Інвестиції та безпека: як концесії допоможуть Україні
Російська "гібридна" загроза вивела проблем ефективності українських портів та розвиток портової інфраструктури на цілком новий рівень.
Від того, наскільки ефективно функціонуватиме ця сфера, залежатиме не лише економічний розвиток держави, але й її спроможність протидіяти окремим елементам «гібридної» агресії РФ – чи, принаймні, забезпечити економічну стійкість.
В сучасних економічних умовах слід шукати максимально ефективні рішення, і в тому, що стосується портової інфраструктури України, одним із дієвих механізмів вирішення існуючих проблем є концесія.
Концесію як ефективний спосіб управління державними об’єктами активно використовується провідними Західними державами.
Так, концесійні моделі широко застосовуються у Франції, Італії, Німеччині та у наших ближчих європейських сусідів – Угорщині, Словенії, Хорватії, Румунії, Естонії, Чехії… До прикладу, в Німеччині концесійні моделі широко застосовуються для об’єктів комунального господарства – взяти хоча б Концесійну угоду міста Кассель (Федеральна земля Гессен), що реалізується в сферах постачання електроенергії, газу та води.
В Іспанії в концесії знаходиться близько чверті усіх доріг, при чому концесіонер поставлений державою в дуже жорсткі рамки: за відхилення від термінів проектування та будівництва, або якщо рівень прибутковості об’єктів буде нижче запланованого, він сплачує чималі штрафи.
Наші Західні партнери вже висловлювали зацікавленість у реалізації подібних інфраструктурних проектів в Україні. Так, в лютому цього року на зустрічі з міністром Криклієм про такі наміри заявив Генеральний директор Міжнародної фінансової корпорації з розвитку США (U.S. International Development Finance Corporation — DFC) Калеб МакКеррі.
Концесійні проєкти, які у рамках державно-приватного партнерства дозволяють впроваджувати прогресивні та ефективні методи управління великими об’єктами інфраструктури державної власності та залучати стратегічних інвесторів.
Концесія в жодному разі не є продажем – право власності залишається за державою, а також за трудовим колективом на 5 років зберігаються робочі місця.
Концесія як механізм державно-приватного партнерства є ефективним інструментом залучення приватних інвестицій для розвитку об’єктів портової інфраструктури.
У випадку концесії надходження зростуть мінімум в 2,5-3 рази, державне майно буде управлятися провідними світовими компаніями, які будуть зацікавлені інвестувати власні кошти для того, щоб розвивати виробничу базу, створювати нові робочі місця, а отже, отримувати більше прибутку. В підсумку держава отримує величезний ефект від залучення провідних компаній.
Чесна конкурентна боротьба та верховенство права – це те, що потрібно для залучення інвесторів у галузь інфраструктури.
Міністерство інфраструктури забезпечило проведення перших концесійних конкурсів у морських портах Херсон та Ольвія. Все було відкрито, прозоро та з дотриманням вимог чинного законодавства. Це - репутаційний здобуток для держави. Адже інвестори пильно стежать за ходом конкурсу.
Переможцем концесійного конкурсу в порту Ольвія стала компанія QTerminals з Катару. В розвиток порту впродовж 5 років буде інвестовано 3,4 млрд гривень. Це одна з найбільших прямих іноземних інвестицій у портову галузь України за всю історію незалежності. Сума щорічних концесійних платежів – 82 млн грн, що в 16 разів вище від прибутку порту за 2019 рік. Концесіонер вкладе 80 млн грн у розвиток інфраструктури м. Миколаєва.
Конкурс був абсолютно відкритий та чесний і це дозволило залучити до роботи в Україні портового оператора світового рівня.
Однак з проведенням конкурсу все виявилося не так просто. Схоже, концесійний конкурс хочуть заблокувати компанії, які не були допущені із-за невідповідності умовам.
3 лютого 2020 року ухвалою Шостого апеляційного суду м. Києва зупинено дію наказу Міністерства інфраструктури № 16 від 21 січня 2020 року про затвердження результатів концесійного конкурсу та затвердження переможця концесійного конкурсу у порту Херсон. Міністерство інфраструктури оскаржить це рішення.
Дискваліфікована компанія не змогла підтвердити, що у її розпорядженні є необхідні кошти. Надані цінні папери були «переоцінені». Вона подала в суд і зупинила дію наказу.
Партнер цієї компанії-позовача (входять у концерн) «Аскет Шиппінг» відмовився від претензій щодо концесії ХМТП. ТОВ «Аскет Шиппінг» не брала участі в подачі позову про припинення дії наказу Мінінфраструктури про затвердження результатів та переможця конкурсу на концесію цілісного майнового комплексу ДП «Херсонський морський торговельний порт» (ХМТП). Про це повідомила прес-служба компанії.
Ні платники податків, ні український бюджет не мають шансу на інвестиції в десятки мільярдів гривень, які необхідні вже сьогодні. Але це можливо зробити за рахунок прямих іноземних інвестицій, це можливо зробити за рахунок залучення прямих інвесторів. Ми це вже робимо в залізничній галузі, авіаційній, але ми повинні це зробити системно по всій країні. Однак цю роботу слід продовжувати з дотриманням усіх правових норм та конкурентних правил.
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус вчора о 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко вчора о 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 284
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 221
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 114
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 96
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 65
-
Дніпро – не мета. Пояснюємо, чому Росія рветься до Дніпропетровської області
46501
-
Втрати врожаю пшениці в Україні сягають до 100%. Аграрії звернулись до Шмигаля по допомогу
Бізнес 38675
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 38671
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
25939
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 22550