Як усе зіпсувати? Посібник для чиновників та піарників, як не можна робити

Уже кілька тижнів поспіль говоримо про локдаун. Спочатку це подавалося інформаційними сайтами як таємна інформація із секретних джерел.

Потім усі зрозуміли, що локдаун (англомовне слово використовують, мабуть, для важливості) таки буде.

Дата початку, тривалість, умови досі невідомі. Різна інформація поширюється інтернетом.

Я розумію, що з термінами визначитися нелегко. Багато залежить від епідемічних обставин та рівня захворюваності. Але чому  офіційні особи не можуть сформулювати чіткі критерії та принципи роботи під час карантину?

Чи будуть відкриті кордони?

Чи дозволено працювати готелям під час різдвяних свят?

Чи функціонуватиме міський транспорт?

Міжміське сполучення буде відкрите чи дістатися до іншого міста неможливо буде через обмеження?

Які ще обмеження під час локдауну плануються?

Чи будуть закриватися школи та дитячі садки після новорічних свят?

Чи будуть працювати торговельні центри, бібліотеки, музеї? У бібліотеках і музеях точно скупчення людей немає.

Як необізнаним планувати роботу, навчання, сімейний відпочинок, бізнесові зустрічі, поїздки?

«Карантин вихідного дня добре зарекомендував себе, тому ми зупиняємо його», — каже прем’єр.

Навіщо скасовувати, якщо це на користь?

«Захворюваність нижче на 6000, ніж прогнозувалося», —  саме з такою математичною точністю та впевненістю стверджують посадовці.

Як вам ця нова «дієва» форма звітності урядовців? (Рекомендую до використання.)

Наприклад:

«Ми працювали добре, економіка впала на 10%, але це краще, ніж прогнозувалося».

«Ми підтримали приватних підприємців, запланували 8000 гривень допомоги. Гроші не виплачені, але це ж краще, ніж нічого не планувати».

«Обіцяли підтримати культуру та креативні індустрії, але це ж краще, ніж нічого не обіцяти».

Питань безліч. Ситуація складна.

Коли вже посадовці, що живуть на наші податки, навчаться спілкуватися із суспільством чесно та відкрито? Користі для всіх буде більше.