Судовий процес: римейк, сиквел чи «все пропало»?

Якщо Ви радієте рішенню суду на Вашу користь на етапі проголошення судом вступної та резолютивної його частин, Ви рано радієте.

Якщо Ви радієте рішенню суду на Вашу користь на етапі проголошення судомвступної та резолютивної його частин, Ви рано радієте.

Трансформації судової системи мають своїм наслідком не тільки позитивні зміни,як то новий багатообіцяючий склад Верховного Суду і відкриття читальних залів уюрфірмах, де в ролях судовики читають нові редакції трьох процесуальнихкодексів, але і трудову міграцію суддів, що негативно відображається на станіпоточних судових процесів.

На сьогодні існує як мінімум дві ключові проблеми у процесі судовогорозгляду спорів. І якщо одна призведе до затягування процесу у часі, то другаабсолютно патова, не вирішена у процесуальному законі.

Про перехід судді, який розглядає Вашу справу в процесі судового розглядудо іншого суду чи вихід у відставку говорити не будемо. Процесуальний закон даєабсолютно чітке розуміння – новий суддя, процес з початку. І ось римейк, новішаверсія раніше вже відіграного процесу, нова інтерпретація показань свідків, доказіві ймовірно нові висновки.

А що ж відбуватиметься, якщо повноваження судді припинились післяпроголошення ним вступної і резолютивної частини рішення, але до складенняповного тексту цього ж рішення?

На практиці маю в роботі дві судові справи, у яких у жовтні та грудні 2015року відповідно два різні судді двох київських районних судів проголосиливступну та резолютивну частини рішень. Обидва на користь моїх довірителів. Тобтоначебто і рішення позитивне є, але мотиви його нікому не відомі. Близько двохроків ми засипали суд заявами про виготовлення та видачу повного текстурішення, скаржились, та результату у вигляді повного тексту не отримали.

Нещодавно судді ці пішли у відставку, так і не підготувавши повний текстсудового рішення.

На сьогодні процесуальний закон не містить положень, які б передбачализаконний порядок дій сторони у справі у випадку, описаному вище. Існує ризикситуації «все пропало», бо хоч і резолютивна частина ключова, але закон вимагаєнаявності всіх складових рішення, важливі є обставини, встановлені судом підчас судового розгляду і описані у відсутній в моєму випадку мотивувальнійчастині.

В одиничних випадках такий процесуальний колапс не буде цікавим для судіввищих інстанцій і юридичної спільноти. Та й порушення строків виготовленняповного тексту не такі масові.

Проте для окремо взятої особи-сторони судового процесу може таки виникнутиситуація «все пропало».

Деякі роздуми над вирішенням проблеми дали ідею такого собі сиквелу. Як варіантрозв’язання ситуації пропоную поміркувати над поданням апеляційної скарги на рішеннясуду з мотивів його неповноти, погоджуючись із резолютивною частиною тапрохаючи суд винести нове рішення в мотивувальній частині.

Залишилось мале. Переконати суддів апеляційної інстанції допомогтизакінчити роботу їх колишніх вже колег та довести справу до кінця, забезпечити сторонам невід’ємне право на справедливе судове рішення та ефективний судовийзахист.