Перепланування-2017: умови та процедура

Так в ідповідно до ст.ст. 100 та 152 Житлового кодексу УРСР , виконання наймачем та власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку, жилового приміщення та жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що надають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується.

Більше того, вищезазначеною постановою було скасовано дозволи на перепланування та переобладнання житлових будинків та гуртожитків, проте за умови дотримання певних обмежень.

Так, до перепланувань, які все ще підлягають «узаконенню», можна віднести: об’єднання квартир на одному або різних поверхах, облаштування дверних прорізів в несучих стінах, а також здійснення інших змін, пов’язаних з порушенням капітальних конструкцій. Для реалізації таких змін у житловому приміщенні, все ще потрібно отримати дозвільні документи на будівельні роботи та ввести перепланований об’єкт в експлуатацію.

В той же час варто враховувати, що виконання робіт, визначених частиною першою статті 100 Житлового кодексу УРСР, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди).

Зміненими Правилами також передбачено, що власник квартири, житлового приміщення у гуртожитку має право здавати внайм (в оренду) квартиру, житлове приміщення у гуртожитку або кімнату квартири та укладати інші договори відповідно до законодавства. Користування наймачем (орендарем) квартири, житлового приміщення у гуртожитку (кімнати) здійснюється згідно з договором найму (оренди).

Окрім того, Правила в новій редакції також передбачають, що с піввласники  житлового  будинку, гуртожитку зобов’язані забезпечувати належне утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, поточний і капітальний ремонт, технічне переоснащення спільного майна житлового будинку,  гуртожитку  пропорційно до частки співвласника на умовах співфінансування.

Зміни також передбачають, що за умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку та відсутності згоди між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку  щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності  побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря); за  газ,  водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних  приміщень  - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку.

Що стосується послуг з централізованого опалення, з утримання житлових будинків  і  споруд та прибудинкових територій – нарахування за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Правилами також передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків несуть відповідальність згідно із законом.

Така відповідальність передбачена статтею 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої порушення правил користування житловими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, прибудинкових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і житлових приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-51 гривень) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-119 гривень).

В ласник, наймач (орендар) жилого будинку, житлового і нежитлового приміщення в житловому будинку, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов’язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану .

У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання призводить до погіршення технічного стану всього будинку і порушуються права інших споживачів, ці роботи виконуються виконавцем послуг, а питання відшкодування вартості цих робіт власником, орендарем житлового будинку, житлового або нежитлового приміщення в житловому будинку вирішується в судовому порядку.