли експерти державного патентного відомства розпочали перевірку того, чи можуть вони взагалі були отримати правову охорону в Україні, як нові технічні рішення).

Як і очікувалося, за результатом проведених експертиз, було встановлено, що заявочні матеріали на патенти від киян (директора та його "співвинахідника" патентного повіреного) є такими, що не відповідають критеріям патентоздатності. Отож, вони не є новими.

Виходить, рівненське підприємство вже не має конкурента на своєму ринку. Наявність патентів на винахід вже підтверджує само-по-собі новизну технічного рішення. Адже патент на винахід проходить дві фази науково-технічної експертизи: і за формальними ознаками, і по суті (тобто, кваліфікаційну експертизу). Такий патент, на відміну від корисної моделі, видається під відповідальність держави, а не його власника. До того ж, ця резонансна справа завершилася значним (50 000 грн.) за своїм розміром штрафом для нечесних підприємців з Київщини (від Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету, за дискредитацію конкурента).

Отож, виходить, що у киян були «патенти без відповідальності». Більш того, особи, які йменували себе винахідниками, насправді виявилися плагіаторами, які нічого спільного не мають з новими технологіями. Їхнє завдання було одне – паразитувати на винахідливості та наполегливості інших. Проте, сталося не так, як думалося. Інтелектуальна власність не повинна пробачати таких випадків, винні мають завжди отримати по заслузі. 

Цей приклад яскраво свідчить, що факт наявності патенту ще не означає, що його власник дійсно володіє правами на об’єкт інтелектуальної власності. Він може бути звичайним шахраєм, який хоче отримати змогу легко наживитися, за рахунок інших, добросовісних людей. Отож, варто завжди перевіряти наявність законних підстав на претензії чи вимоги таких підозрілих осіб. Звісно, завжди добре мати самому патент. У цьому випадку, Ви значно більш захищені, особливо від рейдерських захоплень. Так-так, саме такого роду захоплення, опираючись на документальне підтвердження на об’єкти інтелектуальної власності, стають все-більш популярними. 

Отож, будьмо ж обачні :-)
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net