Очевидна несправедливість як основна перепона для перемоги Петра Порошенка

Всупереч міфам, що за 5 років президентства Петра Порошенка «нічого не змінилося» чи навіть «стало гірше», які тиражує російська агентура всередині нашої держави, в дійсності країна пройшла вражаючий шлях перетворень у різних галузях. І це вже факт, що за ці 5 років в Україні змінилося більше, ніж за попередні два десятиліття, і зміни ці важливі, і навіть багато з них мають, без перебільшення, історичне значення. Причому не варто забувати, що зміни відбувалися в умовах війни, втрати значної частини територій, економічного потенціалу та ринків збуту. І сьогодні їх подальша доля залежить від того, чи вдасться Україні після президентських виборів зберегти нинішній стратегічний курс.

Але щоб все загубити, що зроблено протягом останніх 5 років, достатньо зробити помилку у другому турі виборів Президента України. Як показали результати першого туру, щоб в Україні виборець сформував думку на користь діючого Президента, його знову потрібно переконати. Українці часто керуються емоціями у прийнятті рішень. Висока підтримка Зеленського на виборах - це емоційна реакція суспільства на очевидну несправедливість.

Мова йде про ті речі, якими весь час «штиркають» Президента Петра Порошенка. Можливо, це речі вузького значення, але вони дуже важливі для людей, бо український народ завжди був нетерпимим до несправедливості. Читаючи лекції українському студентству в багатьох регіонах України на тему: «Тернистий шлях української державності 1918 – 1921 років: здобутки, помилки, аналогії, висновки», я щоразу наголошую, що, не прибравши очевидну несправедливість тоді та повіривши брудному популізму комунізму, Україна розплатилась 40 мільйонами життів: період Української революції і сьогоднішні жертви - переконливе цьому свідчення.

Мова йде про очевидну несправедливість, яка сьогодні спостерігається у призначеннях на ПЕВНІ ключові державні посади непрофесійних, неавторитетних, недосвідчених і неефективних керівників та їх заступників, це і в правоохоронній системі, і в судовій, і в прокуратурі й не ЛИШЕ.

Не менш гнітить кричуща несправедливість, коли суспільство бачить, що реформи в країні проводить людина, яка немає ні досвіду, ні власної історії успіху, ні власних перемог, ні авторитету у професійних колах, до того ж з поганою репутацією.

Морально обурює суспільство той факт, коли у студента відбирають стипендію, а чиновники нараховують собі гігантські заробітні плати, або коли людину репрезентує член команди, який не сприймається суспільством, коли в парламенті не приймається закон про опозицію, про імпічмент Президента, про тимчасові слідчі комісії, про виборчу систему, про мову, не вносяться зміни в «Закон про Регламент Верховної Ради України».

Це ж очевидні речі? Очевидні. І Президент міг би це виправити в найближчі три тижні, бо це не складно. Петру Порошенку потрібно прибрати очевидну несправедливість, щоб за нього проголосував той сегмент, який ще не визначився з вибором, чи до цього за нього категорично не хотів голосувати.