Укладення шлюбного договору представником: бути чи не бути?

Укладення шлюбногодоговору представником: бути чи не бути?

Питань щодопереваг укладання шлюбного договору чи його предмету особливо не виникає. Але вроботі зіштовхнулась із різними поглядами щодо можливості укладення шлюбногодоговору представником сторони.

Один із вжеколишнього подружжя оскаржив укладений декілька років назад шлюбний договір змотивів підписання його не безпосередньо подружжям, а їх представниками напідставі нотаріально посвідчених довіреностей.

В процесіпідготовки до судового процесу (на стороні відповідача) я почала досліджуватияк бачення практикуючих нотаріусів, так і досвід інших країн, де шлюбнийдоговір не є такою «диковинкою» як у нас.

З’ясувалось, що напрактиці бажаючі укласти шлюбний договір (подружжя чи особи, які подали заявупро реєстрацію шлюбу) все ще можуть зіштовхнутись з відмовою нотаріусівпосвідчувати такі договори, якщо вони укладатимуться через представників. Можназустріти таке обґрунтування: шлюбний договір це правочин майнового характеру,який нерозривно пов’язаного з особою його учасника, а отже, відповідно до ч. 2ст. 238 ЦКУ може бути укладено лише особисто. Таку позицію можна зустрітиі серед науковців.

Якщо звернутись додосвіду зарубіжних країн, де шлюбні договори є поширенішими, то з’ясовуємо, щоу Франції та Бельгії дозволено укладати такі договори через законних чидоговірних представників за довіреністю, яка містить умови передбачуваногошлюбного договору. В Німеччині укладення шлюбного договору через представниказа довіреністю можливо особою дієздатність якої обмежена зі згодипіклувальника.

В українськомузаконодавстві заборони укладати шлюбний договір через представника немає. Однакзастосування принципу «дозволено все,  щоне заборонено законом» навряд чи буде переконливим та достатнім аргументом длясуддів чи нотаріусів.

Обґрунтуватиможливість укладення шлюбного договору через представника за довіреністю можнанаступним чином.  Відповідно Сімейногокодексу України шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям,визначаються їхні майнові права та обов'язки. Шлюбний договір не можерегулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними тадітьми. Цивільним кодексом України передбачено, що представник не може вчинятиправочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тієюособою, яку він представляє. Оскільки шлюбним договором регулюються майнові права,а не особисті, то він може вчинятись представником.

З огляду на це, переконана,що подружжя чи майбутнє подружжя, яке хоче врегулювати майнові відносини міжсобою і через якісь причини не може/не хоче звертатись до нотаріуса особисто, неможе позбавлятись цього права тільки з причини відсутності в законодавствіпрямої вказівки.