Чи стане українська земля "банківською"?
Пройшло десятиліття від того моменту як прикінцевими положеннями Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України було зобов’язано створити земельний банк, і ось, нарешті, обов’язок виконано. Другого липня цього року постановою № 609 оформлено вольове
Пройшло десятиліття від того моменту як прикінцевими положеннями Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України було зобов’язано створити земельний банк, і ось, нарешті, обов’язок виконано. Другого липня цього року постановою № 609 оформлено вольове рішення – утворити Публічне акціонерне товариство «Державний земельний банк».
Чи на часі питання земельного банку? Безумовно. Світовий досвід, як озвучують куратори цього проекту (Держземагентство та Мінагрополітики) дійсно свідчить про більшу ефективність використання земельних ресурсів при застосуванні такого підконтрольного державі спеціалізованого інституту. Маючи чітко визначені пріоритети, земельні банки країн Європи забезпечують можливість впровадження, з однієї сторони, ринкових правил в сфері обігу землі як товару, з іншої – реалізацію державної політики по оптимізації землекористування, враховуючи унікальність і особливу значимість землі як просторового базису.
На жаль, уже не дивує спосіб в який українські реформатори запозичують закордонний досвід. Жодної системності і прозорості. Як і у випадку з обов’язком створити державний земельний банк. Уже більше 10 років Земельним кодексом України визначено обов’язок Кабміну розробити законопроект про земельний (іпотечний) банк. І набагато оптимістичніше дана ініціатива виглядала би, якщо спочатку прийняти відповідний закон, а потім, у відповідності з цим законом, створити фінансову установу з визначеними законом функціями, повноваженнями, напрямками діяльності.
Насправді, все відбулось навпаки. Кілька законопроектів про державний земельний банк загубилися в кабінетах законотворця, відповідно закону «Про державний земельний банк» немає. Натомість, 21 червня цього року Верховною Радою прийнято закон, яким, поряд з іншими суттєвими змінами земельного законодавства (в частині повноважень щодо розпорядження державною та комунальною землею), передбачено, що до повноважень Кабміну відноситься право передачі земельних ділянок державної власності до статутного капіталу державного земельного банку. Відмітимо, що на дату прийняття цього закону ще не було навіть згаданої постанови про створення земельного банку, однак джерела поповнення його капіталу уже визначені.
Після того, як у відповідності до постанови № 609 тим же Кабміном буде затверджено статут ПАТ «Державний земельний банк» та завершено формування статутного капіталу, на ринку землі появиться гігант-землевласник, монополіст, якому Кабміном буде передано земельні ділянки державної власності. Цікаво, чи всі? Без глибокого аналізу конституційності такого розпорядження землею, спірність ситуації відчувається «на слух», достатньо співставити два словосполучення «державна земля» і «банківська земля» (хоча банк і державний…).
Описана безсистемність із створенням такого банку схиляє до думки, що пріоритетом його діяльності засновники визначають саме акумулювання значних земельних ресурсів для цілей окремих великих інвесторів, а не кредитування середнього та дрібного сільськогосподарського виробника. Інтереси українських фермерів та селян знову залишили «поза грою».
Після зняттям мораторію на продаж товарної землі, що очікується, та за відсутності чіткого законодавчого регулювання діяльності земельного банку, досить прогнозованими є масштабні переформатування та переділ земельного фонду України. Хочеться сподіватись що в цьому процесі хоча б якось будуть враховані інтереси селянина.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386