Як влада заохочує виборців «підвищенням» зарплати
25 жовтня в Україні пройдуть чергові вибори до органів місцевого самоврядування. Виборчий процес уже розпочався і як це завжди буває під час таких кампаній претенденти на мерів міст, селищних і сільських голів та депутатів різних рад активно включилися у п
25жовтня в Україні пройдуть чергові вибори до органів місцевого самоврядування.Виборчий процес уже розпочався і як це завжди буває під час таких кампанійпретенденти на мерів міст, селищних і сільських голів та депутатів різних радактивно включилися у передвиборчу боротьбу.
Прицьому використовуються найрізноманітніші (подекуди навіть брудні) способизавоювання голосів виборців. Переважна більшість усіх передвиборчих маніпуляційє доволі відомими і зазвичай їх прийнято позначати з допомогою «гречки». Це такийперевірений практикою попередніх виборчих перегонів стимулятор активності(підкупу) виборців, що ним не зумів знехтувати навіть Кабмін.
Звичайно,що не Кабмін, як центральний орган виконавчої влади, а власне політичні сили-(а)які заволоділи цією державною інституцією. Тобто Кабмін це всього лишінструмент з допомогою якого було роздано ось ту «гречку» поміж певної частинипотенційних виборців.
Йдетьсяпро працівників бюджетної сфери, тих осіб чиї заробітні плати власне і залежатьвід Кабміну, на який покладається сфера державного регулювання оплати праці. Іздавалося б нічого поганого у тому немає, що Кабінет Міністрів нарештіспромігся підвищити зарплату значній кількості своїх громадян – працівниківбюджетної сфери. І навіть те, що сталося це напередодні виборів, а томусприймається як своєрідна «гречка» не є таким обурливим і навіть не виглядає якпідкуп, а те, що здійснено це з порушенням закону та з приховуванням фактичнихдеталей такого «підвищення». Багато пообіцяли та не все дали.
Отже,16 вересня 2015 року кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 731 «Про підвищенняоплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузейбюджетної сфери» якою виклав у новій редакції деякі положення Постанови від 30серпня 2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифноїсітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників закладів таорганізацій окремих галузей бюджетної сфери», якою встановив нові посадовіоклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 вересни 2015р. для осіб,які працюють у бюджетній сфері з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у 1378грн. (перед цим була1218грн.).
Саме мінімальна зарплата як відомо євизначальною при формування тарифної сітки (схеми посадових окладів). Відповіднодо ст. 96 Кодексу Законів про працю України таке формування проводиться на основі тарифної ставки робітника першогорозряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує(!) законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, таміжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок.
Щобне заплутатись у цих «мудрих» законодавчих формулюваннях спробуємо пояснити цепростіше.
Спочаткутреба мати на увазі, що усі роботи (посади) у бюджетній сфері тарифіковані(поділені) на 25 розрядів де, чим вищий розряд, тим складнішою є робота, а отжепотребує більше зусиль і вміння для її виконання. Тобто вона може виконуватисяпрацівниками більш високої кваліфікації. Тому й зарплата (тарифні ставки) маютьзростати в залежності від розряду роботи. Для цього кожному розряду роботивідповідає т.з тарифний коефіцієнт,який зростає із зростанням розряду роботи.
Наприклад:першому розряду відповідає коефіцієнт-1, другому – 1,09 третьому 1,18 і т.д. А25-й розряд має «наприклад» коефіцієнт – 4,51.
Якщодотримуватися закону, то з 1-го вересня тарифна ставка робітника 1-го розрядумала б становити суму яка перевищуєрозмір мінімальної заробітної плати 1378 грн. і цей розмір мав бивизначити Кабінет Міністрів. А вже решту ставок можна порахувати елементарно –шляхом множення ставки першого розряду (більше 1378грн.) на коефіцієнтвідповідного розряду. Арифметика доволі проста.
Однак,всупереч вимогам чинного законодавства, Кабмін у Постанові від 16.09.2015 р. №731 робить посилання на (зауважте!) абзац2-й примітки 1 до додатка 1 Постанови від 30.08.2002 р. №1298 де зазначаєякісь ніби вирвані з контексту слова - «з 1-го вересня 2015р. – 1012 грн.». Тобто,якийсь «абзац», якоїсь «примітки», якогось «додатку» і якісь не зрозумілі «1012грн.». До чого це все тут?
Аось в цьому і весь обман. Виявляється, що починаючи з 2010 року Кабмінсистематично порушує ст. 96 КЗпП України та ст. 6 Закону України «Про оплатупраці» і з допомогою таких собі «приміток» розраховує посадові окладипрацівників бюджетної сфери. Виходячи з розміру посадового окладу (тарифноїставки) працівника першого розряду яка є меншоювід мінімальної заробітної плати. У нинішньому варіанті це 1378 грн. (мін.з-та) – 1012 (примітка) = 366 грн.
Наперший погляд «ціна» обману не є такою вже й великою. Якихось – 366 грн. Але цетільки так видається. Якщо взяти наприклад, працівника 22 розряду за тарифноюсіткою, де коефіцієнт становить – 4,06, то різниця між законно визначеноютарифною ставкою (окладом) і Кабмінівським варіантом вже становитиме 1485 грн.А якщо, врахувати, що на посадовий оклад зазвичай здійснюється нарахуваннярічного роду надбавок. доплат, заохочувальних виплат тощо, то можна собі лишеуявити розчарування якогось професора вищого навчального закладу (потенційноговиборця) якого у такий спосіб «обкрадають» на суму 3-4 тис. щомісячно.
НасправдіКабмін своїми маніпуляціями порушує не лише вказані вище норми законодавчихактів у сфері оплати праці, нівелюючи конституційне право працівників бюджетноїсфери на заробітну плату не нижче від визначеної законом, а йігнорує при цьому Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10рп/2008, яким ч.1 ст. 13 Закону «Про оплату праці» в редакції 2007 р. і якоювласне й послугується Уряд визнано такою, що не відповідає Конституції України.У цій статті, зокрема йдеться про те, що оплата праці працівників установ іорганізацій, що фінансується з бюджету, здійснюється на підставі актів КабінетуМіністрів в межах бюджетних асигнувань.
Такийось у нас, в правовій державі порядок з дотриманням Конституції і законівУкраїни у сфері оплати праці осіб, які працюють у бюджетних закладах, установахі організаціях. І вже здавалося б напередодні виборів можна було не пожалітиотої «гречки» й насипати повну мірку для такої «благородної» справи. Так ні, ітут черговий раз обманули.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 10:02
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 109214
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 82962
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 20600
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9051
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8668