Держава vs Бізнес
Держава переживає важкі часи економічної кризи, тому її винахідливість із наповнення скарбниці досягла небувалих масштабів.
Робиться це за допомогою вже порослого поганою славою механізму блокування податкових накладних, причому з таким відвертим нахабством, що призвело до спільного обурення бізнесу.
Як інструмент працює?
Усі підприємства повинні реєструвати податкові накладні під час роботи з контрагентами – це стандартна процедура, без якої операція неможлива. З початку 2020 року, окрім масових позапланових перевірок, ДФС активно блокує податкові накладні за допомогою системи моніторингу та робить це з особливим азартом. Як правило, реальна причина такого блокування у рішенні не вказується, як і необхідний перелік документів для розблокування накладної.
Бухгалтер розгублено знизує плечима, і тут зовсім не в компетенції бухгалтера.
Хто не ризикує...
Однією з основних причин блокування накладних є так звана «ризикованість операцій платника податків». При цьому у рішеннях ДФС не вказується, у чому саме проявляється ризикованість, а критерії такої ризикованості, затверджені Постановою КМУ №1165, сформульовані так розмито, що їх можна застосувати до будь-якої операції чи компанії (було б бажання, а бажання є).
Годівниця для можновладців
Держава таким чином створила узаконену «годівницю», а фіскали отримали ефективний гачок для здирства. При цьому заповітною золотою рибкою може стати кожна потенційно прибуткова компанія та операція на круглу суму. Саме за таких умов є великий ризик того, що ваша операція не пройде фейс-контроль системи автоматичного моніторингу, покликаної визначати ризикові операції.
Наслідки для підприємства неабиякі: зупиняється весь бізнес-процес, контрагент втрачає можливість скористатися податковим кредитом, а компанії змушені сплачувати подвійні податки. За такого навантаження робота бізнесу ітиме на шкоду.
Серед компаній, що попалися на такий гачок, вже відома неофіційна схема вирішення питання, яку пропонують працівники фіскальних органів. За інсайдерською інформацією комісійні їх допомогу становлять 2,5 – 3 % від валового обсягу операції.
Оскарження ж в адміністративному порядку на законних підставах не веде до результату, а судовий процес може розтягнутися на 4-5 місяців. Тому багатьом компаніям доводиться йти на такі компроміси із совістю.
Складно заперечувати очевидне: подібні ноу-хау топлять і так слабкий український бізнес і добивають ті компанії, які й так ледве тримаються на плаву. Так, замість державної підтримки у вигляді компенсацій та пільг за вимушений простий, український бізнес зазнає постійного тиску.
Проблема ще й у тому, що постраждалі компанії з очевидних причин не готові говорити про проблему публічно, але коли фіскальний рекет став проблемою глобального масштабу, мовчати вже не стало сил. Тому обурені представники бізнесу за допомогою великих бізнес-асоціацій нещодавно звернулися до держави (КМУ, Міністерства фінансів та ДПС України) з вимогою припинити свавілля: https://eba.com.ua/pochastishaly-vypadky-blokuvannya-reyestratsiyi-pdv-nakladnyh-eva/
Сподіваємось, що нас почують! А українському бізнесу зараз залишається сказати одне: «Дякую, що живий!».
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 743
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 428
- Реформа "турботи" 251
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 100
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 19633
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12426
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
9755
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7996
-
Bloomberg: Росія хоче продати частку у першій турецькій АЕС "Аккую" за $25 млрд
Бізнес 5653