Процесуальні диверсії проти власних виборців
Києво-Святошинський районний суд Київської області продовжує розгляд справи за позовом 26 мешканців села Крюківщина до Києво-Святошинського виробничого управління ЖКГ та Києво-Святошинської районної ради. Вимогами позивачів є отримання відшкодування мораль
Експертним висновком державної установи «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва» Національної академії медичних наук України доведено, що сміттєзвалище поблизу села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області завдає значної шкоди здоров’ю місцевих жителів, оскільки внаслідок системних порушень при захороненні твердих побутових відходів відбувається понаднормативне забруднення підземних вод – які споживають місцеві жителі, ґрунтів – на яких вони вирощують овочі та фрукти, повітря – яким дихають, поверхневих вод – в місцях рекреації.
Окремо в даному висновку наголошується на тому, що в селі Крюківщині рівень онкологічних хвороб в 2,5 рази вищий, ніж в сусідніх селах. Ці обставини, власне, і змусили мешканців Крюківщини захищати в суді свої конституційні права на безпечне для життя і здоров’я довкілля – вони звернулися з заявами до відповідачів про відшкодування завданої їм цим порушенням моральної шкоди. Позови були подані в Києво-Святошинський районний суд Київської області, за місцезнаходженням одного з відповідачів, ще в серпні 2016 року.
Однак протягом кількох місяців Києво-Святошинський райсуд то відмовлявся прийняти позови з надуманих підстав, то призначав суму судового збору значно більшу, ніж це передбачено законодавством – скажімо, замість 600грн. вимагав від кожного з 25 позивачів сплати по 8тис. грн. Понад три місяці позивачі були змушені долати процесуальні перешкоди, що розставляв їм суд першої інстанції, поки нарешті Апеляційний суд Київської області не поставив «крапку», задовольнивши всі апеляційні скарги позивачів на ухвали суду першої інстанції.
У зв’язку з вищезазначеним, лише в листопаді 2016р. Києво-Святошинський районний суд розпочав розгляд справи по суті.
Утім, після того як не вдалося розвалити справу на самому її початку, обидва відповідачі обрали своєю тактикою дії по затягуванню її розгляду. Для цього вони почергово не з’являлися на судові засідання, подавали клопотання про відкладення розгляду справи під надуманими підставами і т.п. Пікантність ситуації полягає в тому, що одним із відповідачів є Києво-Святошинська районна рада – тобто представницький орган, обраний людьми, що мав би на практиці реалізувати народну владу. Але своїми діями райрада показала, як вона ставиться до людей, що її обрали.
Проте, незважаючи на всі перешкоди, розгляд справи по суті тривав: пройшла стадія розгляду клопотань і суд перейшов до слухання справи по суті. Майже всі позивачі зажадали бути допитаними у справі як свідки і дали свої свідчення суду під присягою. Свідчення підтвердили ті документальні докази, що були додані до матеріалів справи, і показали, які щоденні моральні страждання і стреси зазнають позивачі, коли у них «під вікнами» знаходиться джерело надзвичайної екологічної небезпеки, в яку перетворилося сміттєзвалище, що зайняло понад 25 га землі, і яке виявилося розташованим в місці утворення водозбору – тобто в місці, де в жодному разі не могло бути. Все вищезазначене, беззаперечно, доводило підстави, якими були обґрунтовані позовні вимоги.
Ось тоді наші відповідачі зрозуміли, що справа наближається до завершення і через два-три судових засідання потрібно чекати на оголошення судового рішення, а протиставити в суді збуреним людям – нічого. Крім того, на той час під тиском громадськості, яка спиралася зокрема на експертні дослідження, надані юридичною фірмою «ІМПЕРАТИВ ПЛЮС», рішенням Києво-Святошинської райради сміттєзвалище було врешті-решт закрите.
Всі ці обставини примусили відповідачів наважитися на ще одну дію – так звану «процесуальну диверсію».
Що вони зробили? Києво-Святошинське виробниче управління ЖКГ, єдиним засновником і власником якого є другий відповідач у справі – Києво-Святошинська районна рада, за надуманих підстав 07 лютого 2017 р. подало апеляційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинським райсуду, прийняту ще в серпні 2016р. Підставою для апеляційного оскарження стало нібито порушення принципу територіальної підсудності справи – мовляв, ця справа повинна розглядатися у Святошинському суді м. Києва.
Законодавство в принципі дозволяє подібні оскарження, але протягом 5 днів після прийняття даної ухвали або коли про неї стало відомо відповідачеві. Даруйте, але на момент подання апеляційної скарги минуло вже… півроку. Весь цей час представники Києво-Святошинського виробничого управління ЖКГ були обізнані про порушення провадження у справі, брали участь в судових засідання або намагались ухилитись від участі в них під тими чи іншими приводами. Наведені факти свідчать про абсолютну надуманість підстав для апеляційного оскарження, мета якої лише одна – перервати розгляд справи по суті, з метою максимального затягування її строків.
Два місяця, з лютого по квітень 2017 року, матеріали справи перебували в Апеляційному суді Київської області без руху, оскільки скаржник, подавши апеляційну скаргу і не сплативши судовий збір, ухилявся від отримання процесуальних документів апеляційного суду, а суд не дуже поспішав з прийняттям процесуального рішення, яким він повинен був дати оцінку невиконання скаржником рішення суду – про усунення недоліків, виявлених судом в поданій апеляційні справі. Лише після письмової скарги представника позивачів, поданої на ім’я голови Апеляційного суду Київської області, суддя-доповідач у справі протягом трьох днів після подання скарги прийняв рішення, яким апеляційна скарга вважалася неподаною і поверталася скаржнику, а матеріали справи – в суд першої інстанції.
А далі сталася подія, яка за всіма ознаками має дуже непривабливий вигляд.
Судова реформа в Україні визначила, як і в усьому цивілізованому світі, що суди України здійснюють правосуддя на засадах верховенства права, забезпечуючи кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією.
Право на справедливий суд – це зокрема гарантований кожному громадянину захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Цивільно-процесуальне законодавство України визначає, що цивільна справа повинна бути розглянута в визначені законом строки. А це забезпечується зокрема і тим, що справа повинна бути розглянута одним і тим же складом суду, який був визначений відповідно до положень чинного процесуального законодавства. За загальними правилами, що відомі не тільки людям з юридичною освітою, заміна складу суду передбачає, що розгляд справи повинен бути розпочатий спочатку. Тому зміна складу суду відбувається лише у виняткових випадках, визначених законом.
Що ж сталося в нашому випадку? Коли матеріали справи повернулися з апеляційного суду в суд першої інстанції, керівник апарату Києво-Святошинського районного суду своїм розпорядженням направив справу на повторний автоматичний розгляд. Мотив для прийняття даного рішення – хвороба головуючого судді. Однак таке рішення не відповідає положенням чинного законодавства, яким регулюється питання автоматичного розподілу справ в суді. Більше того, на мою думку, тут має місце безпідставне втручання в розподіл невирішеної судової справи між суддями, внаслідок чого відбулася безпідставна зміна судді під час слухання судової справи, що має всі ознаки незаконного втручання у здійснення правосуддя.
Я вважаю, все це зроблено для того, щоб якомога довше затягти розгляд справи; хоча, можливо, були ще якісь мотиви, коли змінювався склад суду.
Наразі мною, як представником позивачів, підготована скарга на адресу голови Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Тетяни Володимирівни, на яку покладено обов’язок контролю за своїм апаратом, а також на адресу начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області Бадахова Назіра Якубовича.
Ми вимагаємо, щоб була здійснена перевірка факту безпідставного втручання в розподіл невирішеної судової справи між суддями, внаслідок чого відбулася зміна судді під час слухання судової справи, дана йому об’єктивна оцінка, незаконні дії – скасовані, а винна особа – притягнута до відповідальності.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 83197
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 75448
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 14071
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11791
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9036