"Використання права на зло": практика Верховного Суду
Чи можливо використовувати "право на зло" з метою уникнення виконання своїх зобов'язань?
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність учасників цивільних правовідносин. Тобто дії таких учасників мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони відповідного правовідношення.
На жаль, поведінка учасників цивільних правовідносин не завжди є добросовісною. Навпаки, досить часто трапляються ситуації, коли одна із сторін договору свідомо намагається уникнути виконання своїх зобов’язань, наприклад, зі сплати боргу, використовуючи при цьому різноманітні правові механізми.
За таких обставин, інша сторона договору має право звернутись до суду за захистом своїх порушених прав і саме суд має бути тією інстанцією, яка забезпечить дотримання принципів добросовісності, справедливості та верховенства права і унеможливить «використання права на зло» в цивільних правовідносинах.
У зв’язку із наведеним, особливої уваги заслуговує постанова Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 754/5841/17.
Згідно з обставинами цієї справи місцевий суд заочним рішенням стягнув з відповідача на користь позивачки борг, а згодом за заявою відповідача скасував це рішення і призначив справу до розгляду в загальному порядку.
Тим часом відповідач, з метою уникнення виконання обов’язку зі сплати боргу, уклав зі своєю матір'ю договір дарування 1/3 частки квартири, що належала йому на праві власності.
В подальшому мати відповідача уклала договір купівлі-продажу спірної частки квартири з іншою третьою особою.
Позивачка просила суд визнати недійсним договір дарування спірної частки квартири, а також застосувати як спосіб цивільного захисту процедуру реституції (повернення спірної частки квартири первісному власнику – боржнику).
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову, вказавши, що в діях відповідачів не міститься ознак умислу, спрямованого на приховування реальної мети укладення оспорюваного договору.
Натомість апеляційний суд це рішення скасував, визнав оспорюваний договір дарування недійсним, а в застосуванні реституції відмовив, оскільки така вимога може бути пред'явлена лише стороною недійсною угоди, а позивачка не є стороною такого договору.
Верховний Суд за результатами розгляду цієї справи зазначив, що у цій справі очевидно, що учасники цивільних відносин (сторони оскаржуваних договорів) "вживали право на зло", оскільки цивільно-правовий інструментарій (укладені оскаржувані договори) використовувався учасниками для унеможливлення звернення стягнення на частку боржника у спірній квартирі і зумовив настання негативних наслідків для позивачки.
Укладення будь-яких договорів не може використовуватись як механізм для уникнення виконання боржником своїх зобов’язань стосовно повернення боргу, оскільки в такому випадку порушуються інтереси кредитора, який не в змозі буде задовольнити свої вимоги за рахунок майна такого боржника, що явно не відповідає принципу добросовісності, справедливості та порушує принцип верховенства права.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що існують підстави не тільки для визнання договору дарування спірної частини квартири недійсним, а й для повернення 1/3 частини квартири у власність боржника, оскільки останній разом зі своєю матір’ю та іншою третьою особою «вживали право на зло», що спричинило порушення інтересів позивачки.
При цьому, Верховний Суд також зазначив, що у випадку, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом, проте є ефективним та не суперечить йому, а закон у свою чергу не визначає іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Необхідно визнати, що практика відчуження майна та будь-яких активів з метою уникнення виконання зобов’язань щодо оплати боргу є досить поширеним явищем в Україні.
Саме тому зазначеним судовим рішенням Верховний Суд створив черговий прецедент, який покликаний зменшити потенційні недобросовісні дії учасників цивільних правовідносин та забезпечити практичну реалізацію принципів добросовісності, справедливості та верховенства права.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 184
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 135
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 111
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10839
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6115
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5995
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3920
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3582