Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.03.2017 21:00

10 аспектів при стягненні для боржника

Враховуючи, що станом на сьогодні майже кожна 4 справа у суді на предмет стягнення заборгованості або звернення стягнення на предмет застави, необхідно вказати ключові позиції і аспекти з якими зіштовхнеться позичальник і до чого він має бути готовий.

1.Звертаємо увагу на позовну давність

Загальна позовна давність – 3 роки (ст. 257 ЦКУ)

Позовнадавність стягнення неустойки (штрафу, пені) -  в 1 рік (п.1 ч.2ст.258 ЦКУ)

Несплачені до моменту звернення кредитора до судуплатежі підлягають стягненню умежах позовної давності по кожному із платежів окремо   (Постанова Верховного суду України від 6-116цс13 по справі №6-2420цс15).

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігупозовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони правана позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора,які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту)про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовнокожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Несплачені до моменту звернення кредитора до судуплатежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному ізплатежів.

Поширеною практикою Кредиторів спастись відпропуску позовної давності є застосування положення статті   264 ЦКУ в якій зазначено, що перебіг позовноїдавності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свогоборгу або іншого обов'язку і трактували погашення по кредиту як факт визнаннясвого боргу.

Однак, погашення частини кредиту не можутьбути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших(невизнаних) частин платежу .  Цевідображено в позиції Постанови Верховного Суду України від 9 листопада2016 року № 6-1457цс16 . Тому, неведіться на провокації.

2.Маєте відношення до АТО? Скажіть ні пені.

Відповіднодо ст. 2 Закону України «Про тимчасовізаходи на період проведення антитерористичної операції» діє мораторій на виконання договірнихзобов’язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості закредитними та іншими договірними зобов’язаннями.

На час проведення антитерористичної операціїзабороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості іззобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 рокугромадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися уперіод з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженомуКабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція,а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять(провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів,визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводиласяантитерористична операція.

3. А в мене мораторій на стягнення!

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого якзабезпечення кредитів в іноземній валюті»

Не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житловемайно, яке вважається предметом забезпечення кредитів в іноземній валюті заумови, що:

  • таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
  • загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

4.В будь-якій незрозумілій ситуації прописуйте дітей в предметі іпотеки.

Не зважаючи на позиціюВСУ по справі №6-161цс14 в якій зазначено,що укладений без дозволу органів опіки та піклування договір іпотекижитлового приміщення, у якому проживають неповнолітні діти, є нікчемним та банкне має право звернути стягнення на заставлене майно і виселити неповнолітніхдітей. Однак, краще перестрахуватись.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України « Про охорону дитинства » батьки або особи,які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклуванняукладати договори які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальнійреєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснюватирозподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою,видавати письмові зобов’язання.

Правочини, які не можуть вчиняти батькибез дозволу органів опіки та піклування відповідно до ст. 177 Сімейного кодексуУкраїни є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, іправо користування жилим приміщенням, оскільки відповідно до ч. 2,3 ст. 18Закону України « Про охорону дитинства »,діти – члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають правокористування займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

5.Не підписували і не ознайомлювались з сукупною вартістю кредиту? – підстава длянедійсності.

Відповіднодо п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України « Прозахист прав споживачів » кредитор зобов`язаний надати споживачу фінансовихпослуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформаціїпро умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яканадається перед укладенням кредитного договору.

Положення,які відповідно до ст. ст. 11, 18 Закону є несправедливими, оскільки містятьумови про зміни у витратах; враховуючи додаткові нарахування, відсоток закористування кредитними коштами збільшився; є дисбаланс зарахування відсотківта тіла кредиту, що також ставить в тяжке, несправедливе становище споживача вдоговірних зобов'язаннях; графік погашення кредиту взагалі не видавався, якісуми на які рахунки зараховувалися невідомо, що за висновком апеляційного судує також несправедливим відносно споживача, оскільки дає право банку проводитизарахування на рахунки на погляд банку.

Відповіднодо позиції ВССУ у справі 6-26251св14 висновокпро те, що умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечатьпринципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав іобов'язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнаннятакого договору недійсним та, відповідно як наслідок, визнання недійснимидоговору поруки та договору іпотеки, оскільки ці договори є похідними відголовного .

6.Припиняємо поруку.

Встатті 559 ЦКУ передбачено підстави для припинення поруки. А саме:

1) Зміназобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг йоговідповідальності побачення.

2) Наставстроку виконання зобов'язання і кредитор відмовився прийняти належневиконання , запропоноване боржником або поручителем.

3) Переведення боргу на іншу особу, якщо поручительне поручився за нового боржника.

4) Порукаприпиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разіякщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягомшести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання непред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Крімтого, відповідно до позиції ВСУ у справі № 6-2662цс15 строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існуваннясамого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язокпоручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодореалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захистув судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже,вимогу до поручителя про виконання ним зобов’язання за договором поруки слідпред’явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто:

- абопротягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежуза основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашеннякредиту періодичними платежами),

- абоз дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядкуреалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦКУкраїни,

- абоз дня настання строку виконання основного зобов’язання (якщо умовами договорупередбачено погашення кредиту одноразовим платежем).

7.Виселяти можливо лише при наданні іншого жилого приміщення.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСРгромадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається іншепостійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненністягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики)банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилогоприміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють,повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖКУРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без наданняіншого жилого приміщення . Як виняток, допускаєтьсявиселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягненняна жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту,повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави длявисновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканцівпри зверненні стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення статті40 Закону України «Про іпотеку», так і норма статті 109 ЖК УРСР.

Дана позиція підтримується правовим висновком ВСУ усправі за № 6-197цс16.

8. Передача іпотекодержателю права власності на предметіпотеки є позасудовим способом звернення стягнення!

Правова позицій ВСУ у справі  № 6-1851цс15 наголошує, що передачаіпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способомврегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд ненаділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, щоодним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнанняправа, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільнеправо або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Можливість виникнення права власності за рішеннямсуду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх іншихвипадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав,зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

При вирішенні даної категорії справ судам слідвстановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосібврегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачііпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконаннязабезпечених іпотекою зобов’язань, а також здійснення виконавчого написунотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власностііпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки. 

9. Заміна Кредитора не звільняє від зобов`язань.

Правова позиція, яка висловлена ВерховнимСудом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15зазначає, що відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора узобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановленодоговором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про замінукредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих длянього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісномукредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК Українипередбачено, що боржник має право не виконувати свого обов’язку новомукредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав узобов’язанні.

Отже, за змістом наведених положеньзакону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншійособі, не позбавляється обов’язку погашення заборгованості, а лише має право напогашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

10. Ініціюйте "свіжу" оцінку іпотеки.

Законодавством не передбачено такої підстави длявідмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки якнеспівмірність заборгованості за основним зобов’язанням з вартістю майна,переданого в іпотеку в рахунок забезпечення належного його виконання. 

Зазначене може бути враховано лише в разі, якщопорушенням основного зобов’язання іпотекодержателю не завдано збитків.

За положеннями статей 38, 39 Закону України «Проіпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предметіпотеки, у резолютивній частині рішення суду зазначаються: загальний розмірвимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартостіпредмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягаютьзадоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереженняпредмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації,якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведенняприлюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягаютьзадоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки дляйого подальшої реалізації. 

При цьому ціна продажу предмета іпотеки встановлюєтьсяза згодою між  іпотекодавцем ііпотекодержателем  або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності,на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Дану позицію висловлено ВСУ  у справі за № 6-340цс15.

На практиці фактом згоди  між  іпотекодавцем і іпотекодержателем вказують встановлену в іпотечному договорі ціну, однак вказана сума не є актуальною і тому в інтересах боржника ініціювати проведення оцінки предмету іпотеки під час судового провадження.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net