Загрози бюджетної війни

Затягування бюджетного процесу не має жодних виправдальних мотивів. Чим довше парламент і уряд шукають компроміс, тим більше ускладнюється фінансово-економічна ситуація в країні. По-перше, тому, що МВФ не дасть згоди на виділення чергового (третього) кредитного траншу без ухвалення бюджету-2016. По-друге, валютний ринок завжди чутливо реагує на непередбачуваність бюджетного процесу, що підвищує девальваційні очікування бізнесу і громадян. Як наслідок, гривня постійно знецінюється. Нарешті, в умовах відсутності головного фінансового документа країни жоден іноземний інвестор не ризикуватиме вкладати капітал у вітчизняну економіку.

Як відомо, причиною труднощів в розробці нового бюджету стали суперечності між концепціями уряду і парламенту, які передбачають різне призначення майбутнього закону. Так, міжнародні кредитори України, насамперед МВФ, вимагають безпечного рівня держборгу та відносно збалансованого бюджету, для чого треба розширити податкову базу і оптимізувати видатки казни, простіше кажучи, зменшити соціальні витрати. Відтак ключем до розробки нового кошторису є саме податкова реформа, адже чинна податкова система не спроможна забезпечити нові надходження до державного бюджету.

Урядовий проект передбачає поступове зниження податкового навантаження, зокрема не стільки зменшення податкових ставок, скільки зміну моделі оподаткування. Даний варіант реформи розрахований на дефіцит бюджету в районі 60 млрд гривень. Натомість парламент пропонує більш радикальні кроки, насамперед, полегшити податковий тягар на фонд заробітної плати і підприємницьку діяльність вже найближчим часом. Проект профільного комітету Ради відповідно передбачає дефіцит на рівні 200 млрд гривень.

Не стану сперечатися з приводу того, що пропозиції Кабміну є більш поміркованими і, можливо, більшою мірою задовольняють вимоги міжнародних кредиторів. Але вони не передбачають жодних інструментів, які б дозволили вберегти населення від тотального зубожіння в умовах глибокої економічної кризи. Від нас вимагають політики жорсткої економії, і це є стандартним рецептом економічного оздоровлення від МВФ, однаково застосовуваним до всіх його позичальників. Але, якщо тим же грекам чи португальцям є що економити, то про яку економію можна говорити у випадку більшості українців, які ледь зводять кінці з кінцями, виживаючи на мінімальну пенсію і зарплату? Відтак, які б цілі ми не переслідували, не можна жертвувати своїми ж громадянами, межа добробуту яких не понижується просто тому, що її нікуди більше знижувати.

Крім того, малому і середньому бізнесу, підприємницькій ініціативі слід нарешті дати можливість вільно дихати. Якщо сьогодні не стимулювати бізнес, то долати наслідки кризи просто не буде кому.

Таким чином, задоволення вимог наших партнерів не повинно приносити в жертву здатність громадян виживати в непростих умовах.

Бюджетний компроміс між урядом і парламентом має бути знайдений в найближчі терміни. Переконаний, якщо прибрати з дискусій суто політичну складову, порозуміння можна легко досягнути. При цьому недопустимо повторювати минулі помилки, голосуючи за чистий аркуш паперу, а потім додаючи в кабінетах потрібні норми до прийнятого закону. Бюджет треба прийняти, але зробити це слід адекватно – без політики і поспіху в передноворічну ніч.