Чи потрібен інститут фінансового омбудсмена?

Комплексною програмою розвитку фінансового сектора на період 2015-2020 рр., яка була затверджена Національною радою реформ пропонується ініціювати створення в Україні інституту фінансового омбудсмена.

Руслан Демчак, народний депутат України, заступник голови КомітетуВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності, про створенняінституту фінансового омбудсмена в Україні

Комплексною програмою розвиткуфінансового сектора на період 2015-2020 рр., яка була затверджена Національноюрадою реформ пропонується ініціювати створення в Україні інституту фінансовогоомбудсмена.

Проблема захисту прав споживачівфінансових послуг в Україні – не нова, але підхід до створення фінансовогоомбудсмена завжди був фрагментарним.

Наприклад, Ліга страховихорганізацій України неодноразово виступала з ініціативою щодо створеннястрахового омбудсмена. При Асоціації українських банків тривалий час діявТретейський суд.

Врешті-решт, сьогодні в Українівідсутні органи досудового врегулювання спорів між фінансовими установами таспоживачами. Хоча такі органи функціонують у багатьох країнах світу.  

Наприклад, у Вірменії, Австралії,Великій Британії, Малайзії, Нідерландах, Фінляндії фінансовий омбудсмен єєдиним для всього фінансового сектору, в Бельгії, Канаді, Греції, Італії,Казахстані, Новій Зеландії, Польщі, Швейцарії – це окремий орган для одного абобільше сегментів фінансового ринку. У формі комітету зі справ захисту правспоживачів омбудсмен представлений у Данії та Швеції, в якості департаментускарг у складі фінансового регулятора на Мальті та в Іспанії. У Латвії та Литвівін функціонує в рамках державного органу із захисту прав споживачів.

Основне завдання створенняінституту фінансового омбудсмена в Україні  – це імплементація принципів,передбачених G20 та директивами ЄС, що стане запорукою інтеграції доміжнародних мереж фінансового омбудсмена.

В Україні спори між споживачамита фінустановами розглядаються виключно судами та в обмежених випадкахнадсилаються скарги регуляторам.

Причому ефективність такоївзаємодії доволі низька. Відтак, довіра до судів у 2015 році становить 5%. Судидемонструють свою неефективність, затягування розгляду справ та корумпованістьу вирішенні спорів.

До речі, в ЄС успішнофункціонують більше 50 підходів із позасудового врегулювання спорів у сферіфінансових послуг.

Новий інститут має статинеупередженим, незалежним та допомагати у вирішенні суперечок мирним шляхом, недоводячи справу до суду. Це у свою чергу має додатково розвантажити суди. Цетакож дозволить зняти навантаження на регуляторів. За 2014 рік було понад 36тис. звернень від фізичних осіб. Переважно вони були направлені на НБУ – 25262звернення, до НКФП - 9645 звернень та до НКЦПФР – 1128 звернень.

Наявність нової інституціїдозволить створити «єдине вікно» для звернень, процедурно вирішення спору неперевищуватиме 3 місяців, охоплюватиме весь фінансовий сектор, а отже матимеузагальнення правозастосовної практики та забезпечуватиме завершеність циклуроботи.

Вважаю за доцільне початиобговорення Концепції створення фінансового омбудсмена в Україні та підтримуюрозробку законопроекту ЗУ «Про фінансового омбудсмена».