В Україні беруть під контроль колекторські компанії. Проте чи усунуть умови, за яких у нас розвивається "колекторство"?
27 січня Верховна рада взялася за приборкання та врегулювання діяльності колекторів, прийнявши за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (№4241).
Даний закон давно назрів. Колекторські компанії в Україні давно вже ведуть справи відверто протиправними методами. Зокрема, піддаючи жорсткому психологічному тиску не лише боржника, але і його родичів, а іноді – навіть знайомих.
Тепер до колекторських компаній встановлять низку вимог, на підставі відповідальності яким, Нацбанк буде включати їх до Реєстру колекторських компаній. Не зареєстровані в реєстрі компанії не будуть мати права займатися колекторською діяльністю – врегулюванням питання простроченої заборгованості.
Для включення в реєстр колекторські компанії мають надати наступні документи:
1. Підтвердження, що власники не мають судимостей за рядом кримінальних правопорушень та громадянства РФ.
2. Анкету, в якій відображена їхня політика роботи з боржниками та захисту їх персональних даних.
3. Інформація та запевнення, щодо проходження співробітниками компанії навчань стосовно законних вимог роботи з боржниками.
Крім цього, закон містить ще низку цікавих пунктів. Зокрема, відтепер кредитор зобов’язаний ще до підписання договору позики повідомити майбутньому боржнику інформацію, про те, що при потребі кредитор звернеться до колекторів. Дана інформація також має бути розміщена на сайті кредитора, включно з переліком колекторських компаній, з якими він співпрацює.
При взаємодії з боржниками, колектори мають тільки три види дій:
1. Телефонні дзвінки.
2. Надсилання повідомлень.
3. Відправка листів з позначкою «вручити особисто».
4. Особисті зустрічі.
При цьому в професійній діяльності колектори мають виконувати вимоги по етичній поведінці. В межах цього їм заборонено:
1. збирати інформацію щодо графіка роботи, відпочинку, поїздок, місць та часу зустрічей із друзями, рідними, тощо; збирати інформацію про боржника у соцмережах;
2. посягати на права боржника, його рідних, поручителів;
3. вчиняти насильство, погрози, шантаж і тому подібне;
4. вводити боржника в оману щодо розміру та підстав стягуваної заборгованості;
5. взаємодіяти з боржником у період із 8 вечора до 8 ранку та/або більше двох разів на день;
6. зв’язуватись з боржником з прихованих номерів;
7. використовувати функцію автоматичного дозвону більше 60 хвилин на добу;
8. використовувати на конвертах або у повідомленнях зображення, які можна сприйняти як погрозу, або відомості, які можуть вказувати на те, що це лист про заборгованість;
9. повідомляти про заборгованість третім особам;
10. вимагати від когось перейняти на себе зобов’язання щодо заборгованості;
11. взаємодіяти із боржником, якщо він у законний спосіб повідомив, що його буде представляти представник.
Для порушників всіх цих правил передбачені штрафи та можливість виключення з офіційного реєстру колекторських компаній.
В кінці варто зазначити один важливий нюанс. Ми маємо усвідомлювати, що «колекторство», як явище, з’являється та розвивається тоді, коли для нього існує сприятливе середовище. Останнє формують неефективні суди, які роками розглядають справи присвячені стягненню боргів, державні виконавці, які так само роками можуть нічого не вчиняти з виконавчим провадженням та слідчі, які не розслідують правопорушення як кредиторів, так і боржників. Ось з цієї «мутної води» і виникають колектори, які приступають до стягнення боргів незаконними методами. Звісно, колекторські компанії необхідно контролювати та при потребі – жорстко наказувати. Втім, якщо не усунити умови, за яких в Україні набуло розвитку «колекторство», нічого суттєво не зміниться. Бо це буде лікування симптому, а не хвороби.
