Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду
Рішення Об'єднаної палати ККС ВС, безумовно, є кроком вперед у визначенні правового статусу таких правопорушень, але питання щодо майбутніх змін до КК та їх зворотної дії залишається відкритим.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон № 3886-IX, який викликав багато запитань та дискусій у юридичній спільноті. Зокрема, народні депутати передбачали, що цей закон декриміналізує дрібні крадіжки, тобто крадіжки на суму до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМ), що у 2024 році становить 3028 грн. Проте, фактично, зміни стосувалися не Кримінального кодексу (КК), а Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Це залишило відкритим питання щодо застосування нового закону до вже засуджених осіб та на тих, хто очікує на вирок.
Проблема зворотної дії закону
Відсутність змін у Кримінальному кодексі викликала сумніви щодо зворотної дії нового закону. Верховний Суд (ВС) зіткнувся з розбіжностями у судовій практиці: у справі № 278/1566/21, яка дійшла до Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду (ККС), було висловлено думку, що Закон № 3886-IX не може застосовуватися зворотно до кримінальних правопорушень, вчинених до його набрання чинності. Колегія суддів ВС, посилаючись на позицію Конституційного Суду України (КСУ), зазначила, що зміни до КУпАП не мають автоматичної зворотної дії в часі, оскільки вони не впливають на кримінальні положення безпосередньо.
Ця позиція відрізнялася від раніше висловленої у справі № 567/507/23, де ВС вказав на можливість застосування зворотної дії закону відповідно до статті 58 Конституції України. Це розбіжність у підходах виявилася ключовою у вирішенні долі багатьох справ, пов'язаних з дрібними крадіжками.
Прецедентний вирок і його значення
Справа, розглянута 7 жовтня 2024 року, стосувалася чоловіка, якого засудили за декілька епізодів крадіжок, скоєних у 2021 та 2022 роках. Вартість викрадених речей не перевищувала 2 НМ, але діяння кваліфікувалися як кримінальні правопорушення через проникнення до приміщень (що є кваліфікуючою ознакою згідно зі статтею 185 КК).
Об'єднана палата ККС ВС вирішила, що зміни, внесені до ст. 51 КУпАП, мають зворотну дію на підставі статті 5 КК, оскільки новий закон фактично скасовує кримінальну відповідальність за діяння, якщо вартість викраденого майна не перевищує 2 НМ. Таким чином, особи, які вчинили дрібні крадіжки до набрання чинності Законом № 3886-IX, але чия шкода не перевищувала 2 НМ, не підлягають кримінальній відповідальності за статтею 185 КК.
Висновки та подальші перспективи
Це рішення стало важливим прецедентом, що відображає складність юридичних інтерпретацій, коли законодавство змінюється. Верховний Суд підтвердив, що Закон № 3886-IX фактично змінює підхід до кримінальної відповідальності за дрібні крадіжки, і ця зміна є суттєвою для практики судочинства в Україні.
Однак, остаточне закріплення цієї позиції вимагає подальших роз'яснень і вдосконалень в законодавстві, оскільки залишається ризик неоднакового тлумачення норм на практиці. Питання про те, чи дійсно декриміналізовані дрібні крадіжки, ще може ставати предметом нових судових розглядів та правових дискусій.
Чи декриміналізовані дрібні крадіжки?
Загалом, законодавче врегулювання дрібних крадіжок залишається складним і багатогранним питанням. Хоча зміни до КУпАП значно пом'якшують відповідальність за незначні правопорушення, на практиці це не завжди відображається у кримінальній площині. Рішення Об'єднаної палати ККС ВС, безумовно, є кроком вперед у визначенні правового статусу таких правопорушень, але питання щодо майбутніх змін до КК та їх зворотної дії залишається відкритим.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11920
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 9287
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6559
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5274
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4734