Куди пішов мільярд?
Яке фінансування Державної фіскальної служби України та який рівень зарплати у податкового міліціонера?
Якщо ввести в пошуковий сервіс Google запит “ДФС”, то серед перших результатів пошуку будуть наступні повідомлення: «Державна фіскальна служба України буде ліквідована – до кінця року» та «ДФС виділили 1 млрд грн додаткового фінансування».
Що стосується інформації про ліквідацію служби - йдеться не про припинення її діяльності, а про справжній початок реформи зі створення єдиного органу з протидії економічним злочинам. Якщо ж говорити про повідомлення щодо виділення ДФС додаткових коштів – це справжня інформаційна маніпуляція.
Щоб дещо прояснити ситуацію щодо фінансування ДФС, хочу поінформувати суспільство звідки взявся додатковий «мільярд»?
В державному бюджеті на 2020 рік на фінансування ДФС було закладено 473,2 мільйони гривень.
Передбачалось, що територіальним органам Державної фіскальної служби та центральному апарату відомства має вистачити цих коштів, щоб допрацювати до моменту остаточної ліквідації служби. Але потім статус ліквідації було змінено на продовження реорганізації. Відповідно, необхідно було збільшити фінансування на утримання ДФС з розрахунку до кінця бюджетного року. У цьому зв’язку Уряд 12 лютого вирішив виділити на потреби служби 429,4 мільйонів гривень. А в квітні Верховна Рада передбачила ще 454,6 мільйони гривень. Таким чином бюджет ДФС на 2020 рік склав 1,3 мільярди гривень.
Для тих, хто скаже, що це забагато для податкової міліції, поясню. В 2019 році бюджет Державної фіскальної служби України, яка об’єднувала в собі не тільки податкову міліцію, а й податкову та митну служби, складав 8,6 мільярдів гривень. Цього року, після відокремлення, податкова міліція отримала на своє фінансування лише 15% від рівня минулого року. Зрозуміло, що й кількість людей, які залишились в ДФС, стала значно меншою.
Але, без виділення додаткових коштів служба не змогла б існувати. Багато це чи мало? Суспільству нав’язали думку, що це забагато, проігнорувавши при цьому справжню сутність речей.
Куди фіскальна служба витрачає виділені кошти?
Якщо враховувати відокремлення від ДФС податкової та митної служби, то цьогоріч ми отримали коштів приблизно на рівні минулого року. При цьому не були враховані видатки, які необхідні на процедури з ліквідації відомства.
Якщо казати мовою цифр, то майже 94% від загальної суми фінансування ДФС на цей рік, спрямовується на виплати заробітних плат. При чому ми зіткнулись з проблемою незапланованих кошторисом виплат, пов’язаних зі звільненнями працівників податкової міліції. За останні 10-15 років реорганізаційних змін, коли працівники переходили від одного держоргану до іншого, але, по суті, залишались в службі, у податкових міліціонерів накопичилась значна кількість невикористаних відпусток, стаж та вислуга років. Тому, при їх звільненні, фіскальна служба зобов’язана виплачувати певні компенсації. В грошовому еквіваленті це можуть бути суми від 100 до 400 тисяч гривень. Все залежить від посади, кількості відпрацьованих років та територіальної приналежності. І на ці компенсаційні «витрати» не передбачено окремого фінансування. Але вони виплачуються у відповідності до законодавчих норм. В бюджеті ж видатки на виплату компенсацій при звільненні працівників ніколи не враховувались.
В ході останнього реформування відбувається масове звільнення працівників ДФС. Тому суми компенсацій доволі значні.
Окреме питання – це працівники, які були звільнені згідно з нормами про очищення влади ще в 2014-2015 роках. Зараз вони виграють в судах справи про поновлення на робочому місці. При чому, звільнялись вони з ДФС, отже й поновлюються в ДФС, не залежно від того, в якому напрямі працювали – податковому чи митному. За рішенням судів їм доводиться виплачувати суттєві суми компенсацій.
ДФС приносить кошти лише державі, а не власним працівникам
Зазначені статті затрат не дозволяють ДФС забезпечити гідний рівень заробітних плат працівників податкової міліції. На сьогодні в регіонах вони в середньому отримують 11,4 тисячі гривень, в центральному апараті дещо більше – 21,5 тисяч гривень. Це, м’яко кажучи, більш ніж скромні заробітні плати.
При цьому, якщо порівнювати рівень зарплат в податковій міліції і у інших правоохоронних органах, то вони можуть бути у декілька разів нижчі. Це також реалії, в яких доводиться працювати податковій міліції.
Разом з тим, ДФС не тільки отримує кошти із бюджету, але й повертає їх у державну казну. Так, за І півріччя 2020 року податковою міліцією було забезпечено відшкодування до бюджету понад 484 мільйонів гривень збитків у кримінальних провадженнях, спрямованих до суду. Також наприкінці липня, по одному з епізодів, було забезпечено відшкодування завданих бюджету збитків в сумі 238 млн гривень. Тобто, в державну казну вже повернуто 722 мільйони гривень, що складає близько 55% від виділених на фінансування податкової міліції коштів. До кінця року залишилось ще 5 місяців, відповідно, фінансові повернення від діяльності податкової міліції будуть лише зростати.
Крім того, маємо ще один показовий результат. У цьому році ми почали руйнувати існуючі раніше корупційні схеми. За рахунок цього, нам, разом з ДПС, вдалось збільшити більш ніж вдвічі сплату акцизного податку на спирт, а також на 16% - акцизу з вироблених підакцизних товарів. Так, за результатами І півріччя, суб’єкти, які виробляють спирт, а також мають ліцензію на його зберігання, сплатили понад 175 млн гривень акцизного податку. Це майже в 2,3 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, такими суб’єктами за цей період сплачено майже 12 млрд гривень акцизного податку з вироблених підакцизних товарів, шо на 1,67 млрд гривень більше, ніж торік. Як на мене – це вагомий результат.
Зважаючи на наведені цифри, висновки щодо ефективності податкової міліції очевидні. Моя мета - зламати суспільний стереотип про економічну недоцільність податкової міліції. Ми – не госпрозрахункова організація, яка має заробляти кошти на своє утримання. Наша місія в іншому – боротися з економічною злочинністю та упереджувати прояви тіньової економіки.
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 130
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 103
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 97
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС 57
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 8438
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7493
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3169
-
Ексклюзивний мотоцикл папи Римського пішов з молотка за 156 000 євро – фото
Бізнес 3151
-
Маніпуляції, абʼюз й ігнорування: що робити, коли онлайн-знайомства ранять – поради психологині
Життя 2416