У депутати хоч Соросу, хоч китайцям: Що не так у законі про скорочення нардепів

Висновок Конституційного суду щодо документа був позитивним. Відповідає Основному Закону. Проте деякі положення законопроекту викликали у КСУ низку важливих застережень. В ідеалі їх треба було виправити, а вже потім схвалювати у парламенті. На жаль, на це уваги ніхто не звернув. Як і на те, що в суспільно важливі, популярні зміни вписують такі норми, за які інакше б не проголосували, адже вони порушують Конституцію.

Що не так із законопроектом № 1017?

Право депутатів на конституційне подання

Як відомо, якщо депутат сумнівається у відповідності ухваленого в парламенті закону Конституції, він звертається до Конституційного суду. На сьогодні кількість депутатів, які можуть відстоювати правочинність рішень Ради, становить 45 осіб. Тобто одна десята від конституційного складу ВРУ (450 депутатів).

Тож якщо у новому законопроекті ми зменшуємо депутатський склад до 300, було б логічно пропорційно зменшити кількість депутатів, які можуть звертатися до КСУ. Але у законопроекті цей момент "забули". Можливо, свідомо, щоб ускладнити опозиційним депутатам можливість звернутися до Конституційного суду або оскаржити правильні закони.

Іноземці зможуть стати депутатами?

Раніше в Конституції було записано, що "народним депутатом України може бути обрано громадянина України". А тепер просто фіксують, що "народним депутатом України може бути громадянин України". Тобто вимоги мати 21 рік, проживати не менш як 5 років на території України та бути громадянином України поширюються на вже обраного депутата. А от кандидата у депутати це не стосується. По суті, ми можемо обирати іноземця. Наприклад, Джорджа Сороса обрати депутатом, а потім разом із депутатським посвідченням і громадянство йому надати.

Верховна Рада зупиняє свою роботу

За новим законом, Верховна Рада працюватиме до наступних виборів депутатів. Цікаво, що в Основному Законі поняття "наступні" немає, а є поняття "чергові вибори" та "позачергові вибори".

Нині норми Основного Закону кажуть нам, що депутати припиняють виконувати свої повноваження, не коли прийде час виборів, а коли прийде час новим депутатам голосувати на першому засіданні нового скликання ВРУ.

Проблема в тому, що між поняттями "до наступних виборів" і "в день роботи нового скликання" є різниця. Тобто, за новим законом, Верховна Рада не працюватиме від початку виборів і до дня приходу нових депутатів на роботу. Такий часовий розрив порушує конституційний принцип безперервності функціонування законодавчої влади.

Нові засади виборів

Зараз, за  Конституцією, наш парламент обирається "на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування".

А в новому законі такої норми немає. І виходить, що виборче право може стати не загальним, а локальним, нерівним та непрямим. Ба більше – голосування може стати відкритим. Чи вас влаштує, що голосуватимуть на виборах тільки, наприклад, олігархи? Чи влаштує вас, наприклад, відкрите голосування, що стане доброю можливістю для маніпулювання?

Тобто на законодавчому рівні можна буде закріпити будь-які засади виборів народних депутатів. Якщо просто – вседозволеність влади розширюється.

Усі норми, до яких Конституційний суд мав зауваження, порушують Основний Закон. Вони зменшують роль головного документу демократичної держави, перетворюючи його на клаптик паперу. Таке ставлення обурює.

Ці норми ніхто б не підтримав, але, якщо їх вписати в популярний важливий законопроект – легко знаходять більшість голосів. Практику впихування того, що комусь потрібно, в інші закони ми вже бачили за попередньої влади і сподівалися, що ця не робитиме цього.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 149 Регламенту Верховна Рада може розглянути питання й ухвалити рішення про попереднє схвалення законопроекту, якщо він за висновком Конституційного суду відповідає вимогам статей Конституції України і якщо його положення не викликають у суду застережень.