Чому потрібно інвестувати у аеропорт Чернівців
Рік тому, 25 травня, аеропорт Чернівці відзначив 85 років з моменту його заснування. Його відкрили у 1933 році і сам король Румунії, Кароль ІІ був присутній на відкритті.
Тодішні газети писали, що цей аеропорт є одним з найкращих у Східній Європі (газ.«UNIVERSAL»1937 р.).
З моменту відкриття аеропорту у Чернівцях, роль повітряного транспорту зросла як ніколи раніше. Жодне сучасне місто не може ефективно розвиватися без функціонування одного або декількох аеропортів. Якщо інфраструктура аеропорту дозволяє приймати лише малогабаритні літаки, – таке місто залишається на узбіччі економічного розвитку. Воно не здатне приймати туристів, ефективно та швидко відповідати запитам бізнесу та не може слугувати транспортним вузлом між популярними авіа-напрямами.
Аеропорт у 21 столітті – це вагоме бюджетоутворююче підприємство, яке дає десятки високооплачуваних робочих місць та слугує акселератором для розвитку інфраструктури міста. Будівництво аеропорту має мультиплікативний ефект для розвитку всіх суміжних сфер життєдіяльності міста.
І хоч у 1937 році відкриття аеропорту у Чернівцях наробило галасу, сьогоднішнє його становище та статус міжнародного викликає великі сумніви.
Потреба аеропорту у Чернівцях викликана і тим, що головні автомобільні магістралі, що з’єднують Чернівці з іншою частиною України перебувають у вкрай незадовільному стані. А вихід лоукостерів на ринок України та розвиток внутрішніх авіаперевезень, може здешевити перельоти всередині країни так, що потреба пересуватися між регіонами на автомобілі стане мінімальною.
Не потрібно бути експертом, щоб побачити потенціал України та Чернівців зокрема, у міжнародних та внутрішніх авіаперевезеннях. Сервіс відслідковування повітряних суден “flightradars24”, наочний демонструє відставання України від її сусідів. Найбільша країна Європи має найменшу інтенсивність авіаперевезень.
![]() | ![]() |
Чернівці мають не менший потенціал, ніж Львів. Вони можуть стати туристичною меккою Буковини та центральним аеровокзалом Південно-Західної України. Для прикладу, аеропорт Львову обслужив 191,6 тис. пасажирів у серпні 2018 року, що на 38,6% перевищило показник за аналогічний місяць 2017 року; а у січні-лютому 2019 року - 235,5 тис, що на 50,4% перевищило результат аналогічного періоду 2018 року. Такий ріст говорить про те, що доцільність будівництва сучасного аеропорту є надзвичайно великою, і жодне місто не може органічно розвиватися за його відсутності.
Для порівняння, чернівецький аеропорт теж має позитивну статистику перевезень. Проте, у найближчому майбутньому, кількість рейсів через поганий стан злітної смуги може знизитися.

Як стверджує президент авіакомпанії МАУ Юрій Мірошников: “У Чернівці літають літаки Embraer 190 не тому, что ми хочемо літати на них, а тому що аеропорт не може прийняти сучасний літак Boeing 737-800. Повернення ж до менших літаків Boeing 737 Classic, які можуть взлітати та сідати у таких аеропортах, як “Чернівці” – це два кроки назад у галузі авіаперевезень”.
Цікавий факт, що співвласник найбільшої авіакомпанії України МАУ Арон Майберг досить тривалий час працював у Чернівцях, тому потенціал та зв’язки для розвитку авіатранспорту у Чернівцях є!
Усі ж інші факти та здоровий глузд говорять про те, що розвиток Чернівців та всього регіону загалом, залежить від належного функціонування аеропорту. А стан справ у КП “Міжнародний аеропорт Чернівці” сьогодні є жалюгідним. Сам аеропорт потребує інвестицій для розвитку, адже через низький пасажиропотік – висока вартість квитків, через поганий стан злітної смуги – старі літаки, тому мало пасажирів, а відповідно і рейсів.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 176
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 121
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 95
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 81
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 66
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 7855
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 5238
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
2637
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2563
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 2459