Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
21.01.2015 14:21
Провокація хабара - підстава вимагати виправдання!
Українські суди тривалий час керувалися принципом: провокація хабара не виключає кримінальної відповідальності хабароотримувача. Та чи відповідає такий підхід кримінальному закону й практиці Європейського суду з прав людини?
Кримінальний кодекс України не містить прямої відповіді на питання: чи підлягає кримінальній відповідальності особа, яка отримала неправомірну вигоду (хабара) у результаті провокації таких дій хабародавцем?Здавалося б, усі сумніви щодо наявності у вирішенні даного питання мають тлумачитися на користь обвинуваченого. Та чи не так! Адже Верховний Суд України постановою свого пленуму від 26 квітня 2002 року "Про судову практику у справах про хабарництво" визначив: "те, що давання або одержання хабара відбулося у зв'язку з провокацією, не виключає відповідальності того, хто його давав або одержував (п. 23)".
Проте на даний час, як на мене, положення п. 23 постанови Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року в цій частині, м'яко кажучи, дещо застаріли й не відповідають чинному кримінальному закону України.
Так, за статтею 3 Кримінального кодексу України законодавство про кримінальну відповідальність становить кримінальний кодекс, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права; а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" прямо визначено, що суди України застосовують положення Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику ЄСзПЛ як джерело права.
ЄСзПЛ у питанні кримінальної відповідальності хабароотримувача, який погодився отримати неправомірну вигоду виключно через провокацію хабара, натомість, вважає такий факт фундаментальним порушенням права на справедливий суд від самого початку слідчих дій, і відповідно, опосередковано визначає необхідність не притягнення такої жертви провокації до кримінальної відповідальності. Вказане, зокрема, визначено у рішення Великої палати ЄСзПЛ в справі Раманаускас проти Литви (Ramanauskas V. Lithuania). Відповідно, встановлення в суді, наприклад, того факту, що так званий хабародавець почав співробітництво з правоохоронними органами ще до початку поставлених в вину хабароотримувачу подій, на мій погляд, вимагає виправдання підозрюваного за відсутності в його діях складу злочину.
Зауважу, саме такий підхід визнав необхідним і правильним, і тим самим врахував практику ЄСзПЛ, у своїй новітній постанові "Про судову практику у справах щодо хабарів та інших корупційних злочинах" від 09 липня 2013 року Пленум Верховного Суду Російської Федерації: прийняття посадовою особою хабара в результаті схилення осіб, які ведуть оперативно-розшукові дії, при обставинах, що свідчать про те, що без втручання співробітників правоохоронних органів умисел на їх отримання не виник би і злочин не було б вчинено, не може розцінюватися як кримінально каране діяння, у цьому випадку у вчиненому відсутній склад злочину.
Будемо сподіватися, що з часом і Верховний Суд України приведе свої науково-методичні роз'яснення у відповідність з новітньою практикою ЄСзПЛ. Адже, не зважаючи на те, що практика ЄСзПЛ фактично зобов'язує національні суди досліджувати питання, чи відбулося б прийняття пропозиції отримати неправомірну вигоду без втручання правоохоронних органів, у реальній справі досить важко без чіткої позиції вищих судів "пробити завісу таємності" та добитись витребування матеріалів оперативно-розшукової справи щодо реальних підстав ОРС і часу фактичного початку провокації хабара.
У контексті наведеного, мене відверто дивують заяви заяви окремих українських можновладців, що з корупцією потрібно боротися шляхом масових провокацій до дачі хабарів! Не кажучи вже про доцільність такого заходу, такий спосіб дій є швидше планово-авторитарним, ніж західноєвропейським.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова вчора о 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар вчора о 14:00
- Бюджет-2025: "закордон нам допоможе" Любов Шпак вчора о 13:33
- Революція безпеки Валентин Митлошук вчора о 10:20
- Кабмін-шатл: змінилися крісла, але не пілоти Дана Ярова 14.07.2025 17:12
- HR-документообіг: коли кожна хвилина – це репутація Олександр Вернигора 14.07.2025 16:52
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу Юлія Мороз 14.07.2025 15:05
- Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів Сергій Дзіс 14.07.2025 14:32
- Що означає URC2025 у Римі для енергетики України та ЄС: підсумки та аналітика Ростислав Никітенко 14.07.2025 11:11
- Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет Юрій Григоренко 14.07.2025 10:19
- Заметки по итогам Римской конференции: вопросы возрождения Украины Вільям Задорський 13.07.2025 18:59
- Что меняется в отсрочке для преподавателей: разбор законопроекта №13193 Віра Тарасенко 13.07.2025 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії" Юлія Овчинникова 12.07.2025 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
Топ за тиждень
Популярне
-
Американці отримали контроль над одним з найбільших зернових терміналів в Одесі
Бізнес 51374
-
50 000 грн при народженні та 7000 грн щомісяця: уряд схвалив нову підтримку родин з дітьми
Фінанси 12571
-
У медзакладах Києва відбулися обшуки: БЕБ розслідує махінації з eHealth – фото
Бізнес 8538
-
На Київщині запустять зразкові автобусні маршрути: пілот – до Білої Церкви
Бізнес 7079
-
Німеччина готує скорочення соцвиплат. Мерц: Люди мають працювати
Фінанси 6579
Контакти
E-mail: [email protected]