Українські виробники тактичної медицини не потрібні нашій державі?

7 лютого 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про організацію належного рівня медичного забезпечення Збройних Сил України" (№10343).

Даний закон має на меті вдосконалити систему медичного забезпечення ЗСУ, привести її до стандартів НАТО та забезпечити військовослужбовців якісною медичною допомогою. Однак, з моменту прийняття закону, він зазнав чималої критики з боку експертів, громадськості та самих військових.

Так, зокрема, у тексті закону, прийнятого Верховною Радою, не надано жодних роз’яснень про те, що конкретно мається на увазі під формулюванням «стандарти, затверджені окремими державами – членами Організації Північноатлантичного договору». Це дає підстави для довільного трактування даних норм при затвердженні переліку медичних засобів, які будуть закуповуватися і використовуватися Збройними Силами України.

Згідно із роз’ясненням Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України, стало відомо, що стосовно затвердження переліку і рекомендації тактичних медичних виробів будуть застосовуватись рекомендації не всіх країн-членів НАТО, як це вказано у тексті Закону, а лише американського комітету ТССС (TACTICAL COMBAT CASUALTY CARE), і погоджувати для здійснення закупівель виключно засобів тактичної медицини виробництва США.

Як це часто прийнято, коли деякі чиновники Міністерства оборони розповідають про сертифікацію всієї медичної продукції за стандартом ТССС, вони не дивляться на крок вперед. Як тоді бути Міністерству оборони з медичною продукцією яку поставляють нам партнери в рамках допомоги у відбитті російської агресії. Важливо пам’ятати, що починаючи з 2014 року та більш як два роки повномасштабної війни у нас з’явилися вітчизняні виробники тактичної медичної продукції. Важливо про це пам’ятати та розвивати вітчизняного якісного виробника.

Українські виробники не можуть отримати рекомендацію протоколу TCCC, розробленого у Сполучених Штатах Америки Міністерством оборони США. Цілком логічно, що в основному відповідають лише американські медичні вироби. Проте в українському Міністерстві оборони чомусь свідомо відмовляються від ліцензованих українських виробників такмеду.

Відповідно, якщо Міноборони буде керуватися таким підходом під час розробки та затвердження вимог, стандартів і рекомендацій для ЗСУ, така ситуація фактично дискримінує українських виробників на внутрішньому ринку. Це може викликати закриття виробництв, що своєю чергою приведе до зменшення робочих місць та сплати податків до бюджету.

Важливо пам’ятати, що протокол TCCC, або тактична бойова допомога пораненим, — це комплексний набір інструкцій і процедур, розроблених для надання медичної допомоги пораненим у бойових і тактичних ситуаціях. Тобто це мова більше про дії для надання допомоги, а вже потім про виробника. Виробник має відповідати стандартам якості. Тому Міністерство оборони та МОЗ мають спільно розробити рекомендації з урахуванням інтересу вітчизняних виробників, а замість нечіткого формулювання "стандарти, затверджені окремими державами – членами Організації Північноатлантичного договору", чітко окреслити перелік країн НАТО, чиї стандарти тактичної медицини будуть використовуватися для Збройних Сил України з урахуванням українських виробників.