Про процес удосконалення законодавства у сфері банкрутства

22 травня 2020 р. відбулось чергове онлайн засідання робочої групи з питань удосконалення законодавства в сфері банкрутства, на якому продовжили розглядати пропозиції змін до КУЗПБ.

Зокрема, група зосередилась над правками, пов’язаними з продажем майна банкрута.

Очевидним є те, що від успішності продажу майна банкрута залежить розмір погашення вимог кредиторів. Тому, на мою думку, важливо визначити ключові моменти порядку продажу майна в процедурі банкрутства та закріпити їх на рівні Кодексу.

Значна кількість правок були запропоновані Прозорро Продажі виходячи з практики застосування процедур продажу, проте під час обговорення РГ дійшла спільного рішення, що більшість з правок можуть бути застосовані шляхом внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 865, для чого робоча група розробить спільний проєкт змін і Мін’юст внесене його на затвердження до Уряду.

Питання, які викликали жваву дискусію:

✅ Невизначеність порядку продажу майна в разі, якщо відбулось три аукціони і майно не продано. Представники Прозорро запропонували на законодавчому рівні врегулювати можливість проведення подальших аукціонів.

✅ Відповідальність щодо сплати штрафу за порушення, допущені під час підготовлення аукціону – баланс відповідальності та значний ризик для арбітражних керуючих в разі допущення будь-яких порушень. Голова НААКУ запропонував колегам звертатись до Ради в разі виникнення таких питань для проведення модерації з усіма сторонами процесу та спільного пошуку шляхів вирішення проблеми.

✅ Ст. 81 КУЗПБУ «Продаж майна забезпеченому кредитору» – потрібно продовжувати шукати баланс між правами та обов’язками заставних кредиторів з метою забезпечення найбільшого рівня погашення кредиторських вимог всіх черг та зменшення можливості зловживання правами. НАБУ та Прозорро Продажі нададуть статистику застосування даної статті на практиці. В разі якщо у арбітражних керуючих є особиста практика застосування ст. 81 – прошу поділитись.

✅ Зміни в ст. 63 КУЗПБУ щодо продажу ЦМК та закріплення положення про правонаступництво нового власника на всі дозвільні документи, що пов’язані з діяльністю ЦМК. Враховуючи, що Мінюст наголосив на складності узгодження цієї норми з іншими органами та порядками видачі дозвільної документації, Олена Волянська запропонувала відкоригувати положення ст. 63 для однозначного тлумачення та застосування державними органами та установами, а Сергій Донков вніс пропозицію не обмежуватись тільки дозвільними документами, а застосовувати їх до торгових марок, об’єктів авторського права, ф’ючерсних контрактів тощо.

Всі члени РГ визнали, що введення таких положень в Кодекс буде сприяти збільшенню вартості ЦМК і його збереженню. Досягаються два завдання – кредитори отримують більший рівень відшкодування кредиторських вимог; зберігається виробництво, що необхідно економіці держави. Також викликала обговорення норма, яка встановлює випадки, при настанні яких гарантійний внесок не повертається. Дехто з членів РГ вважає це пересторогою від утримання зареєстрованих учасників аукціону від участі у ньому з метою переходу до повторних торгів, на яких ціна майна буде понижуватись. Але не всі члени РГ погоджуються з правильністю такої позиції, оскільки ця норма не враховує, так би мовити, форс-мажорні обставини, які можуть завадити учасникам взяти участь у торгах. Робоча Група продовжує працювати і вже за декілька тижнів презентує черговий законопроєкт, який повинен усунути неузгодженості Кодексу.