Чи стане українська земля "банківською"?
Пройшло десятиліття від того моменту як прикінцевими положеннями Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України було зобов’язано створити земельний банк, і ось, нарешті, обов’язок виконано. Другого липня цього року постановою № 609 оформлено вольове
Пройшло десятиліття від того моменту як прикінцевими положеннями Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України було зобов’язано створити земельний банк, і ось, нарешті, обов’язок виконано. Другого липня цього року постановою № 609 оформлено вольове рішення – утворити Публічне акціонерне товариство «Державний земельний банк».
Чи на часі питання земельного банку? Безумовно. Світовий досвід, як озвучують куратори цього проекту (Держземагентство та Мінагрополітики) дійсно свідчить про більшу ефективність використання земельних ресурсів при застосуванні такого підконтрольного державі спеціалізованого інституту. Маючи чітко визначені пріоритети, земельні банки країн Європи забезпечують можливість впровадження, з однієї сторони, ринкових правил в сфері обігу землі як товару, з іншої – реалізацію державної політики по оптимізації землекористування, враховуючи унікальність і особливу значимість землі як просторового базису.
На жаль, уже не дивує спосіб в який українські реформатори запозичують закордонний досвід. Жодної системності і прозорості. Як і у випадку з обов’язком створити державний земельний банк. Уже більше 10 років Земельним кодексом України визначено обов’язок Кабміну розробити законопроект про земельний (іпотечний) банк. І набагато оптимістичніше дана ініціатива виглядала би, якщо спочатку прийняти відповідний закон, а потім, у відповідності з цим законом, створити фінансову установу з визначеними законом функціями, повноваженнями, напрямками діяльності.
Насправді, все відбулось навпаки. Кілька законопроектів про державний земельний банк загубилися в кабінетах законотворця, відповідно закону «Про державний земельний банк» немає. Натомість, 21 червня цього року Верховною Радою прийнято закон, яким, поряд з іншими суттєвими змінами земельного законодавства (в частині повноважень щодо розпорядження державною та комунальною землею), передбачено, що до повноважень Кабміну відноситься право передачі земельних ділянок державної власності до статутного капіталу державного земельного банку. Відмітимо, що на дату прийняття цього закону ще не було навіть згаданої постанови про створення земельного банку, однак джерела поповнення його капіталу уже визначені.
Після того, як у відповідності до постанови № 609 тим же Кабміном буде затверджено статут ПАТ «Державний земельний банк» та завершено формування статутного капіталу, на ринку землі появиться гігант-землевласник, монополіст, якому Кабміном буде передано земельні ділянки державної власності. Цікаво, чи всі? Без глибокого аналізу конституційності такого розпорядження землею, спірність ситуації відчувається «на слух», достатньо співставити два словосполучення «державна земля» і «банківська земля» (хоча банк і державний…).
Описана безсистемність із створенням такого банку схиляє до думки, що пріоритетом його діяльності засновники визначають саме акумулювання значних земельних ресурсів для цілей окремих великих інвесторів, а не кредитування середнього та дрібного сільськогосподарського виробника. Інтереси українських фермерів та селян знову залишили «поза грою».
Після зняттям мораторію на продаж товарної землі, що очікується, та за відсутності чіткого законодавчого регулювання діяльності земельного банку, досить прогнозованими є масштабні переформатування та переділ земельного фонду України. Хочеться сподіватись що в цьому процесі хоча б якось будуть враховані інтереси селянина.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 521
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10449
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9864
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5685
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5112
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5074