Штраф за невчасну реєстрацію накладної: податкова атакує
Штраф по камеральній перевірці. Зменшили штраф, але все одно штрафують по-старому.
Загалом, окреслю проблему. 2022 рік, особливо після 15.07.2022, запам’ятався численними блекаутами, змінами податкового законодавства, перебоями в роботі серверів податкової тощо.
Зрозуміло, що український бізнес як міг мовчки воював з цим, допоки не відчув перші наслідки свого мовчання - акти камеральних перевірок за невчасну реєстрацію податкових накладних, тих нечисленних накладних, які волею природи, наполегливістю бухгалтерів, юристів, керівників, вдавалося зареєструвати.
Депутати почали відчувати невдоволення, яке все гучніше чули від платників податків.
Як результат, ми отримали ЗУ «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" від 12.01.2023 (норми набули чинності 08.02.2023), яким зменшили штрафні санкції за невчасну реєстрацію податкових накладних, збільшили період для реєстрації податкових накладних, операційні години роботи серверів.
Однак підприємців чекає вже нова халепа - логіка податкової служби, бо згідно з роз’ясненням ДПС України:
Штрафні санкції у розмірах, визначених з урахуванням змін внесених Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.
Чому з 16.01.2023, а не з дати набуття чинності законодавчих норм (08.02.2023), невідомо. Це запитання я ставив в ДПС України під час адміністративного оскарження ППР по камеральним перевіркам для клієнтів. У відповідь - ну, еее, ну, така позиція.
Більше того, є норма ПК України, згідно з якою штрафні санкції застосовуються відповідно до чинної норми на момент виявлення порушення, а не його ВЧИНЕННЯ (див. п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Зараз вже з’явилася і перша судова практика, зрозуміло, що на рівні судів першої інстанції. Із приблизно 45 судових рішень, майже 70% було прийнято на користь платників податків і відповідно скасовані штрафні санкції, що були з якогось переляку нараховані згідно зі ст. 120-1 ПК України, а не по п. 90.
Маємо чергову недолугість законодавчої техніки, як на мене. Адже ще під час внесення змін, головне юридичне управління Верховної Ради України, звертало увагу, що на практиці матимемо різні штрафи та різні строки визначені різними нормами ПК України (п. п. 89, 90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України та ст. 120-1, 201 ПК України), що, однозначно, тільки додасть проблем платникам податків.
Я вже мовчу про порушення принципів сталості податкового законодавства, тлумачення на користь платників податків у разі суперечностей норм, дискримінацію платників податків.
Отож бізнесу залишається лише виживати, боротися та перемагати підступного та хитрого трутня - податкову.
- Факапнули грант? ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась» Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 121
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 94
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 88
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 8038
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 6582
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5638
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 5045
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 3451