Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.03.2025 10:38
Суддя та абревіатури
Євген МагдаПолітолог та викладач, директор "Інституту світової політики"
Ручне правосуддя в Україні становить загрозу національній безпеці
Сьогодні з кожної праски звучать питання «Як нам знайти спільну мову з адміністрацією Дональда Трампа?». Я готовий порадити: діяти за законом та не зважати на «непохитних» служителів Феміди.
У славетному місті Львові є Личаківський районний суд. Там кояться дивні справи. Наприклад, голова цього суду Григорій Жовнір 23 червня 2022 року сприйняв аргументи адвокатів зрадника Віктора Медведчука щодо необхідності розглядати його справу у закритому режимі. Нагадую, це було у Львові за чотири місяці після початку широкомасштабного вторгнення РФ. Жовнір у Личаківському суді пройшов шлях від стажера до голови суду, і це багато чого пояснює.
Якщо проглянути декларація Григорія Жовніра за 2023 рік, можна прийти до висновку, що людина він незаможна. Все що є у голови Личаківського суду – 37,5 сотки землі в селі Оброшине на Львівщині, автомобіль Skoda Superb 2021 року, 10 тис доларів готівки, 9,4 тис євро на рахунку в Приватбанку та 56 тис гривень в тому ж банку. Небагато, відверто кажучи, тому держава виплатила судді Жовніру ще й 75,7 тис грн матеріальної допомоги.
Його мама володіє будинком у 238 кв. м в тому ж селі Оброшиному та має у ньому 13 соток землі. Дружина Ірина – власниця двох квартир, одна з яких – у Львові.
Однак 6 червня 2024 року у відповідності з вимогами законодавства суддя Жовнір повідомляє про суттєві зміни в майновому стані. Виявляється, в травні 2024 року він отримує дохід в розмірі 1 млн грн від відчуження нерухомого майна. Прикро, що воно раніше не було відображене у його декларації. Мабуть, у Львівській області ще бувають подібні дива – сходження мільйона гривень до кишені голови Личаківського суду Львова.
Варто звернути увагу, що Григорій Жовнір має слабкість до абревіатур – ДБР та БЕБ. Наче за помахом чарівної палички (нагадаю, що Григорій Жовнір наче народився у Личаківському суді) йому дістаються на розгляд справи, у яких громадяни вимагають від держави Україна компенсації моральної шкоди на мільйони гривень через завдану шкоду незаконними діями органів дізнання Львівського теруправління ДБР. Причому у двох таких справах на 5 млн грн та 4 млн позивачі просять відвести суддю Жовніра від розгляду справи. Причини доволі переконливі В одному випадку йдеться про конфлікт інтересів – суддя Жовнір судить працівника ДБР Онищака М.П, який не лише працював помічником судді в тому ж Личаківському райсуді м. Львова, але і представляв інтереси суду за дорученням голови суду в адміністративних справах. Інакше кажучи – на короткій нозі з Григорієм Жовніром.
У іншій справі позивач просить відсторонити суддю Жовніра через раніше ухвалене ним незаконне рішення у справі проти ДБР, яке анулював апеляційний суд Львова.
Серед останніх подій – розгляд у Личаківському районному суді справи, пов’язаної з керівником детективів БЕБ Олександром Ткачуком. Той попри скандальний шлейф розглядається на Банковій як можливий тимчасовий керівник БЕБ чи його перший заступник з функціоналом «смотрящего» від Офісу президента. Поява Олександра Ткачука в околицях Личаківського суду – не лише своєрідне продовження його пригод навколо Винниківської тютюнової фабрики.
Поки очевидно одне: конвульсії з прагненням підпорядкувати собі як окремі суди, так і судову систему в цілому не покращують американо-українські відносини. Лише самовпевнені йолопи можуть вважати, що їхні дії в умовах найбільшої у світі війни залишаються непомітними для наших партнерів. А у тих, як показує політика Трампа, розмова коротка…
