Якщо ми це не зупинимо, то у нас "вкрадуть" обрій, про який мріяв Кобзар
Що треба зробити аби зберігти нашу святиню.
Уся країна, світ знають про велич та історичну цінність. яку приніс нам Тарас. Тисячі їдуть вклонитися йому, називають на його честь населені пункти, вулиці в кожному місті, фестивалі, установи, університети, важливі станції та місця, у всіх кабінетах висять його портрети. Це безумовна наша святиня. То чи маємо ми стати на її захист від знищення?
Уже не одне десятиліття чимало бажаючих своїм «неситими оком» заглядаються на округи Тарасової гори, щоб загарбати собі ці заповідні землі. І ось знову вони хочуть перекопати землю під кар’єр прямо навпроти гори Тараса. Кожного разу їх чудом зупиняли поети, науковці, небайдужі громадяни, - всі ті, кому дорога історична пам'ять. На жаль, ніщо не вічне, окрім людського інтересу до особистої наживи. Від того, мало не кожен рік знаходяться нові бажаючі розграбувати чи забудувати ці землі.
Так не має бути. Підхід до пам’ятки всеукраїнського масштабу має бути системним і комплексним, а загальнодержавні інтереси повинні переважати над чиїмись меркантильними.
Свого часу питання збереження історичної пам’ятки для майбутніх поколінь уже підіймалося. Зокрема, висловлювалися ідеї включити могилу Тараса Шевченка та Шевченківський національний заповідник до світової спадщини ЮНЕСКО. На жаль, за сумною вітчизняною традицією, далі розмов справа не пішла: об’єкти лише увійшли в число претендентів, але включені так і не були. Тепер ми доведемо цю справу до перемоги разом.
Я переконаний, питання збереження історичної спадщини нашого народу не може бути тимчасовим і не повинне підійматися виключно тоді, коли за його рахунок хтось спробує пропіаритися. Досить вже тримати у заручниках обіцянок нас та наших нащадків.
Зараз зволікати ми не маємо права, бо повинні розуміти, які загрози це несе. Уже завтра за кількасот метрів від могили Кобзаря у пісочному кар’єрі можуть заревіти трактори та крани, а сотні відвідувачів Чернечої гори побачать піщаний кар’єр замість омріяних Тарасом обріїв. Уже завтра тут же може з’явитися асфальтний завод, у димному чаді його потоне краєвид, завдяки якому ці землі полюбив Шевченко.
Діяти потрібно не зволікаючи і просто зараз. Спадщина Кобзаря потребує порятунку від загребущих рук тих, хто прагне лише наживи.
Я пропоную підійти до вирішення цього питання системно.
По-перше, ініціювати звернення щодо створення тут Національного природного парку, до якого мають увійти не лише могила Шевченка та національний заповідник, а й лівий берег. Лише такий підхід допоможе вберегти недоторканим місцевий ландшафт.
По-друге, я пропоную повернутися до ініціативи із включенням цієї території до світової спадщини ЮНЕСКО. Але діяти більш комплексно і включати всю територію Національного природного парку, а не лише частину цих заповідних земель.
Включення об’єкту до світової спадщини ЮНЕСКО дозволить захистити його, зберегти належний стан, забезпечить опіку влади, гарантує пріоритетність у залученні фінансових коштів для реконструкції.
Ключове: включення до світової спадщини раз і назавжди покінчить із хижими зазіханнями на пам’ятку, яка прославляє нашу націю крізь віки.
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 599
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 255
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 188
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 132
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 101
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17948
-
Гладка шкіра без зморшок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 16289
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 14846
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 11892
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11569