Усім набридла ця матрьошка?
Переможці рашизму приречені побудувати гідну, вільну від корупції і відкриту для інвестицій державу.
Місцевий інвестиційний ландшафт довго бентежив західних інвесторів. Сьогодні американці та європейці плекають надії (сподіваюсь, не ілюзії), що позбудуться своїх сум’ять, тільки-но буремна Україна стане частиною ЄС.
Як на мене, першопричиною всеохопної бентеги був менталітет. У глухий кут заганяли індивідуальна ментальна інфантильність мас та тодішня чудернацька філософія функціонування держави, її політики, економіки, культури, включаючи підприємництво. Оця пострадянська розібраність, добре знана у багатьох республіках колишнього СРСР, дозволила спорудити олігархічно-какістократичну управлінську піраміду, що притисла пагони народної перспективи.
Україна була країною, де “чорні лебеді” (Нассім Талеб) пурхали зграями, а спосіб функціонування державних органів сильно нагадував іноземним інвесторам "Замок" Кафки. Брак чітких регламентацій комусь сприяв, решту деморалізував, адже не секрет, що відсутність правил зазвичай призводить до хаосу та множить ризик невдачі.
Так, підприємець може адаптуватися до будь-яких обставин, тому західні компанії, попри все, були присутніми в Україні, але це коштувало їм надто багато часу та грошей. Нестабільність і непередбачуваність у бізнесі — надто важкий якір.
Цей пострадянський український шпагат міг тривати довго, оскільки така "господарська матрьошка" заряджалася тут значними російськими грішми. Практично з кожної вагомої галузі економіки визирала кремлівська мармиза. Дурні московські капітали плекали тут специфічні запахи та клімат. У цій токсичній атмосфері гинула будь-яка здорова ініціатива.
Частково це змінилося, коли під час Майдану в 2014 році українці голосно сказали "Ні!". Тоді, можливо, ще не повністю свідомо, український народ вирішив, що він виборсався з тенет пострадянського менталітету. За це "Ні!" Україна заплатила велику ціну — втратою контролю над важливим економічним промисловим районом Донбасу в Донецькій та Луганській областях, а також російщенням Криму. Попри негатив, це дало Києву час розпочати багато ключових процесів внутрішньої трансформації. Перша масова хвиля трудової міграції дозволила українцям побачити переваги ЄС. Українці отримали шанс і право, хоч і повільно, йти своїм власним шляхом.
Війна з Росією модернізує та консолідує українське суспільство, яке остаточно рве застарілі радянські шаблони. Україна свідомо прагне бути частиною Європи і планує майбутній успіх. Але московська ментальна твань, кремлівські матрьошки ще довго тягнутимуть українців на дно, ще довго розбиратимуть на молекули, якщо переможці рашизму не побудують гідну, вільну від корупції і відкриту для інвестицій державу.
- Популізм із присмаком передвиборчого відчаю Дана Ярова вчора о 23:51
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання Нісар Ахмад вчора о 19:12
- Шоу замість справедливості: що насправді сталося у справі Кудрицького Дана Ярова 01.11.2025 18:44
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 31.10.2025 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 31.10.2025 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар 30.10.2025 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 30.10.2025 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 30.10.2025 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 30.10.2025 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 30.10.2025 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 30.10.2025 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 30.10.2025 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 29.10.2025 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 29.10.2025 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 600
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 353
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 261
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 200
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 81
-
Зеленський анонсував нову "зимову єПідтримку": буде безплатний проїзд на Укрзалізниці
Бізнес 76534
-
У Києві помер власник легендарної піцерії, яка працює понад 30 років
Бізнес 17311
-
Київ оголосив новий тендер на 1 млрд грн: ремонтуватимуть розв'язку на "Чернігівській"
Бізнес 6601
-
Рекордний квартал Apple: сервісний напрямок зростає найшвидше, ніж будь-коли у 2025
Життя 3385
-
ШІ від Telegram, робот Neo, Grokipedia і дрон-рекордсмен – 10 техноподій тижня
Технології 3065
