Невикористаний потенціал: чому 80% грантів залишаються незапитаними в Україні
Сьогодні бізнес в Україні використовує цей інструмент не досить активно. Спробуємо розібратися чому.
Будь-який підприємець хоче, щоб його бізнес зростав і розвивався. А для цього потрібні фінанси. Попри воєнні дії українські підприємці продовжують підтримувати економіку країни. Для бізнесу – це не тільки час випробувань, а й додаткові можливості. Сьогодні міжнародна спільнота готова інвестувати у нашу державу. І одним з дієвих інструментів, який відкриває для підприємців широкі можливості, є грантові програми. Проте сьогодні бізнес в Україні використовує цей інструмент не досить активно. Спробуємо розібратися чому.
Не подаються, бо не знають “правил гри”
За даними незалежного дослідження залученості українських підприємців у грантову сферу, проведеного Synergy Universe, понад 66% респондентів жодного разу не отримували грант.

При цьому понад 40% опитаних взагалі ніколи не подавалися. Майже кожен п’ятий звертався за грантом лише один раз, 2-3 спроби отримати грант було у 19% учасників опитування, лише 12% підприємців подавали заявки більше ніж 5 разів.

Ця статистика свідчить, що український бізнес недостатньо інформований про потенціал грантової сфери. Підприємці не розуміють хто може подаватися, на які цілі можна отримати грант, де шукати пропозиції, хто цим має займатися, як готувати заявки. І хто може допомогти.
Хто може подаватися?
На відміну від інвестицій та кредитів які потрібно повертати, та ще й з відсотками, гранти є безповоротним ресурсом. Серед багатьох українських підприємців існує переконання, що на гранти можуть подаватися лише новачки, яким потрібні ресурси для старту. Дослідження показало, що на запуск проєкту гроші хочуть отримати майже 64% учасників опитування.
Бізнеси усталені не поспішають подаватись на грант – можливості для масштабування тут шукають лише 13% учасників опитування.
Проте саме бізнеси, що розвиваються, є пріоритетними отримувачами грантової допомоги для багатьох донорських фондів. Фінансову допомогу можна отримати на потреби масштабування. Це матеріальні ресурси, інтелектуальна допомога, підвищення конкурентоспроможності.
І якщо новачки переважно можуть розраховувати на гранти розміром до $5 000. То більш досвідчені класичні бізнеси в Україні претендують на суми від $1 300 до $270 000.

5 кроків до успіху
Визначаємося, для чого потрібні гроші. Тож, визначаємося, на що піде грант: на запуск проєкту, на придбання обладнання та матеріалів, масштабування бізнесу чи релокацію, розробку нового продукту, для розширення штату співробітників або на консультаційний супровід, дослідження, розробку маркетингової стратегії. І за цим напрямом шукаємо пропозицію. А не навпаки, коли під наявну грантову пропозицію “підганяється” запит.
Призначаємо відповідального за пошук та підготовку заявки. Зазвичай в українських компаніях пошуком грантів та підготовкою заявки займаються економісти, юристи або особисто керівники. Ця робота вимагає значних ресурсів, тож у співробітників чи підприємців часто банально не вистачає часу. Вже на етапі пошуку релевантного гранту «здається» половина претендентів. Дослідження свідчить – кожен четвертий витратив на пошук до тижня, і лише кожен десятий був більш наполегливим і присвятив цій роботі місяць або більше.
Допомогти підприємцю може залучення фахівців. Так 13% учасників дослідження віддали пошук грантів і підготовку заявки на аутсорс, а 17% опитаних залучили у команду грантрайтера in house. Це фахівець, що спеціалізується на підготовці заявки для грантового проєкту, допомагає якісно презентувати сам проєкт та здобути перемогу.

Шукаємо відкриті грантові програми.
Джерелами інформації для підприємців стають платформи соціальних мереж (ними користуються майже 51% опитаних), а також сайти грантових фондів (20%) і онлайн бази даних грантів (17%).

Дійте системно. Зокрема, варто проводити регулярний щотижневий моніторинг. Для цього підпишіться на офіційні сторінки ключових донорів, поставте у пріоритет показ їхніх постів у соцмережах. Також долучіться до безкоштовних Телеграм-каналів, де розміщують добірки грантів - це, наприклад, Дія.Бізнес, ГУРТ, House of Europe, Synergy club та інші.
Готуємо грантову заявку. Коли знайшли потрібну програму, починаємо готувати грантову заявку. Майже третина опитаних витрачає на це до двох тижнів, лише 17% приділяє підготовці 3-4 тижні. Насправді ж, від того, наскільки якісно буде підготовлена заявка, залежить результат – чи отримаєте ви грант. Тут потрібно докладно описати проблематику галузі, задачі проєкту, концепцію діяльності, етапи роботи, ресурси, команду спеціалістів, які реалізовуватимуть проєкт, очікувані результати тощо.
Часто буває так, що проєкт грантодавцю сподобався, але потрібно внести деякі зміни. Якщо ж прийшла відмова, заявку можна подати повторно, коли це передбачено умовами конкурсу, або шукати іншу можливість.
Запитуємо про причину відмови. За статистикою, лише одна з десяти поданих заявок може бути схвалена. Але не варто зупинятися після першої відмови. Кожна спроба додає неоціненного досвіду. При цьому дуже важливо запитувати про причину відмови. Зазвичай донори надають зворотний зв’язок. Це дозволить побачити свої помилки і виправити їх при підготовці наступної грантової заявки. До речі, таким інструментом користується лише чверть українських підприємців, а майже половина навіть не знає, що це можна і потрібно робити. Але ж за фондами та програмами стоять небайдужі люди, які хочуть допомагати. Вони вкладають у свою діяльність душу і з ними можна й потрібно налагоджувати комунікацію.
Час скористатися унікальним шансом
Зараз Україні надає підтримку, в тому числі і фінансову, вся світова спільнота. Цей грантовий шанс не має бути втрачений. Тож, українським підприємцям варто діяти більш системно та послідовно у пошуку і поданні грантових заявок. Не треба боятися відмов, а робити стільки кроків, скільки потрібно для перемоги. Вже після першого виграного конкурсу впевненості в собі додасться. І це надихне подаватися на нові та більші гранти для розвитку свого бізнесу навіть у нинішні кризові часи.
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
13874
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 7637
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4818
-
Країни ОПЕК+ у червні суттєво збільшать видобуток нафти
Бізнес 4595
-
Перший англомовний альбом від Ziferblat. Десять музичних новинок тижня
Життя 2374