Спокійне життя на Донбасі неможливе без гуманітарного розмінування
З настанням тривалого перемир’я на сході України зростає загроза життю людей від мін та нерозірваних вибухових пристроїв. Комплексне вирішення цієї проблеми можливе завдяки гуманітарному розмінуванню, з використанням міжнародної допомоги та досвіду балканс
Щодня ми читаємосумні повідомлення про підриви наших воїнів на розтяжках, мінах та іншихвибухових пристроях. Часто з’являються повідомлення про поранення і навітьзагибель цивільних осіб, які з настанням тривалого дотримання режиму припиненнявогню намагаються налагоджувати своє мирне життя, але залишки кровопролитнихбоїв несуть їм серйозну загрозу. Ніхто зараз точно не може сказати, скільки іде залишилось мін та вибухових речовин. Простим зняттям мін тут не обійтись. НаДонбасі необхідно проводити так зване «гуманітарне розмінування», в чомуУкраїні необхідні досвід Балкан та міжнародна підтримка, зокрема НАТО.
В чому жрізниця між просто розмінуванням і гуманітарним розмінуванням. Для місцевогонаселення байдуже, як воно називається, головне – щоб можна було вільнопересуватися і займатись господарською діяльністю там, де ще зовсім недавновелись бої. Як проводити розмінування – важливо для керівництва України таміжнародних організацій, які допомагають у його проведенні. Отже ключоварізниця в тому, що звичайне розмінування проводиться саперними підрозділами наконкретній ділянці місцевості в рамках, як правило, реагування на виявленівибухові пристрої. Гуманітарне ж розмінування передбачає комплексний підхід доусієї території, де тривали бойові дії, а безпосередньо розмінування ділянокмісцевості є лише його складовими частинами. Гуманітарне розмінування непроводиться військовими саперами, а після його здійснення місцевість єабсолютно чистою і придатною для використання.
Процесочищення території країни від мінних і вибухових пристроїв є довготривалим. Дляприкладу, територія окремих країн Західних Балкан до цього часу повністю неочищена, хоча війна там закінчилась майже двадцять років тому.
Наприклад, заданими Хорватського центру розмінування, який є окремою урядовою установою, площатериторії, на якій можуть знаходитись вибухові пристрої, на сьогодні становить495 кв. км. У 1996 році така площа становила 13 тис. кв. км, або 23% територіїкраїни.
Не кращаситуація у Боснії і Герцеговині, оскільки війною було охоплено 2/3 територіїдержави, 4,2 тис. кв. км з якої містила міни і вибухові речовини, тобтопотребувала очищення. На сьогодні, за даними Центру розмінування БіГ,неочищеними все ще залишаються 1 176 кв. км території. Жертвамимінно-вибухових пристроїв з 1996 по 2014 роки стало 8 300 жителів БіГ.
Дляпорівняння, тимчасово окупована територія Донбасу становить близько 20 тис. кв.км. До неї слід також додати суміжні з окупованими територіями, на яких велисьбойові дії, тобто ще приблизно до 10 тис. кв. км. Звичайно не вся територіямістить міни і нерозірвані вибухові пристрої, але перевірки потребує вся цятериторія. Тому в гуманітарному розмінуванні територія поділяється на трикатегорії: сумнівна поверхня (де можуть бути міни і вибухові речовини);забруднена територія (де виявлені міни і вибухові речовини); очищена територія.За досвідом Хорватії, забруднена територія складає 36% сумнівної поверхні.Тобто, забруднена територія на Сході України може становити щонайменше 7-8 тис.кв. км.
Скільки жпотрібно буде Україні часу і зусиль для очищення Донбасу?
Якщо взятидосвід Хорватії і БіГ, то цим країнам потрібно було більше 20 років длярозмінування своїх територій. Завершення остаточного очищення Хорватії передбаченена 2019 рік, а БіГ потрібно буде ще близько 5 років. Втім, значна частинатериторій цих країн вкрита горами і на 60-70% лісами, особливо у БіГ, щосуттєво ускладнювало роботи з перевірки і розмінування. Тому слід сподіватися,що такі ж роботи в Україні будуть проведені швидше, але й територія охопленаконфліктом вдвічі більша, ніж у Хорватії і БіГ. Отже, за наявності необхідногофінансування, роботи з повного розмінування Донбасу можуть тривати до 15 років.
Фінансування єважливою складовою очищення пост-воєнних територій. Наприклад, з метою очищеннятериторії Хорватії площею 104 кв. км від вибухових речовин на 2015 рік булозаплановано 28,7 млн. євро. Всього ж на десятирічний період 2009-2019 років Національноюпрограмою з розмінування території було передбачено 550 млн. євро. для очищення954,5 кв. км. Фактично для очищення 1 тис. кв. км території потрібно близько 550млн. євро. Зараз важко порахувати, скільки Україні потрібно буде коштів дляочищення території від мін і вибухових речовин, оскільки конфлікт не врегульований,а саперні підрозділи вже проводять очищення звільнених територій, але сума можесягнути декількох мільярдів євро. Детальними підрахунками та залученнямдотаційних коштів в Україні має зайнятись національний центр з гуманітарногорозмінування.
Безміжнародної допомоги для розмінування Донбасу Україні не обійтись. Знову ж такиможна скористатись досвідом балканських країн. Донорами розмінування сталиЄвропейський Союз, ПРООН, США (Міжнародний трастовий фонд), Туреччина, Норвегія(Норвезька народна допомога), Японія, Канада, Китай та інші країни, але й такожнедержавні організації та приватні підприємці.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 28.03.2025 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 28.03.2025 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін 28.03.2025 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 892
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 204
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 146
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 141
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 119
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 69872
-
МВФ встановив нові структурні маяки для України
Фінанси 9921
-
"Проєкт видихається". Гетманцев вважає, що Національний кешбек треба змінити
Бізнес 8662
-
В Україні порівняли запропоновану США угоду про надра з довічними репараціями – WSJ
Бізнес 4610
-
Чому завод "Росава" поділили на дві частини і не можуть продати
Бізнес 3666