Куди пішов мільярд?
Яке фінансування Державної фіскальної служби України та який рівень зарплати у податкового міліціонера?
Якщо ввести в пошуковий сервіс Google запит “ДФС”, то серед перших результатів пошуку будуть наступні повідомлення: «Державна фіскальна служба України буде ліквідована – до кінця року» та «ДФС виділили 1 млрд грн додаткового фінансування».
Що стосується інформації про ліквідацію служби - йдеться не про припинення її діяльності, а про справжній початок реформи зі створення єдиного органу з протидії економічним злочинам. Якщо ж говорити про повідомлення щодо виділення ДФС додаткових коштів – це справжня інформаційна маніпуляція.
Щоб дещо прояснити ситуацію щодо фінансування ДФС, хочу поінформувати суспільство звідки взявся додатковий «мільярд»?
В державному бюджеті на 2020 рік на фінансування ДФС було закладено 473,2 мільйони гривень.
Передбачалось, що територіальним органам Державної фіскальної служби та центральному апарату відомства має вистачити цих коштів, щоб допрацювати до моменту остаточної ліквідації служби. Але потім статус ліквідації було змінено на продовження реорганізації. Відповідно, необхідно було збільшити фінансування на утримання ДФС з розрахунку до кінця бюджетного року. У цьому зв’язку Уряд 12 лютого вирішив виділити на потреби служби 429,4 мільйонів гривень. А в квітні Верховна Рада передбачила ще 454,6 мільйони гривень. Таким чином бюджет ДФС на 2020 рік склав 1,3 мільярди гривень.
Для тих, хто скаже, що це забагато для податкової міліції, поясню. В 2019 році бюджет Державної фіскальної служби України, яка об’єднувала в собі не тільки податкову міліцію, а й податкову та митну служби, складав 8,6 мільярдів гривень. Цього року, після відокремлення, податкова міліція отримала на своє фінансування лише 15% від рівня минулого року. Зрозуміло, що й кількість людей, які залишились в ДФС, стала значно меншою.
Але, без виділення додаткових коштів служба не змогла б існувати. Багато це чи мало? Суспільству нав’язали думку, що це забагато, проігнорувавши при цьому справжню сутність речей.
Куди фіскальна служба витрачає виділені кошти?
Якщо враховувати відокремлення від ДФС податкової та митної служби, то цьогоріч ми отримали коштів приблизно на рівні минулого року. При цьому не були враховані видатки, які необхідні на процедури з ліквідації відомства.
Якщо казати мовою цифр, то майже 94% від загальної суми фінансування ДФС на цей рік, спрямовується на виплати заробітних плат. При чому ми зіткнулись з проблемою незапланованих кошторисом виплат, пов’язаних зі звільненнями працівників податкової міліції. За останні 10-15 років реорганізаційних змін, коли працівники переходили від одного держоргану до іншого, але, по суті, залишались в службі, у податкових міліціонерів накопичилась значна кількість невикористаних відпусток, стаж та вислуга років. Тому, при їх звільненні, фіскальна служба зобов’язана виплачувати певні компенсації. В грошовому еквіваленті це можуть бути суми від 100 до 400 тисяч гривень. Все залежить від посади, кількості відпрацьованих років та територіальної приналежності. І на ці компенсаційні «витрати» не передбачено окремого фінансування. Але вони виплачуються у відповідності до законодавчих норм. В бюджеті ж видатки на виплату компенсацій при звільненні працівників ніколи не враховувались.
В ході останнього реформування відбувається масове звільнення працівників ДФС. Тому суми компенсацій доволі значні.
Окреме питання – це працівники, які були звільнені згідно з нормами про очищення влади ще в 2014-2015 роках. Зараз вони виграють в судах справи про поновлення на робочому місці. При чому, звільнялись вони з ДФС, отже й поновлюються в ДФС, не залежно від того, в якому напрямі працювали – податковому чи митному. За рішенням судів їм доводиться виплачувати суттєві суми компенсацій.
ДФС приносить кошти лише державі, а не власним працівникам
Зазначені статті затрат не дозволяють ДФС забезпечити гідний рівень заробітних плат працівників податкової міліції. На сьогодні в регіонах вони в середньому отримують 11,4 тисячі гривень, в центральному апараті дещо більше – 21,5 тисяч гривень. Це, м’яко кажучи, більш ніж скромні заробітні плати.
При цьому, якщо порівнювати рівень зарплат в податковій міліції і у інших правоохоронних органах, то вони можуть бути у декілька разів нижчі. Це також реалії, в яких доводиться працювати податковій міліції.
Разом з тим, ДФС не тільки отримує кошти із бюджету, але й повертає їх у державну казну. Так, за І півріччя 2020 року податковою міліцією було забезпечено відшкодування до бюджету понад 484 мільйонів гривень збитків у кримінальних провадженнях, спрямованих до суду. Також наприкінці липня, по одному з епізодів, було забезпечено відшкодування завданих бюджету збитків в сумі 238 млн гривень. Тобто, в державну казну вже повернуто 722 мільйони гривень, що складає близько 55% від виділених на фінансування податкової міліції коштів. До кінця року залишилось ще 5 місяців, відповідно, фінансові повернення від діяльності податкової міліції будуть лише зростати.
Крім того, маємо ще один показовий результат. У цьому році ми почали руйнувати існуючі раніше корупційні схеми. За рахунок цього, нам, разом з ДПС, вдалось збільшити більш ніж вдвічі сплату акцизного податку на спирт, а також на 16% - акцизу з вироблених підакцизних товарів. Так, за результатами І півріччя, суб’єкти, які виробляють спирт, а також мають ліцензію на його зберігання, сплатили понад 175 млн гривень акцизного податку. Це майже в 2,3 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, такими суб’єктами за цей період сплачено майже 12 млрд гривень акцизного податку з вироблених підакцизних товарів, шо на 1,67 млрд гривень більше, ніж торік. Як на мене – це вагомий результат.
Зважаючи на наведені цифри, висновки щодо ефективності податкової міліції очевидні. Моя мета - зламати суспільний стереотип про економічну недоцільність податкової міліції. Ми – не госпрозрахункова організація, яка має заробляти кошти на своє утримання. Наша місія в іншому – боротися з економічною злочинністю та упереджувати прояви тіньової економіки.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 70925
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 67579
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11513
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 9178
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9025