Як влада заохочує виборців «підвищенням» зарплати
25 жовтня в Україні пройдуть чергові вибори до органів місцевого самоврядування. Виборчий процес уже розпочався і як це завжди буває під час таких кампаній претенденти на мерів міст, селищних і сільських голів та депутатів різних рад активно включилися у п
25жовтня в Україні пройдуть чергові вибори до органів місцевого самоврядування.Виборчий процес уже розпочався і як це завжди буває під час таких кампанійпретенденти на мерів міст, селищних і сільських голів та депутатів різних радактивно включилися у передвиборчу боротьбу.
Прицьому використовуються найрізноманітніші (подекуди навіть брудні) способизавоювання голосів виборців. Переважна більшість усіх передвиборчих маніпуляційє доволі відомими і зазвичай їх прийнято позначати з допомогою «гречки». Це такийперевірений практикою попередніх виборчих перегонів стимулятор активності(підкупу) виборців, що ним не зумів знехтувати навіть Кабмін.
Звичайно,що не Кабмін, як центральний орган виконавчої влади, а власне політичні сили-(а)які заволоділи цією державною інституцією. Тобто Кабмін це всього лишінструмент з допомогою якого було роздано ось ту «гречку» поміж певної частинипотенційних виборців.
Йдетьсяпро працівників бюджетної сфери, тих осіб чиї заробітні плати власне і залежатьвід Кабміну, на який покладається сфера державного регулювання оплати праці. Іздавалося б нічого поганого у тому немає, що Кабінет Міністрів нарештіспромігся підвищити зарплату значній кількості своїх громадян – працівниківбюджетної сфери. І навіть те, що сталося це напередодні виборів, а томусприймається як своєрідна «гречка» не є таким обурливим і навіть не виглядає якпідкуп, а те, що здійснено це з порушенням закону та з приховуванням фактичнихдеталей такого «підвищення». Багато пообіцяли та не все дали.
Отже,16 вересня 2015 року кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 731 «Про підвищенняоплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузейбюджетної сфери» якою виклав у новій редакції деякі положення Постанови від 30серпня 2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифноїсітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників закладів таорганізацій окремих галузей бюджетної сфери», якою встановив нові посадовіоклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 вересни 2015р. для осіб,які працюють у бюджетній сфері з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у 1378грн. (перед цим була1218грн.).
Саме мінімальна зарплата як відомо євизначальною при формування тарифної сітки (схеми посадових окладів). Відповіднодо ст. 96 Кодексу Законів про працю України таке формування проводиться на основі тарифної ставки робітника першогорозряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує(!) законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, таміжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок.
Щобне заплутатись у цих «мудрих» законодавчих формулюваннях спробуємо пояснити цепростіше.
Спочаткутреба мати на увазі, що усі роботи (посади) у бюджетній сфері тарифіковані(поділені) на 25 розрядів де, чим вищий розряд, тим складнішою є робота, а отжепотребує більше зусиль і вміння для її виконання. Тобто вона може виконуватисяпрацівниками більш високої кваліфікації. Тому й зарплата (тарифні ставки) маютьзростати в залежності від розряду роботи. Для цього кожному розряду роботивідповідає т.з тарифний коефіцієнт,який зростає із зростанням розряду роботи.
Наприклад:першому розряду відповідає коефіцієнт-1, другому – 1,09 третьому 1,18 і т.д. А25-й розряд має «наприклад» коефіцієнт – 4,51.
Якщодотримуватися закону, то з 1-го вересня тарифна ставка робітника 1-го розрядумала б становити суму яка перевищуєрозмір мінімальної заробітної плати 1378 грн. і цей розмір мав бивизначити Кабінет Міністрів. А вже решту ставок можна порахувати елементарно –шляхом множення ставки першого розряду (більше 1378грн.) на коефіцієнтвідповідного розряду. Арифметика доволі проста.
Однак,всупереч вимогам чинного законодавства, Кабмін у Постанові від 16.09.2015 р. №731 робить посилання на (зауважте!) абзац2-й примітки 1 до додатка 1 Постанови від 30.08.2002 р. №1298 де зазначаєякісь ніби вирвані з контексту слова - «з 1-го вересня 2015р. – 1012 грн.». Тобто,якийсь «абзац», якоїсь «примітки», якогось «додатку» і якісь не зрозумілі «1012грн.». До чого це все тут?
Аось в цьому і весь обман. Виявляється, що починаючи з 2010 року Кабмінсистематично порушує ст. 96 КЗпП України та ст. 6 Закону України «Про оплатупраці» і з допомогою таких собі «приміток» розраховує посадові окладипрацівників бюджетної сфери. Виходячи з розміру посадового окладу (тарифноїставки) працівника першого розряду яка є меншоювід мінімальної заробітної плати. У нинішньому варіанті це 1378 грн. (мін.з-та) – 1012 (примітка) = 366 грн.
Наперший погляд «ціна» обману не є такою вже й великою. Якихось – 366 грн. Але цетільки так видається. Якщо взяти наприклад, працівника 22 розряду за тарифноюсіткою, де коефіцієнт становить – 4,06, то різниця між законно визначеноютарифною ставкою (окладом) і Кабмінівським варіантом вже становитиме 1485 грн.А якщо, врахувати, що на посадовий оклад зазвичай здійснюється нарахуваннярічного роду надбавок. доплат, заохочувальних виплат тощо, то можна собі лишеуявити розчарування якогось професора вищого навчального закладу (потенційноговиборця) якого у такий спосіб «обкрадають» на суму 3-4 тис. щомісячно.
НасправдіКабмін своїми маніпуляціями порушує не лише вказані вище норми законодавчихактів у сфері оплати праці, нівелюючи конституційне право працівників бюджетноїсфери на заробітну плату не нижче від визначеної законом, а йігнорує при цьому Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10рп/2008, яким ч.1 ст. 13 Закону «Про оплату праці» в редакції 2007 р. і якоювласне й послугується Уряд визнано такою, що не відповідає Конституції України.У цій статті, зокрема йдеться про те, що оплата праці працівників установ іорганізацій, що фінансується з бюджету, здійснюється на підставі актів КабінетуМіністрів в межах бюджетних асигнувань.
Такийось у нас, в правовій державі порядок з дотриманням Конституції і законівУкраїни у сфері оплати праці осіб, які працюють у бюджетних закладах, установахі організаціях. І вже здавалося б напередодні виборів можна було не пожалітиотої «гречки» й насипати повну мірку для такої «благородної» справи. Так ні, ітут черговий раз обманули.
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк вчора о 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук вчора о 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 710
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 683
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 629
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 232
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 85
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 28122
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 5654
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 4949
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 4473
-
Тайвань видав ордер на арешт CEO OnePlus Піта Лау
Технології 2092
