Пробуксовка земреформи або чому ми ризикуємо запізнитися на старт
Мінімум 5 важливих законопроєктів базового пакету земельної реформи залишаються досі не прийнятими.
До початку обігу сільськогосподарських земель залишилось лише 4 місяці - старт 1 липня 2021 року. Проте, як мінімум 5 важливих законопроєктів базового пакету земельної реформи залишаються досі не прийнятими. Навіть за оптимістичного сценарію можливість впровадити всі необхідні зміни в законодавстві вчасно виглядає примарною.
Дерегуляційний законопроєкт №2194 є одним з найбільш пріоритетних в пакеті земреформи. Окрім цілої низки спрощень та усунення бюрократичних надмірностей, він повноцінно визначає місцеві громади власниками своєї землі, адже передає державні сільськогосподарські землі за межами населених пунктів у комунальну власність. Навіть ту землю, яка досі не проінвентаризована та не внесена до державного кадастру. А такої землі за різними оцінками 2-4 млн га, і лише громади зможуть навести з нею лад. Не менш важливим блоком цього законопроєкту є врегулювання переважного права орендаря на викуп орендованої земельної ділянки. Звісно, якщо власник такої ділянки сам вирішить її продати.
Наступним пунктом є законопроєкт №2195, що визначає засади проведення електронних аукціонів з продажу земельних ділянок або прав оренди такої земельної ділянки. За основу взято модель системи Prozorro, яка дозволяє мінімізувати корупційні ризики, а також залучити максимальну кількість учасників торгів, щоб продавець отримав справедливу ціну.
Для викупу с/г земель орендарям або іншим особам потрібні будуть значні кошти. Для невеликих фермерських господарств отримати кредитні кошти буде вкрай складно і саме прийняття законопроєкту №3205-2 про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві має вирішити цю проблему. Він передбачає гарантії держави для отримання кредитів фермерами, що мають до 500 га в обробітку. Без такого інструменту фермерам буде вкрай тяжко конкурувати з іншими учасниками ринку.
Іншим соціально чутливим питанням є незавершена приватизація земель державних підприємств, адже працівників цих підприємств порівняно до розпайованих колгоспів належних їм земельних ділянок не отримали. Крім того є ще тисячі учасників бойових дій, які так і не змогли реалізувати право на отримання до 2 га ділянки ОСГ. Вирішити це питання і зняти соціальну напругу має законопроєкт №3012.
Завершує пріоритетну п'ятірку законопроєкт про консолідацію сільськогосподарських земель. Проблема ефективного використання земельних масивів, зменшення негативного впливу так званих польових шахматок, врегулювання відносин всіх власників та користувачів в межах окремих земельних масивів стає кожного року все нагальнішою. А старт обігу с/г земель лише поглибить наявні проблеми, ще більше роздробить поля та стане каталізатором рейдерства урожаю. Тому без належного врегулювання механізму консолідації земель ми ризикуємо отримати спад врожайності та ефективності виробництва в рослинництві загалом.
Окрім прийняття законів є ще понад 50 підзаконних нормативних актів, які потрібно розробити, прийняти і впровадити відповідні механізми, щоб комплексно сформувати законодавчу інфраструктуру.
Часу обмаль. Зволікання матимуть наслідки незворотних втрат для агросектору і безпосередньо для землевласників. Маю надію, що народні обранці це розуміють та забезпечать комплексне реформування земельних відносин вчасно.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 179
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 133
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 100
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 82
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 68
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 3499
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3203
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2833
-
"Продажі декоративної косметики більші на 35%, ніж до війни". Інтерв’ю з керівницею Eva
Бізнес 2494
-
Нацкомісія виступила проти перейменування копійки: затратно і немає практичної користі
Фінанси 1831