Законодавча легалізація інтернет-торгівлі
2015 - став формально роком народження інтернет-торгівлі, оскільки саме у вересні був прийнятий Закон України «Про електронну комерцію».
2015 - став формально роком народження інтернет-торгівлі, оскільки саме у вересні був прийнятий Закон України «Про електронну комерцію». Потрібно визнати, що прийнятий закон був довгоочікуваним для багатьох людей, оскільки відсутність законодавчої бази, яка б регулювала так звану онлайн-торгівлю, тільки гальмувала розвиток цього напрямку, в тому числі не дозволяла залучати значні інвестиції. Даний закон фактично закріпив сформовану практику в області інтернет-торгівлі і за своєю суттю повинен захистити споживачів від зловмисних намірів продавців. Безумовним плюсом даного нормативного акту стало те, що на законодавчому рівні закріплені поняття: електронний договір, інтернет-магазин, електронна комерція, електронна торгівля, електронний підпис, реалізація товару дистанційним способом і т.п. Крім того, покупців інтернет-магазинів офіційно прирівняли до покупців звичайних супермаркетів, що має дати можливість нашим покупцям захищати свої права відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів». Відтепер, вся інформація про продавця / постачальника - суб'єкта господарювання, повинна бути розміщена на сайті (організаційно-правова форма, назва організації, система оподаткування, ідентифікаційний код, ПІП керівника, місце знаходження, відомості про ліцензії і т.п.). При цьому, продавець повинен забезпечити захист всієї інформації, отриманої в ході здійснення господарської операції. Крім того, закон зобов'язує продавця не надавати послуги (постачати товар), якщо від покупця не отримано згоду на придбання товару (немає підпису, електронного підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором). Важливо відзначити, що продавець повинен буде надати підтвердження здійснення електронної угоди (електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, талон, квиток тощо). Як суб'єкт господарювання, продавець зобов'язаний буде зберігати електронні документи, програмні, апаратні та інші засоби для зберігання документів не менше трьох років.
Прийнятий закон дозволяє здійснення розрахунків будь-яким, не забороненим законодавством, способом, з можливістю використання спеціальних платіжних засобів, електронних грошей, а також готівкою. У разі виникнення спірних ситуацій, докази, надані в електронній формі (у формі паперових копій електронних повідомлень), вважаються письмовими доказами і можуть використовуватися в суді.
Звичайно, що інтернет-торговці з одного боку раді прийняттю закону, але з іншого боку розуміють, що для його реалізації будуть потрібні додаткові ресурси, щоб онлайн-торгівля відповідала положенням закону. А це і кадрове питання, і грошові витрати, і перепрограмування сайтів, створення нових програм, що може «потягнути» всіх у бік збільшення вартості товарів.
Враховуючи вимоги закону, беручи до уваги, що з 1 січня 2016р. всі інтернет-магазини повинні будуть мати касові апарати в порядку встановленому законом, закрадається думка, що держава посилює фінансовий контроль над електронною комерцією, що звичайно ж не сподобається гравцям цього ринку.
Крім того, якщо покупець захоче зробити власний електронний підпис, як і де він може його зробити, як його інтегрувати на сайт продавця, поки не ясно.
Незважаючи ні на що, хочеться вірити, що прийнятий закон зменшить посягання шахраїв на гаманець наших громадян, зможе правильно інтегруватися в наше повсякденне життя і збільшить якість послуг на даному ринку, який стрімко розвивається, не дивлячись ні на які економічні та політичні проблеми.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 296
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 91
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7048
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4918
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4176
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4174
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3077