Невикористаний потенціал: чому 80% грантів залишаються незапитаними в Україні
Сьогодні бізнес в Україні використовує цей інструмент не досить активно. Спробуємо розібратися чому.
Будь-який підприємець хоче, щоб його бізнес зростав і розвивався. А для цього потрібні фінанси. Попри воєнні дії українські підприємці продовжують підтримувати економіку країни. Для бізнесу – це не тільки час випробувань, а й додаткові можливості. Сьогодні міжнародна спільнота готова інвестувати у нашу державу. І одним з дієвих інструментів, який відкриває для підприємців широкі можливості, є грантові програми. Проте сьогодні бізнес в Україні використовує цей інструмент не досить активно. Спробуємо розібратися чому.
Не подаються, бо не знають “правил гри”
За даними незалежного дослідження залученості українських підприємців у грантову сферу, проведеного Synergy Universe, понад 66% респондентів жодного разу не отримували грант.

При цьому понад 40% опитаних взагалі ніколи не подавалися. Майже кожен п’ятий звертався за грантом лише один раз, 2-3 спроби отримати грант було у 19% учасників опитування, лише 12% підприємців подавали заявки більше ніж 5 разів.

Ця статистика свідчить, що український бізнес недостатньо інформований про потенціал грантової сфери. Підприємці не розуміють хто може подаватися, на які цілі можна отримати грант, де шукати пропозиції, хто цим має займатися, як готувати заявки. І хто може допомогти.
Хто може подаватися?
На відміну від інвестицій та кредитів які потрібно повертати, та ще й з відсотками, гранти є безповоротним ресурсом. Серед багатьох українських підприємців існує переконання, що на гранти можуть подаватися лише новачки, яким потрібні ресурси для старту. Дослідження показало, що на запуск проєкту гроші хочуть отримати майже 64% учасників опитування.
Бізнеси усталені не поспішають подаватись на грант – можливості для масштабування тут шукають лише 13% учасників опитування.
Проте саме бізнеси, що розвиваються, є пріоритетними отримувачами грантової допомоги для багатьох донорських фондів. Фінансову допомогу можна отримати на потреби масштабування. Це матеріальні ресурси, інтелектуальна допомога, підвищення конкурентоспроможності.
І якщо новачки переважно можуть розраховувати на гранти розміром до $5 000. То більш досвідчені класичні бізнеси в Україні претендують на суми від $1 300 до $270 000.

5 кроків до успіху
Визначаємося, для чого потрібні гроші. Тож, визначаємося, на що піде грант: на запуск проєкту, на придбання обладнання та матеріалів, масштабування бізнесу чи релокацію, розробку нового продукту, для розширення штату співробітників або на консультаційний супровід, дослідження, розробку маркетингової стратегії. І за цим напрямом шукаємо пропозицію. А не навпаки, коли під наявну грантову пропозицію “підганяється” запит.
Призначаємо відповідального за пошук та підготовку заявки. Зазвичай в українських компаніях пошуком грантів та підготовкою заявки займаються економісти, юристи або особисто керівники. Ця робота вимагає значних ресурсів, тож у співробітників чи підприємців часто банально не вистачає часу. Вже на етапі пошуку релевантного гранту «здається» половина претендентів. Дослідження свідчить – кожен четвертий витратив на пошук до тижня, і лише кожен десятий був більш наполегливим і присвятив цій роботі місяць або більше.
Допомогти підприємцю може залучення фахівців. Так 13% учасників дослідження віддали пошук грантів і підготовку заявки на аутсорс, а 17% опитаних залучили у команду грантрайтера in house. Це фахівець, що спеціалізується на підготовці заявки для грантового проєкту, допомагає якісно презентувати сам проєкт та здобути перемогу.

Шукаємо відкриті грантові програми.
Джерелами інформації для підприємців стають платформи соціальних мереж (ними користуються майже 51% опитаних), а також сайти грантових фондів (20%) і онлайн бази даних грантів (17%).

Дійте системно. Зокрема, варто проводити регулярний щотижневий моніторинг. Для цього підпишіться на офіційні сторінки ключових донорів, поставте у пріоритет показ їхніх постів у соцмережах. Також долучіться до безкоштовних Телеграм-каналів, де розміщують добірки грантів - це, наприклад, Дія.Бізнес, ГУРТ, House of Europe, Synergy club та інші.
Готуємо грантову заявку. Коли знайшли потрібну програму, починаємо готувати грантову заявку. Майже третина опитаних витрачає на це до двох тижнів, лише 17% приділяє підготовці 3-4 тижні. Насправді ж, від того, наскільки якісно буде підготовлена заявка, залежить результат – чи отримаєте ви грант. Тут потрібно докладно описати проблематику галузі, задачі проєкту, концепцію діяльності, етапи роботи, ресурси, команду спеціалістів, які реалізовуватимуть проєкт, очікувані результати тощо.
Часто буває так, що проєкт грантодавцю сподобався, але потрібно внести деякі зміни. Якщо ж прийшла відмова, заявку можна подати повторно, коли це передбачено умовами конкурсу, або шукати іншу можливість.
Запитуємо про причину відмови. За статистикою, лише одна з десяти поданих заявок може бути схвалена. Але не варто зупинятися після першої відмови. Кожна спроба додає неоціненного досвіду. При цьому дуже важливо запитувати про причину відмови. Зазвичай донори надають зворотний зв’язок. Це дозволить побачити свої помилки і виправити їх при підготовці наступної грантової заявки. До речі, таким інструментом користується лише чверть українських підприємців, а майже половина навіть не знає, що це можна і потрібно робити. Але ж за фондами та програмами стоять небайдужі люди, які хочуть допомагати. Вони вкладають у свою діяльність душу і з ними можна й потрібно налагоджувати комунікацію.
Час скористатися унікальним шансом
Зараз Україні надає підтримку, в тому числі і фінансову, вся світова спільнота. Цей грантовий шанс не має бути втрачений. Тож, українським підприємцям варто діяти більш системно та послідовно у пошуку і поданні грантових заявок. Не треба боятися відмов, а робити стільки кроків, скільки потрібно для перемоги. Вже після першого виграного конкурсу впевненості в собі додасться. І це надихне подаватися на нові та більші гранти для розвитку свого бізнесу навіть у нинішні кризові часи.
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський вчора о 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз вчора о 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар вчора о 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко 19.01.2026 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19.01.2026 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 19.01.2026 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 19.01.2026 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 19.01.2026 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 19.01.2026 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1180
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 787
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 226
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 154
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 154
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 3753
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 2219
-
У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети
Бізнес 1581
-
426 млн грн штрафів у 2025 році. Банки Порошенка та Тігіпка у топі порушників
Інфографіка 1412
-
Глава МВФ закликала Україну завершити реформи для перетворення на "європейського лева"
Фінанси 1339
