Одна відбудова – три реєстри руйнувань. Хто збирає дані про пошкодження майно?

Електронна система управління відбудовою має всі шанси забезпечити прозорість процесу відбудови, зменшити корупційні ризики та сприяти максимальної конкуренції під час відновлювального процесу.

Нещодавно я брав участь у зборах коаліції Rise, де були з пів сотні громадських організацій, які впроваджують реформи, працюють з урядом і контролюють його. Спікер попросив підняти руки тих, хто вважає, що громадськість сама знає, як організувати відбудову. Те саме питання пролунало про владу і міжнародних партнерів. Ліс рук у залі дав зрозуміти: ніхто не знає цього достеменно і ніхто не може зробити це сам — без участі іншого компонента. Отже, ми маємо разом знайти відповідь на запитання, як організувати відбудову. Але це якщо винести за дужки, що фактична відбудова вже почалася — без належної оцінки, тендерів, стратегії.

Е-реєстри відбудови: один добре, а чотири забагато

То що ж зараз відбувається за напрямком відбудови? Щонайменше чотири державні платформи використовуватимуть інформацію про руйнування. У перспективі деякі з них об‘єднаються у єдину електронну систему, яка акумулюватиме в собі максимум інформації про кожен зруйнований чи пошкоджений об‘єкт, однак на сьогодні таке дублювання спричинило ряд проблем. Про них згодом, а поки розберемося — що це за чотири платформи і чому не можна обмежитися однією? 

Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ). Розуміння, що цей інструмент повинен був з‘явитися «на вчора» в Уряді прийшло, як тільки там трохи оговтались від початку великої війни. Запровадити збір та облік інформації про пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій майно українців з метою подальшого застосування механізмів для поновлення порушених майнових прав Кабмін вирішив 26 березня 2022 року. 

Втілити цей облік в життя мало тодішнє Мінінфраструктури, а сьогодні — об'єднане міністерство з відповідною назвою. За 11 місяців реєстр розробили і запустили, щоправда зайти до нього можуть користувачі системи, такі як, наприклад, органи місцевого самоврядування. Базовий функціонал вже працює: можна реєструвати пошкоджені та знищені об’єкти різного типу, вносити акти обстеження комісій з фіксацією рівня пошкодження споруд, збирати та обробляти заяви про знищене та пошкоджене майно, інформацію про власників такого майна та навіть додавати фото та відео. Більш того, сюди надійшло вже понад 330 тис. повідомлень від мешканців через “Дію”. Щодня в Реєстр вноситься близько 1000 нових об'єктів, кажуть у Мінвідновлення. 

Подібний інструмент має і «Антикорупційний штаб». На Карті відновлення ми збираємо не лише знищені будівлі, а і ті, що вже вдалося відновити. Є фото до прильоту, після та після відновлення. Ця мапа, на відміну від державних реєстрів, доступна без смс і реєстрації та є єдиним джерелом відкритих даних щодо руйнувань. 

Другий етап РПЗМ, який цікавить українців більше, досі розробляється. Зокрема саме він міститиме оцінку завданих збитків по кожному об‘єкту та конкретне рішення про нарахування компенсацій. 

Е-система Кирила Тимошенка. Свого часу паралельний збір даних щодо руйнувань почав вести тодішній заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко як неформальний куратор відбудови на Банковій. ОВА та інші органи місцевого самоврядування звітували в ОП для так званої  Державної електронної системи обліку руйнувань, статусу відновлення інфраструктури України та джерел його фінансування. Система дозволяє переглядати усі об’єкти за секторами економіки та типами об’єктів, територіальними громадами, датою руйнування. Окремо в ній можна додавати та актуалізовувати параметри зруйнованих об’єктів, фіксувати етапи відновлення, додавати джерела та обсяги фінансування. Однак отримати дані з цієї бази через запити на доступ до публічної інформації нам не вдалося. Більш того, правових підстав існування цього реєстру ми не знайшли, але органи місцевого самоврядування регулярно отримують на горіхи за невнесення даних.

ГІС-портал. Це геоінформаційна система регіонального розвитку, розробляти яку Мінрегіон починав ще задовго до війни. Однак пізніше вирішили адаптувати її до сьогоднішніх викликів, і в розрізі розвитку громад буде відображена зокрема і їхня відбудова. Система буде поєднувати дані про руйнування муніципальної інфраструктури та оцінку збитків, а також управління проєктами відбудови житлового фонду, соціально-економічної сфери та ЖКГ. Адмініструватиме її Держагентство з відновлення.  Цікаво, що для оцінки збитків використовуватимуть ще й знімки з безпілотників. У перспективі цю систему планують підв’язати до РПЗМ, і дані з Реєстру передаватимуться до ГІС-порталу автоматично. 

Електронна система управління відбудовою (ЕСУВ). Як випливає з назви, система фокусуватиметься саме на відбудові і працюватиме на базі РПЗМ, ГІС-порталу, Прозорро та інших державних систем та реєстрів. Кажуть, за обсягом даних, функціоналом і покриттям процедур це буде найбільш масштабна електронна інфраструктура у світі. Вона чимось нагадуватиме інші наші державні е-системи: ProZorro, eHealth, Дія. Однак кількість нулів у рядку “сума” буде в рази більшою. Зважаючи на масштаби руйнувань, а також масив інформації, яку доводиться збирати щодо кожного об'єкта, вже зрозуміло, що архітектура такої е-системи буде надскладною. Однак якщо вдасться втілити її в життя, вона допоможе нам досягти одразу двох цілей при відновленні країни. Перша – інклюзивна, ефективна і швидка відбудова. Друга – довіра до відбудови, виділення достатніх коштів на її реалізацію. 

Одне руйнування — чотири людино-години 

На повну обробку одного зруйнованого або пошкодженого об'єкта чиновники витрачають близько 4 годин, підрахували у департаменті житлово-комунального господарства Харківської міськради. Це виїзд на об'єкт, обстеження, складання актів і внесення в усі реєстри. Насправді робота в реєстрах забирала б менше часу, якби вони всі працювали за єдиною методологією. Адже сьогодні для одного реєстру пошкодження фасаду, приміром, треба рахувати в метрах квадратних, а для іншого — у метрах кубічних. Тож за таких умов на обробку знищених будівель лише в Харкові знадобиться понад 10 років!

І якщо РПЗМ, ГІС-портал у ЕСУВ згодом працюватимуть як єдина злагоджена система управління відбудовою, то альтернативний облік ОП лише створює надмірне навантаження на органи місцевого самоврядування. 

Як працюватиме ЕСУВ

Система буде складатися з кількох модулів: окремих підсистем, реєстрів та механізмів обміну даними між ними. Вона покриватиме процеси від ініціації проєкту до його завершення. Для планування проєктів відновлення використовуватимуться дані Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна. Це буде відбуватися в окремому модулі системи. Усі тендери щодо відбудови будуть прив'язані до Prozorro. 

Система буде охоплювати усі етапи відновлення: інвентаризація та оцінка збитків, планування та пріоритезація, фінансування, реалізація проєктів, оплата робіт, введення в експлуатацію та навіть утримання. Як бачимо, це процеси, які триватимуть роки, а то і десятиліття, тож усі етапи мають бути максимально оцифровані з використанням відкритих даних. 

Впевнений, що Електронна система управління відбудовою має всі шанси забезпечити прозорість процесу відбудови, зменшити корупційні ризики та сприяти максимальної конкуренції під час відновлювального процесу.