Дизайн ринків в дії. Як обрати оптимальне рішення для державної політики?

Звісно якщо ви не прилетіли з іншої планети думаю, що подібні ситуації трапляються повсякчас: будь-то вибір ресторану для романтичної вечері, моделі для майбутнього автомобіля чи університету для навчання.

Не виключенням є і сфера державної політики, де чиновникам на постійній основі доводиться вирішувати, яке саме рішення проблеми варто включити в той чи інший нормативно-правовий акт. Втім, якщо від невдалого вибору закладу в гіршому випадку можна обійтися зіпсованою вечерею, то наслідки від скажімо невдалого закону для підтримки вітчизняної промисловості можуть бути катастрофічними. Саме для уникнення подібних ситуацій існує цілий розділ економічної інженерії під назвою дизайн ринків, зокрема метод матриць мультикритерного аналізу (Multi Criteria Decision Analysis MCDA).

Цей інструмент широко застосовують в бізнесі, а віднедавна і в сфері публічної політики в передових демократіях (Британія, США, Ізраїль). Його суть полягає у побудові матриці для порівняння конкуруючих опцій, які «змагаються» між собою згідно затверджених критеріїв. Результатом такого аналізу є кількісна оцінка, яка визначає переможця та показує наскільки добре та чи інша опція вирішує ту чи іншу проблему. Іншими словами, використавши метод MCDA чиновник отримує готове рішення підкріплене кількісними даними.

На щастя Україна тут не відстає від прогресивного світу і використання цих передових практик уже мало місце в роботі Міністерства економіки, зокрема у сфері публічних закупівель. Так, в кінці 2020 на початку 2021 року команда підтримки реформ Мінекономіки координувала проект Дизайну ринків для Централізованих закупівельних організацій (ЦЗО).

Загалом, ЦЗО оптимізує весь закупівельний процес Замовника, забезпечуючи зменшення навантаження та зниження операційних витрат. До прикладу, ЦЗО працює над складною закупівлею пакунка малюка для Міністерства соціальної політики. Перед ЦЗО стоїть комплексне завдання повної організації закупівлі усього асортименту, його упакування та доставки в 600 пологових будинків по всій Україні. Однак формат організації роботи ЦЗО відіграє не менш важливу роль у забезпеченні ефективності усього процесу. Для того аби усі немовлята отримали від держави свій пакунок точно в строк, а для чиновників забезпечення цього завдання не перетворювалося на суцільне бюрократичне пекло, потрібен правильний дизайн для «ринку» ЦЗО.

Як розподіляти перелік товарних категорій між бажаючими створити ЦЗО? Як фіксувати плату за добровільне ЦЗО і чи можлива між ними конкуренція? Що робити із можливим задвоєнням фінансування, коли ДП яке є виконавцем бюджетної програми за конкретним переліком хоче отримати статус ЦЗО?  Відповіді на ці важливі питання можна отримати саме через мультикритерний аналіз можливих варіантів моделей роботи для ЦЗО. Тож під запит проекту було розроблено спеціальну матрицю MCDA яка врахувала можливі варіанти для діяльності ЦЗО, а також критерії для оцінки їх ефективності. Серед критеріїв зокрема було окреслено такі основні групи як:

- Група критеріїв щодо виконання основних функцій ЦЗО;       

- Група критеріїв щодо можливостей та додаткових послуг;

- Група критеріїв щодо потенційних ризиків;

- Група критеріїв щодо ефективності ЦЗО (фінансової самодостатності);

- Група критеріїв необхідності змін до нормативно-правової бази.

Разом з експертами Департаменту публічних закупівель Мінекономіки, ДУ “Професійні закупівлі”, ДП “Медичні закупівлі України”, Центру вдосконалення закупівель Київської школи економіки та ДП “Прозорро” було виставлено 2112 оцінок згідно 32 критеріїв для кожного з досліджуваних форматів роботи ЦЗО. Це дозволило обрати з вибірки більше 10 різноманітних варіацій організації «ринку» ЦЗО - найбільш ефективні моделі, а висновки дослідження лягли в основу змін до профільних нормативно-правових актів. В результаті ЦЗО робитимуть свою роботу ще більш ефективно.

Використавши метод MCDA, державні службовці зуміли зосередити дискусії широкого експертного кола в площині матриці, де діють чіткі правила. В цих рамках конкуруючі моделі ринку або добре справляються із затвердженими критеріями, або роблять це погано. Тож висновкам такого аналізу складно суперечити.

Як показала практика - мова цифр та дані мають ефективний вплив на прийняття фінального рішення. Понад те, результати роботи в Мінекономіки показали широкі перспективи подальшого поширення дизайну ринків та інструменту мультикритерного аналізу. Він може бути використаний для інших галузей державної політики та органів влади, агенцій, відомств.

Для сфери публічної політики в Україні подібний конструктивний підхід до вибору оптимальних політичних рішень має особливу вагу. MCDA суттєво підвищує якість прийняття справді найбільш ефективних опцій, а не тих які найбільш гучно просувають зацікавлені сторони.