Діти з інвалідністю у 3,6 раза частіше страждають від фізичного насильства, ніж інші діти

Діти з інвалідністю є найбільш вразливою до насильства соціальною групою та можуть легко потрапити до рук зловмисників

Часто кривдниками таких дітей стають найближчі до них особи: батьки, опікуни, персонал соціальних служб. Проте з проблемою можна боротися, роз’яснюючи дітям їхні права, попереджаючи випадки насильства та надаючи психологічну та інші види допомоги тим, хто вже постраждали. 

Високі ризики

Відповідно до дослідження, проведеного Платформою із захисту дітей у південно-східній Європі, діти з інвалідністю регулярно стикаються із порушеннями їхніх прав. Вони у 3,6 раза більш вразливі до фізичного насильства, ніж інші діти. Щодо сексуального насильства, діти з інвалідністю зазнають його в 2,9 раза частіше, а діти з ментальною інвалідністю - взагалі у 4,6 раза.

Дійсний масштаб цієї проблеми важко собі уявити. На жаль, в Україні не проводились спеціалізовані дослідження на тему насильства щодо дітей з інвалідністю. Але світовий досвід констатує, що лише від 10% до 20% випадків насильства щодо таких дітей фіксується поліцією або соціальними службами. Все через те, що їх зазвичай вважають “менш надійними” свідками, діти ж своєю чергою мають більший шанс постраждати, адже мало поінформовані про свої права. Діти з ментальною інвалідністю також не завжди можуть розрізнити “своїх” та “чужих”, є більш поступливими в комунікації, отже мають меншу здатність захистити себе самостійно, через що зловмисникам легше ними маніпулювати. 

Форми насильства

Практика свідчить, що діти з інвалідністю зазнають більшого спектру можливого насильства щодо них, ніж інші діти. Так, окрім фізичного, сексуального, психологічного та економічного насильства, такі діти вразливі до дискримінації, додаткових обмежень, насильства під час лікування, порушення їхніх трудових прав у подальшому, а також до свідомого ігнорування іншими дітьми. 

Часто інші діти не здатні прийняти одноліток з інвалідністю, навмисно виключають їх зі звичних сфер діяльності, таких як ігри, та цькують їх. В журналістському опитуванні 2021 року щодо насильства проти людей із ментальною інвалідністю в Україні окремі потерпілі свідчили про те, як в дитячому віці однолітки закидували їх камінням та били, а опікуни ґвалтували та застосовували до них інші форми насильства. Зазвичай кривдниками стають саме наближені до таких дітей люди: родичі, опікуни, персонал соціальних служб, із якими вони стикаються щодня. 

Як можна вберегти дитину від насильства

Насамперед необхідно розповісти дитині про її права: ніхто не може будь-яким чином її принижувати, використовувати або робити боляче. Головне пояснити, що про будь-які порушення щодо неї обов‘язково треба повідомляти в спеціалізовані служби, правоохоронні органи або опікунів. 

У роботі з дітьми з інвалідністю існує деяка специфіка, тому за потреби ви можете попередньо звертатись по консультацію до психологів й інших спеціалістів та отримати інформацію про те, як спілкуватись на складні теми з дітьми або тими, хто пережили насильство. Існує можливість отримати таку допомогу безкоштовно: анонімну консультацію можуть надати на лінії психологічної підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) за номером: 0-800-211-444. 

Мовчання може призвести до подальшого розвитку проблеми у суспільстві – коло насильства необхідно розривати. Важливо не замовчувати та приділяти увагу проблемам дитини, допомагати виявляти шантаж та проводити просвіту про всі можливі небезпеки, з якою вона може зіштовхнутися.


Матеріал підготовлено у межах інформаційної кампанії «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства» Міжнародної організації з міграції (МОМ). Акція щорічно розпочинається 25 листопада – у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок та дівчат, а закінчується 10 грудня, у День прав людини. Тому що світ без насильства – це повага до людини і визнання її прав.

Акція проводиться для привернення уваги до проблем насильства в сім’ях, гендерно зумовленого насильства, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.