З початку 2018 року кількість рейдерських захоплень офіційно впала
2017 рік став рекордним в плані офіційно зафіксованих рейдерських захопленнь. Проте чи насправді ситуація стала ліпшою? Під що сьогодні рейдери можуть замаскувати свої дії?
Днями ГПУ оприлюднило статистику стосовно кількості рейдерських захоплень в Україні в 2013-2018 роках. Згідно неї, за 5,5 років в країні було зафіксовано 1690 випадків рейдерських захоплень. Причому протягом чотирьох років спостерігалася тенденція щорічного зростання випадків рейдерства, починаючи від 2014 року – 234 інциденти, і до 2017 – 414. Проте дані першого півріччя 2018 року свідчать, що хвиля рейдерства наразі пішла на спад – ГПУ офіційно зафіксувало «лише» 125 випадків.
Очевидно, що це зменшення стадо наслідком активних дій Мінюсту, який в цілому перекрив можливість шахрайських змін у реєстрах. Так, 2 листопада 2016 року у дію вступив так званий «антирейдерський закон» (№ 1666 від 06.10.2016), який запровадив низку заходів по боротьбі з рейдерством. Як показує практика, найбільш дієвими з них стало обов’язкове нотаріальне засвідчення статуту та підписів голови, секретаря та учасників на протоколах зборів при внесенні змін в установчі документи.
Крім того запрацювала «антирейдерна комісія при Мін’юсті», яка має повноваження на оперативне скасування сумнівної реєстраційної дії в позасудовому порядку та на звільнення шахрая-реєстратора та притягнення його до кримінальної відповідальності (таким світить до 8 років ув’язнення).
Тут цікаво, що за даними заступника міністра юстиції П. Мороза вже на березень 2017 року було зафіксовано скорочення кількості захоплень в 10 разів, тобто результат закону відчувся з самого спочатку. Але потім кількість рейдерських інцидентів знову різко пішла вверх, в наслідок чого 2017 рік і установив сумний рекорд. На мій погляд, пікове зростання кількості рейдерства в 2017 році пов’язане з тим, що після початку дії нового закону, в Україні з’явилося до 10 000 незалежних реєстраторів, значна частка з яких спочатку виявилися неготовими до роботи в нових умовах, що призвело до певних зловживань та махінацій з боку шахраїв, які тим чи іншим чином втиралися в довіру реєстраторам (чи просто купували їх). Але наразі, як бачимо, знову спостерігається тенденція скорочення рейдерства.
Аналіз даних ГПУ показує також зміни у підході рейдерів до справи – замість силових методів, тепер вони переважно використовують щілини у діючих законах, що виявляється значно ефективнішим. Тому не приходиться дивуватися, що тільки 20 % справ відкриті ГПУ за статтею протиправне володіння майном підприємства, тоді як понад 60 % «рейдерських справ» проходять по статті ККУ 206 «Протидія законній господарській діяльності».
На перший погляд, ця статистика ГПУ може видатися обнадійливою. Проте очевидно, що вона є не повною. Це пояснюється тим, що багато випадків рейдерства не фіксуються саме як рейдерство. Так, кримінальне провадження часто не порушується і тим самим випадки рейдерства переходять у господарську юрисдикцію. І ось тут на сцену знову виходить процедура банкрутства.
В дійсності часто важко трактувати ту чи іншу дію зловмисників саме як «рейдерство». Для прикладу, наведу так зване «рейдерство через банкрутство», про яке я вже неодноразово писав. І дійсно, після вступу в дію «антирейдерського закону», банкротство перетворилося на ефективний (хоча і довготривалий) засіб захоплення чужого бізнесу. Головна причина його ефективності це те, що все робиться суто в рамках закону – скуповуються (чи штучно створюються) борги підприємства, потім ініціюється процедура банкрутства, під час всі розпродаються усі активи підприємства. При цьому власник підприємства часто не усвідомлює, що банкрутство ініційоване лише з метою відібрати в нього компанію. Оскільки в Україні банкрутство веде арбітражний керуючий, тому якщо він починає допомагати рейдерам, то зупинити рейдерське захоплення власники ніяк не зможуть.
Тому дійсно важко очікувати, що подібний сценарій буде кваліфікований як рейдерство, швидше за все він взагалі навряд чи дійде до слідчих. А отже виходить так, що підприємця в даній ситуації ніхто не захистить. Тому вважаю, що варто надати декілька рекомендацій, як власнику бізнесу запобігти подібного сценарію та і взагалі рейдерского захоплення:
- 1) проводити аудит боргів підприємства, аналізувати фінансовий його стан та суму та кількість борових зобов’язань. І звісно, вчасно їх закривати;
- 2) слідкувати за безпекою підприємства – економічною, юридичною та фізичною;
- 3) контролювати зміни у складі акціонерів та не допускати розпорошення контрольного пакету акцій свого підприємства;
- 4) запобігати витокам інформації з підприємства, особливо того, що стосується реального фінансового стану;
- 5) запобігати появі компрометуючої інформації про себе як про керівника, оскільки це обов’язково використають рейдери.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 120
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10647
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6038
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5622
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3531
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3128