"Джокер" залишається в рукаві
Telegram залишається вкрай проблемною сферою в Україні.
Дискусія про необхідність регулювання Telegram в Україні завершилася якось сама собою. У людей непідготовлених може виникнути враження, ніби Еммануель Макрон поділився отриманою від Павла Дурова інформацією з Володимиром Зеленським, а той дав відповідне розпорядження правоохоронним органам.
Справді, певні рішення щодо обмеження використання Telegram у Силах Оборони України та органах державної влади ухвалено, цей месенджер заборонено встановлювати на службове обладнання і пересилати за його допомогою документи. Однак до того часу, доки органи державної влади мають офіційні представництва у Telegram розраховувати на реальну протидію анонімним телеграм-каналам не випадає.
Нагадаю, що Telegram-канали різного ступеня анонімності заводили на український інформаційний ринок напередодні президентських виборів 2019 року. Варто було Володимиру Зеленському публічно сказати, що він читає Telegram, як процес створення різноманітних каналів перетворився на вакханалію. Влада толерує їхню діяльність, сприяє їй, фактично використовує анонімний сегмент Telegram як альтернативу медіа, які намагаються зберігати незалежність.
Втім, є і інший бік медалі. Влітку hromadske.ua розповіло про діяльність Telegram-каналу «Джокер» та його господаря Романа Кравця. Цій молодій людині, не обтяженій соціальною відповідальністю, вдалося одночасно бути кандидатом в депутати від «Слуги народа» та повним тезкою політичного оглядача «Української правди». Проте секрет його розкішного життя в іншому: «Джокер» шантажує представників українського бізнесу, прямо виставляючи розцінки за припинення інформаційного цькування. «Прислужний» статус, очевидно, допомагає Кравцю переконувати своїх жертв, що їх замовили або їх карають, поширювати практично будь-які нісенітниці. Українське суспільство в умовах війни втратило інформаційну стійкість, і багато представників бізнесу вважають за доцільне відкупитися. До речі, матеріал «Громадського» має дуже промовисту назву «Джокер» Єрмака».
Очевидно, що достеменних підтверджень зв’язків між власником Telegram-каналу з практикою шантажу та всемогутнім шефом Офісу президента немає, але це той випадок, коли натяками та напівтонами можна добитися навіть більше. У мутній воді легше ловити велику та дурну рибу. Існування «Джокера» не просто демонструє причини, за якими Telegram і надалі посідатиме пануючі позиції на інформаційному ринку України, але і дозволяє розкрити механіку їх функціонування:
- Потрібен невеликий стартовий капітал та контакти серед подібних каналів.
- Необхідно створити пул партнерів, з якими спільними зусиллями можна «набивати» та розганяти контент.
- Варто показувати наближеність до влади, надуваючи щоки та демонструючи сцени з життя, які більше схожі на серіал Narcos.
- При можливості можна інформаційно атакувати практично будь-який український бізнес, причому зв’язуватися з іноземним бізнесом в України телеграмщики не ризикують. Можливо, розуміють, що «продати» словесну нісенітницю комусь на захід від України неможливо.
- За першої ж загрози деанонімізації та регулювання можна кричати про загрози свободі слова – громадянам України це заходить.
У всьому цьому є один нюанс: анонімні Telegram-канали мають прайс не лише на вимазування лайном того чи іншого бізнесу, але і на розміщення замовлень взагалі. І краще не уявляти, що буде, якщо їм прийде чергове килимове замовлення від контрагентів російських спецслужб.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 110
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5392
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4730
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4140
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2201
-
Україна приєдналася до міжнародної системи фітосанітарних сертифікатів ePhyto
Бізнес 2073