Як влада заохочує виборців «підвищенням» зарплати

25 жовтня в Україні пройдуть чергові вибори до органів місцевого самоврядування. Виборчий процес уже розпочався і як це завжди буває під час таких кампаній претенденти на мерів міст, селищних і сільських голів та депутатів різних рад активно включилися у передвиборчу боротьбу.

         При цьому використовуються найрізноманітніші (подекуди навіть брудні) способи завоювання голосів виборців. Переважна більшість усіх передвиборчих маніпуляцій є доволі відомими і зазвичай їх прийнято позначати з допомогою «гречки». Це такий перевірений практикою попередніх виборчих перегонів стимулятор активності (підкупу) виборців, що ним не зумів знехтувати навіть Кабмін.

         Звичайно, що не Кабмін, як центральний орган виконавчої влади, а власне політичні сили-(а) які заволоділи цією державною інституцією. Тобто Кабмін це всього лиш інструмент з допомогою якого було роздано ось ту «гречку» поміж певної частини потенційних виборців.

         Йдеться про працівників бюджетної сфери, тих осіб чиї заробітні плати власне і залежать від Кабміну, на який покладається сфера державного регулювання оплати праці. І здавалося б нічого поганого у тому немає, що Кабінет Міністрів нарешті спромігся підвищити зарплату значній кількості своїх громадян – працівників бюджетної сфери. І навіть те, що сталося це напередодні виборів, а тому сприймається як своєрідна «гречка» не є таким обурливим і навіть не виглядає як підкуп, а те, що здійснено це з порушенням закону та з приховуванням фактичних деталей такого «підвищення». Багато пообіцяли та не все дали.

         Отже, 16 вересня 2015 року кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 731 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» якою виклав у новій редакції деякі положення Постанови від 30 серпня 2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», якою встановив нові посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 вересни 2015р. для осіб, які працюють у бюджетній сфері з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у 1378грн. (перед цим була 1218грн.).

 Саме мінімальна зарплата як відомо є визначальною при формування тарифної сітки (схеми посадових окладів). Відповідно до ст. 96 Кодексу Законів про працю України таке формування проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує (!) законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок.

         Щоб не заплутатись у цих «мудрих» законодавчих формулюваннях спробуємо пояснити це простіше.

         Спочатку треба мати на увазі, що усі роботи (посади) у бюджетній сфері тарифіковані (поділені) на 25 розрядів де, чим вищий розряд, тим складнішою є робота, а отже потребує більше зусиль і вміння для її виконання. Тобто вона може виконуватися працівниками більш високої кваліфікації. Тому й зарплата (тарифні ставки) мають зростати в залежності від розряду роботи. Для цього кожному розряду роботи відповідає т.з тарифний коефіцієнт, який зростає із зростанням розряду роботи.

         Наприклад: першому розряду відповідає коефіцієнт-1, другому – 1,09 третьому 1,18 і т.д. А 25-й розряд має «наприклад» коефіцієнт – 4,51.

         Якщо дотримуватися закону, то з 1-го вересня тарифна ставка робітника 1-го розряду мала б становити суму яка перевищуєрозмір мінімальної заробітної плати 1378 грн. і цей розмір мав би визначити Кабінет Міністрів. А вже решту ставок можна порахувати елементарно – шляхом множення ставки першого розряду (більше 1378грн.) на коефіцієнт відповідного розряду. Арифметика доволі проста.

         Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, Кабмін у Постанові від 16.09.2015 р. № 731 робить посилання на (зауважте!) абзац 2-й примітки 1 до додатка 1 Постанови від 30.08.2002 р. №1298 де зазначає якісь ніби вирвані з контексту слова -  «з 1-го вересня 2015р. – 1012 грн.». Тобто, якийсь «абзац», якоїсь «примітки», якогось «додатку» і якісь не зрозумілі «1012 грн.». До чого це все тут?

А ось в цьому і весь обман. Виявляється, що починаючи з 2010 року Кабмін систематично порушує ст. 96 КЗпП України та ст. 6 Закону України «Про оплату праці» і з допомогою таких собі «приміток» розраховує посадові оклади працівників бюджетної сфери. Виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого розряду яка є меншою від мінімальної заробітної плати. У нинішньому варіанті це 1378 грн. (мін. з-та) – 1012 (примітка) = 366 грн.

На перший погляд «ціна» обману не є такою вже й великою. Якихось – 366 грн. Але це тільки так видається. Якщо взяти наприклад, працівника 22 розряду за тарифною сіткою, де коефіцієнт становить – 4,06, то різниця між законно визначеною тарифною ставкою (окладом) і Кабмінівським варіантом вже становитиме 1485 грн. А якщо, врахувати, що на посадовий оклад зазвичай здійснюється нарахування річного роду надбавок. доплат, заохочувальних виплат тощо, то можна собі лише уявити розчарування якогось професора вищого навчального закладу (потенційного виборця) якого у такий спосіб «обкрадають» на суму 3-4 тис. щомісячно.

Насправді Кабмін своїми маніпуляціями порушує не лише вказані вище норми законодавчих актів у сфері оплати праці, нівелюючи конституційне право працівників бюджетної сфери на заробітну плату  не нижче від визначеної законом, а й ігнорує при цьому Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10 рп/2008, яким ч.1 ст. 13 Закону «Про оплату праці» в редакції 2007 р. і якою власне й послугується Уряд визнано такою, що не відповідає Конституції України. У цій статті, зокрема йдеться про те, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансується з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів в межах бюджетних асигнувань.

Такий ось у нас, в правовій державі порядок з дотриманням Конституції і законів України у сфері оплати праці осіб, які працюють у бюджетних закладах, установах і організаціях. І вже здавалося б напередодні виборів можна було не пожаліти отої «гречки» й насипати повну мірку для такої «благородної» справи. Так ні, і тут черговий раз обманули.