“Ініціатива” скасування Господарського кодексу

“Казнить нельзя помиловать”. Де поставить кому Мін'юст?

21 січня 2016 р. у м. Київ в агентстві Укрінформ пройшла друга прес-конференція “ Скасування Господарського кодексу: думка регуляторів та громадськості ” , організатором якої виступило Міністерство юстиції. Як під час першої прес-конференції, так і останньої, Мін'юстом було озвучено безапеляційне рішення про наміри та необхідність скасування Кодексу.

Доцільним є порівняти підходи до вирішення таких стратегічно важливих питань для держави та її економіки Міністерства юстиції України та відповідних органів у зарубіжних країнах. Так, 30 листопада 2015 р. Мін'юст України без попереднього проведення аналізу регуляторного впливу акту, його результативності та без аналізу всіх альтернативних варіантів вирішення проблеми, яка так і не була чітко сформульована та обґрунтована, без залучення представників науки господарського права, експертів, суддів, практикуючих юристів оголошує ініціативу саме зі скасування ГКУ, 21 січня 2016 р. проводить другу прес-конференцію, на якій підтверджує свої наміри і оголошує про створення у найближчий час робочої групи з його скасування. Крім того, у Мін'юсті сподіваються, що Верховна Рада України може прийняти рішення про скасування Господарського кодексу вже до кінця 2016 року. Такі темпи не можуть свідчити про обґрунтованість, якість та серйозність “ ініціативи ” Мін'юсту щодо скасування Кодексу. Наприклад, у той же час у Туреччині, де прийнято новий Комерційний кодекс, склалася кардинально протилежна практика.

Так, у Туреччині до прийняття у 2011 р. нового Комерційного кодексу діяв Кодекс 1956 року. Деякий час точилися дискусії щодо необхідності внесення змін до вже діючого Кодексу або ухвалення нового, втім Міністром юстиції було прийнято рішення підготувати новий Кодекс. При цьому, пропозицій щодо відмови від Комерційного кодексу не було. Тоді ж Міністром юстиції була сформована НАУКОВА ( автор. виділення ) комісія з підготовки кодексу, яка складалася з професорів, суддів, представників громадських організацій, відповідних державних органів. Комісія, яка провела свої перші збори у лютому 2000 р., обрала професора права Стамбульського університету своєю головою. Протягом 5 років підготовки документу проведено 631 зустріч з цього питання. І лише у лютому 2005 р. проект кодексу було представлено громадськості для його обговорення та отримання пропозицій і пізніше - Прем'єр міністру та Великим Національним зборам Туреччини. 14 січня 2011 р. після обговорення та внесення деяких змін Комерційний кодекс був ухвалений.

У Іспанії, де діє Комерційний кодекс 1885 р., Міністром юстиції було ініційовано підготовку нового Комерційного кодексу, для чого у 2006 р. створена комісія, до складу якої входило більше 60 експертів. І лише зі спливом 7 р. важкої праці 20 червня 2013 р. нею було представлено проект нового Комерційного кодексу Іспанії, який за останньою інформацією був схвалений Урядом у 2014 р. Планувалося, що Кодекс буде ухвалений у кінці 2015 р., втім офіційна інформація щодо етапу, на якому знаходиться документ, поки що відсутня.

У країнах-членах ЄС необґрунтований підхід, якого дотримуються у Мін'юсті України, до скасування одного з найбільш важливих та системоутворюючих актів у сфері господарської діяльності є недопустимим. Адже у ЄС ухвалення або скасування будь-якого акта, який має чи матиме вплив на бізнес, а в першу чергу на малий та середній, обов'язково піддається детальному аналізу з розрахунком можливих витрат для суб'єктів господарювання. Такий підхід є неприпустимим, враховуючи той факт, що Україна вже запровадила європейський досвід щодо процесу прийняття та скасування нормативно-правових актів, які мають або матимуть вплив на бізнес, у першу чергу на малий та середній. Так, Постановою КМУ від 16 грудня 2015 р. було внесено зміни до діючої Постанови КМУ “ Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акту ” від 11 березня 2004 р., які набирають чинність у березні 2016 р. і передбачають обов'язкове проведення МСП-тесту (тест малого підприємництва), тобто оцінку впливу відповідного акту саме на малі та середні суб'єкти господарювання, включаючи обов'язкове проведення консультацій з представниками мікро та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання, які на даний момент представниками Мін'юсту не проводились.

Під час прес-конференції Заслуженим юристом України, д.ю.н. та директором Інституту економіко-правових досліджень НАН України було поставлено питання, у якому наголошено на недотриманні Мін'юстом вимог Закону України “ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності ” , зокрема взагалі не проведено аналізу результативності ГКУ, внаслідок чого до сих пір залишається неогрунтованим, чому ініціатива полягає саме у скасуванні. На даний момент сама проблема, на яку вказує Мін'юст і яка має бути чітко визначена згідно із Законом про державну регуляторну політику, не містить конкретизації і обґрунтування, крім стандартних формулювань на кшталт “ більшість норм ГКУ є застарілими або дублюються галузевим законодавством...документ заважає веденню бізнесу в Україні....ГКУ не відображає реального стану речей... ГКУ незрозумілий для іноземних інвесторів.... ” .

Один із основних аргументів, які наводять ініціатори скасування Господарського кодексу, полягає у тому, що “ останні кодифікації цивільного та комерційного законодавства доводять переваги існування одного цивільного кодексу ” , а поширення торговельних кодексів більшості європейських країн є переважно історично обумовленим процесом. Втім, слід наголосити, що в останні роки кодифікація господарського (комерційного, торговельного) законодавства набирає все більші оберти в світі. У якості прикладів слід вказати прийняття у 2011 р. нового Комерційного кодексу Туреччини (набрав чинності у 2012 р.), Господарського кодексу Бельгії - у 2013 р. (набув чинності у 2014 р.), Підприємницького кодексу Казахстану - у 2015 р. (деякі норми набули чинності з 1 січня 2016 р.), Цивільного та Комерційного кодексу (в одному тексті) Аргентини - у 2014 р. (набув чинності 1 серпня 2015 р.) і наразі очікується прийняття нового Комерційного кодексу Іспанії.

Таким чином, вищенаведене не дає достатніх підстав для Міністерства юстиції оголошувати та реалізовувати “ ініціативу ” зі скасування Кодексу, поки не буде проведено детального аналізу регуляторного впливу, результативності Кодексу, всіх альтернативних варіантів вирішення проблем, на які вказують представники Мін'юсту, консультацій з представниками бізнесу, у першу чергу малого та середнього, і дослідження зарубіжного досвіду.