Проведення оцінки при відчуженні частки в статутному капіталі ТОВ

Відповідно до статті 88 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та статті 116 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) учасник господарського товариства має право здійснити відчуження частки в статутному капіталі товариства в порядку, встановленому законом.

Порядок відчуження частки учасника у статутному капіталі ТОВ передбачений ст. 147 ЦК України та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства».

У відповідності до вище зазначених статей учасник ТОВ має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником ТОВ своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

При цьому наведеними нормами передбачено, що купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам.

Статтею 86 ГК України встановлено, що для того, щоб визначити розмір вкладу кожного учасника чи засновника і, відповідно, обсяг належних йому корпоративних прав, вклад оцінюється у гривнях. Вклад, незалежно від його форми, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства.

Частиною другою ст. 86 ГК України передбачено, що порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Тобто цією нормою надано право самим учасникам господарських товариств визначати критерії, за якими провадитиметься оцінка їхніх вкладів (договірна оцінка).

При цьому згідно з ч. 2 ст. 115 ЦК України у випадках, встановлених законом, грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства підлягає незалежній експертній перевірці.

 

Однак, як же діяти якщо на практиці при посвідченні угоди про відчуження частки в статутному капіталі ТОВ, нотаріус вимагає незалежної експертної оцінки такої частки?

Статтею 173.4. Податкового кодексу передбачено, що «під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна". Але, при посвідченні договорів про продаж корпоративних прав, потрібно виходити із значення самого предмету договору. Оскільки таким предметом виступає в розумінні ПКУ інвестиційний актив, то саме по собі посилання на п. 173.4. ст. 174 ПКУ є не вірним.

Згідно з пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ для цілей цього пункту термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

В той же час у чинному ПКУ відсутня вимога щодо проведення незалежної експертної оцінки при проведенні операцій з інвестиційними активами (в т.ч. при купівлі продажу частки в статутному капіталі).

Більш того, статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається його оцінка, що проведена суб'єктом оціночної діяльності – суб'єктом господарювання. Суб'єкт оціночної діяльності складає звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), що містить висновки про вартість майна (ст. 12 зазначеного вище Закону).

Однак, і нормами ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» обов'язковості оцінки вкладів учасників господарського товариства не встановлено, крім випадків, що стосуються внесків до господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна).

           Отже, за загальним правилом оцінку вартості частки у статутному капіталі ТОВ, із залученням суб'єкта оціночної діяльності, проводити не обов'язково, а вимоги нотаріусів про наявність такої оцінки у свою чергу є як мінімум необґрунтованими та незаконними.