Як влада заохочує виборців «підвищенням» зарплати
25 жовтня в Україні пройдуть чергові вибори до органів місцевого самоврядування. Виборчий процес уже розпочався і як це завжди буває під час таких кампаній претенденти на мерів міст, селищних і сільських голів та депутатів різних рад активно включилися у п
25жовтня в Україні пройдуть чергові вибори до органів місцевого самоврядування.Виборчий процес уже розпочався і як це завжди буває під час таких кампанійпретенденти на мерів міст, селищних і сільських голів та депутатів різних радактивно включилися у передвиборчу боротьбу.
Прицьому використовуються найрізноманітніші (подекуди навіть брудні) способизавоювання голосів виборців. Переважна більшість усіх передвиборчих маніпуляційє доволі відомими і зазвичай їх прийнято позначати з допомогою «гречки». Це такийперевірений практикою попередніх виборчих перегонів стимулятор активності(підкупу) виборців, що ним не зумів знехтувати навіть Кабмін.
Звичайно,що не Кабмін, як центральний орган виконавчої влади, а власне політичні сили-(а)які заволоділи цією державною інституцією. Тобто Кабмін це всього лишінструмент з допомогою якого було роздано ось ту «гречку» поміж певної частинипотенційних виборців.
Йдетьсяпро працівників бюджетної сфери, тих осіб чиї заробітні плати власне і залежатьвід Кабміну, на який покладається сфера державного регулювання оплати праці. Іздавалося б нічого поганого у тому немає, що Кабінет Міністрів нарештіспромігся підвищити зарплату значній кількості своїх громадян – працівниківбюджетної сфери. І навіть те, що сталося це напередодні виборів, а томусприймається як своєрідна «гречка» не є таким обурливим і навіть не виглядає якпідкуп, а те, що здійснено це з порушенням закону та з приховуванням фактичнихдеталей такого «підвищення». Багато пообіцяли та не все дали.
Отже,16 вересня 2015 року кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 731 «Про підвищенняоплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузейбюджетної сфери» якою виклав у новій редакції деякі положення Постанови від 30серпня 2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифноїсітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників закладів таорганізацій окремих галузей бюджетної сфери», якою встановив нові посадовіоклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 вересни 2015р. для осіб,які працюють у бюджетній сфері з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у 1378грн. (перед цим була1218грн.).
Саме мінімальна зарплата як відомо євизначальною при формування тарифної сітки (схеми посадових окладів). Відповіднодо ст. 96 Кодексу Законів про працю України таке формування проводиться на основі тарифної ставки робітника першогорозряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує(!) законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, таміжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок.
Щобне заплутатись у цих «мудрих» законодавчих формулюваннях спробуємо пояснити цепростіше.
Спочаткутреба мати на увазі, що усі роботи (посади) у бюджетній сфері тарифіковані(поділені) на 25 розрядів де, чим вищий розряд, тим складнішою є робота, а отжепотребує більше зусиль і вміння для її виконання. Тобто вона може виконуватисяпрацівниками більш високої кваліфікації. Тому й зарплата (тарифні ставки) маютьзростати в залежності від розряду роботи. Для цього кожному розряду роботивідповідає т.з тарифний коефіцієнт,який зростає із зростанням розряду роботи.
Наприклад:першому розряду відповідає коефіцієнт-1, другому – 1,09 третьому 1,18 і т.д. А25-й розряд має «наприклад» коефіцієнт – 4,51.
Якщодотримуватися закону, то з 1-го вересня тарифна ставка робітника 1-го розрядумала б становити суму яка перевищуєрозмір мінімальної заробітної плати 1378 грн. і цей розмір мав бивизначити Кабінет Міністрів. А вже решту ставок можна порахувати елементарно –шляхом множення ставки першого розряду (більше 1378грн.) на коефіцієнтвідповідного розряду. Арифметика доволі проста.
Однак,всупереч вимогам чинного законодавства, Кабмін у Постанові від 16.09.2015 р. №731 робить посилання на (зауважте!) абзац2-й примітки 1 до додатка 1 Постанови від 30.08.2002 р. №1298 де зазначаєякісь ніби вирвані з контексту слова - «з 1-го вересня 2015р. – 1012 грн.». Тобто,якийсь «абзац», якоїсь «примітки», якогось «додатку» і якісь не зрозумілі «1012грн.». До чого це все тут?
Аось в цьому і весь обман. Виявляється, що починаючи з 2010 року Кабмінсистематично порушує ст. 96 КЗпП України та ст. 6 Закону України «Про оплатупраці» і з допомогою таких собі «приміток» розраховує посадові окладипрацівників бюджетної сфери. Виходячи з розміру посадового окладу (тарифноїставки) працівника першого розряду яка є меншоювід мінімальної заробітної плати. У нинішньому варіанті це 1378 грн. (мін.з-та) – 1012 (примітка) = 366 грн.
Наперший погляд «ціна» обману не є такою вже й великою. Якихось – 366 грн. Але цетільки так видається. Якщо взяти наприклад, працівника 22 розряду за тарифноюсіткою, де коефіцієнт становить – 4,06, то різниця між законно визначеноютарифною ставкою (окладом) і Кабмінівським варіантом вже становитиме 1485 грн.А якщо, врахувати, що на посадовий оклад зазвичай здійснюється нарахуваннярічного роду надбавок. доплат, заохочувальних виплат тощо, то можна собі лишеуявити розчарування якогось професора вищого навчального закладу (потенційноговиборця) якого у такий спосіб «обкрадають» на суму 3-4 тис. щомісячно.
НасправдіКабмін своїми маніпуляціями порушує не лише вказані вище норми законодавчихактів у сфері оплати праці, нівелюючи конституційне право працівників бюджетноїсфери на заробітну плату не нижче від визначеної законом, а йігнорує при цьому Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10рп/2008, яким ч.1 ст. 13 Закону «Про оплату праці» в редакції 2007 р. і якоювласне й послугується Уряд визнано такою, що не відповідає Конституції України.У цій статті, зокрема йдеться про те, що оплата праці працівників установ іорганізацій, що фінансується з бюджету, здійснюється на підставі актів КабінетуМіністрів в межах бюджетних асигнувань.
Такийось у нас, в правовій державі порядок з дотриманням Конституції і законівУкраїни у сфері оплати праці осіб, які працюють у бюджетних закладах, установахі організаціях. І вже здавалося б напередодні виборів можна було не пожалітиотої «гречки» й насипати повну мірку для такої «благородної» справи. Так ні, ітут черговий раз обманули.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87037
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11223
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9236
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5706
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5379