Загрози бюджетної війни
Затягування бюджетного процесу не має жодних виправдальних мотивів. Чим довше парламент і уряд шукають компроміс, тим більше ускладнюється фінансово-економічна ситуація в країні.
Затягування бюджетного процесу не має жоднихвиправдальних мотивів. Чим довше парламент і уряд шукають компроміс, тим більшеускладнюється фінансово-економічна ситуація в країні. По-перше, тому, що МВФ недасть згоди на виділення чергового (третього) кредитного траншу без ухваленнябюджету-2016. По-друге, валютний ринок завжди чутливо реагує на непередбачуваністьбюджетного процесу, що підвищує девальваційні очікування бізнесу і громадян. Якнаслідок, гривня постійно знецінюється. Нарешті, в умовах відсутності головногофінансового документа країни жоден іноземний інвестор не ризикуватиме вкладатикапітал у вітчизняну економіку.
Як відомо, причиною труднощів в розробці нового бюджетустали суперечності між концепціями уряду і парламенту, які передбачають різнепризначення майбутнього закону. Так, міжнародні кредитори України, насампередМВФ, вимагають безпечного рівня держборгу та відносно збалансованого бюджету,для чого треба розширити податкову базу і оптимізувати видатки казни, простішекажучи, зменшити соціальні витрати. Відтак ключем до розробки нового кошторисує саме податкова реформа, адже чинна податкова система не спроможна забезпечитинові надходження до державного бюджету.
Урядовий проект передбачає поступове зниження податковогонавантаження, зокрема не стільки зменшення податкових ставок, скільки змінумоделі оподаткування. Даний варіант реформи розрахований на дефіцит бюджету врайоні 60 млрд гривень. Натомість парламент пропонує більш радикальні кроки,насамперед, полегшити податковий тягар на фонд заробітної плати іпідприємницьку діяльність вже найближчим часом. Проект профільного комітетуРади відповідно передбачає дефіцит на рівні 200 млрд гривень.
Не стану сперечатися з приводу того, що пропозиціїКабміну є більш поміркованими і, можливо, більшою мірою задовольняють вимогиміжнародних кредиторів. Але вони не передбачають жодних інструментів, які бдозволили вберегти населення від тотального зубожіння в умовах глибокоїекономічної кризи. Від нас вимагають політики жорсткої економії, і це єстандартним рецептом економічного оздоровлення від МВФ, однаково застосовуванимдо всіх його позичальників. Але, якщо тим же грекам чи португальцям є щоекономити, то про яку економію можна говорити у випадку більшості українців,які ледь зводять кінці з кінцями, виживаючи на мінімальну пенсію і зарплату?Відтак, які б цілі ми не переслідували, не можна жертвувати своїми ж громадянами,межа добробуту яких не понижується просто тому, що її нікуди більше знижувати.
Крім того, малому і середньому бізнесу, підприємницькійініціативі слід нарешті дати можливість вільно дихати. Якщо сьогодні нестимулювати бізнес, то долати наслідки кризи просто не буде кому.
Таким чином, задоволення вимог наших партнерів не повинноприносити в жертву здатність громадян виживати в непростих умовах.
Бюджетний компроміс між урядом і парламентом має бутизнайдений в найближчі терміни. Переконаний, якщо прибрати з дискусій сутополітичну складову, порозуміння можна легко досягнути. При цьому недопустимоповторювати минулі помилки, голосуючи за чистий аркуш паперу, а потім додаючи вкабінетах потрібні норми до прийнятого закону. Бюджет треба прийняти, але зробитице слід адекватно – без політики і поспіху в передноворічну ніч.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 15695
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7738
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 5300
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4933
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4839