Відповідно до статті 88 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та статті 116 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) учасник господарського товариства має право здійснити відчуження частки в статутному капіталі товариства в порядку, вста
Відповіднодо статті 88 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та статті 116Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) учасник господарськоготовариства має право здійснити відчуження частки в статутному капіталітовариства в порядку, встановленому законом.
Порядоквідчуження частки учасника у статутному капіталі ТОВ передбачений ст. 147 ЦКУкраїни та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства».
Увідповідності до вище зазначених статей учасник ТОВ має право продати чи іншимчином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному абокільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником ТОВ своєї частки (їїчастини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутомтовариства.
Прицьому наведеними нормами передбачено, що купівля здійснюється за ціною та наінших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третімособам.
Статтею86 ГК України встановлено, що для того, щоб визначити розмір вкладу кожногоучасника чи засновника і, відповідно, обсяг належних йому корпоративних прав,вклад оцінюється у гривнях. Вклад, незалежно від його форми, оцінений угривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства.
Частиноюдругою ст. 86 ГК України передбачено, що порядок оцінки вкладів визначається вустановчих документах господарського товариства, якщо інше не передбаченозаконом.
Тобтоцією нормою надано право самим учасникам господарських товариств визначатикритерії, за якими провадитиметься оцінка їхніх вкладів (договірна оцінка).
Прицьому згідно з ч. 2 ст. 115 ЦК України у випадках, встановлених законом,грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства підлягає незалежнійекспертній перевірці.
Однак, як жедіяти якщо на практиці при посвідченні угоди про відчуження частки в статутномукапіталі ТОВ, нотаріус вимагає незалежної експертної оцінки такої частки?
Статтею 173.4. Податковогокодексу передбачено, що «під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомогомайна в порядку, передбаченому цією статтею:нотаріус посвідчує відповіднийдоговір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна". Але, припосвідченні договорів про продаж корпоративних прав, потрібно виходити іззначення самого предмету договору. Оскільки таким предметом виступає врозумінні ПКУ інвестиційний актив, то саме по собі посилання на п. 173.4. ст.174 ПКУ є не вірним.
Згідно з пп.170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ для цілей цього пункту термін «інвестиційнийактив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права,виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
В той же час учинному ПКУ відсутня вимога щодо проведення незалежної експертної оцінки припроведенні операцій з інвестиційними активами (в т.ч. при купівлі продажучастки в статутному капіталі).
Більш того, статтею3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночнудіяльність в Україні» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається йогооцінка, що проведена суб'єктом оціночної діяльності – суб'єктом господарювання.Суб'єкт оціночної діяльності складає звіт про оцінку майна (акт оцінки майна),що містить висновки про вартість майна (ст. 12 зазначеного вище Закону).
Однак,і нормами ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльністьв Україні» обов'язковості оцінки вкладів учасників господарського товариства невстановлено, крім випадків, що стосуються внесків до господарських товариств здержавною часткою (часткою комунального майна).
Отже, за загальнимправилом оцінку вартості частки у статутному капіталі ТОВ, із залученнямсуб'єкта оціночної діяльності, проводити не обов'язково, а вимоги нотаріусівпро наявність такої оцінки у свою чергу є як мінімум необґрунтованими танезаконними.
