Втеча з політичних причин

Банки стрімко втрачають кошти вкладників. Це – наслідок загострення напруги і розповсюдження сепаратистських настроїв на Сході країни, яким передувало відокремлення АР Крим та приєднання півострова до Росії.

Банки стрімко втрачаютькошти вкладників. Це – наслідок загострення напруги і розповсюдженнясепаратистських настроїв на Сході країни, яким передувало відокремлення АР Кримта приєднання півострова до Росії. За перші чотири місяці року, згідно данихНаціонального банку України, українці «винесли» загалом збанків Донеччини, Луганщини та Криму 18,7 млрд. грн., тобто  чверть всіх 74,9 млрд. грн. депозитів трьох регіонівкраїни на початок року.

Цілком очікувано від відтоку депозитів фізичнихосіб постраждав Крим. З початку року, повідомляє НБУ, вкладники місцевих банківвивели 41% своїх депозитів або 7,9 млрд. грн., якщо брати за основу дляпідрахунків дані Статистичного бюлетеню НБУ за грудень минулого року – березеньпоточного року. Зокрема, в квітні цей процес прискорився. Якщо за увесь першийквартал депозити українців в АРК зменшилися на 2,7 млрд. грн., то протягом лишеодного останнього місяця – квітня - їх відтік був вдвічі більшим і досяг 5,2млрд. грн. Це відбулося в результаті згортання діяльності фінансових установ наанексованому півострові. 21 квітня президент РФ Володимир Путін підписав пакетзаконів, що регламентує функціонування фінансової системи Криму та Севастополяпротягом перехідного періоду до 1 січня 2015 року. Формально ці законидозволили усім українським банкам, окрім ПриватБанку, VABБанку, банку «Київська Русь» та Імексбанку, продовжити працювати на півостровідо кінця року без отримання нової ліцензії. Але де-факто фінансові установибули змушені обирати, за яким законодавством працювати – українським, якевважає Крим частиною України, чи російським. Більшість обрала перший варіант ібула змушена покинути окупований півострів. Закриття кримських відділень тафіліалів де-юре не є причиною для розірвання укладених договорів про депозитиабо неповернення коштів вкладникам, а означає лише те, що останнім доведетьсяподорожувати до інших регіонів України, щоб отримати свої кошти. Але й цьогобуло достатньо, щоб вкладники запанікували та почали масово звертатися добанків щодо дострокового розірвання депозитних договорів. Більш того, втратиукраїнських банків в Криму могли бути ще більшими, але цьому стало на заваді блокуваннявидачі  коштів на півострові ПриватБанком.Ця фінансова установа мала в АРК мережу з 337 відділень і обслуговувала 790тис. приватних клієнтів, проте наразі віддає кошти з депозитів лише тимкримчанам, що покинули Крим і отримали довідку про реєстрацію на «материковій»Україні.

В травні відтік коштів вкладників на півострові ще посилиться,адже 6 травня Національний банк схвалив постанову №260, яка зобов’язує усіукраїнські банки з моменту прийняття постанови припинити діяльність своїхпідрозділів в Криму та закрити свої місцеві відділення та філіали протягоммісяця. Це стосується 69 банків, що досі працювали в Криму та тримали там 7філіалів та 674 відділення.Зі свого боку російський Фонд захисту вкладів, кримськепредставництво Агенції зі страхування вкладів РФ, вже почав відшкодуваннякоштів кримчанам-клієнтам українських банків, що припинили діяльність в Криму. Вінкомпенсує 100% суми вкладу, але не більше 700 тис. руб. (близько 185 тис.грн..) вкладу на одну особу в одній установі. З 23 квітня Фонд приймає заявивкладників, і станом на 8 травня вже прийняв рішення щодо виплат 1,9 тис.вкладників на загальну суму 420 млн. руб. (близько 111 млн. грн.).

Тим часом серед східних регіонів відплив депозитів найболючіше вдаривпо Донеччині. За січень-квітень він склав, за даними НБУ, 19% портфелю напочаток року або близько 8,2 млрд. грн. Втрати Луганщини були скромніші – 2,6млрд. грн. (21% портфелю). На фоні розповсюдження сепаратистських настроїв вобох регіонах місцевих вкладників налякало ймовірне повторення там кримськогосценарію, в результаті якого українські банки будуть змушені припинити своюдіяльність в цих областях. Відповідно, за умовиескалації конфлікту на Сході в найближчому майбутньому причин для уповільнення відтоку депозитних коштів змісцевих банків не буде. Правда, відплив депозитів буде ускладнений тим, щобагато банків під час травневих свят прийняли рішення тимчасово призупинитисвою діяльність в Донецькій і Луганській області. Серед таких – Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк,ПриватБанк та Ощадбанк.

На противагу АРК та Сходу України, відплив вкладів у більшості інших областейбув значно меншим – на рівні 10-13% з початку року, за даними НБУ. Це такі області, якВолинська, Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька,Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Львівська, Сумська,Тернопільська, Хмельницька, Черкаська та Чернівецька.В грошовому вимірі ці цифри свідчать про втечу близько 29-38 млрд. грн.депозитів з банків цих п’ятнадцяти регіонів, тобто в середньому 1,9-2,5 млрд.грн. з регіону за чотири місяці. Для їх мешканців першочерговою причиною длятого, щоб забрати гроші з банку, а саме – з гривневого депозиту, була, навідміну від жителів конфліктних східних регіонів, девальвація гривні. З початкуроку середньозважений курс гривні до долара США на міжбанківському ринкузнизився на 40% до 11,40 грн/дол станом на 30 квітня, підірвавши привабливістьгривневих депозитів. Банки, зі свого боку, намагалися компенсувати цепідвищенням процентних ставок за вкладами в національній валюті. За даними агентстваThomson Reuters, Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, щовраховує номінальні  ставки за гривневимидепозитами в двадцяти найбільших банках країни, зріс з початку року з  15,99% до 19,18% річних станом на 30 квітня увипадку вкладів строком на 3 місяці та з 17,66% до 19,41% для річних вкладів.

Але навіть за такого підвищення ставки загривневими депозитами наразі не компенсують втрати від девальвації гривні, і гривневівклади продовжують втрачати привабливість, відновити котру зможе лише зміцненняукраїнської національної валюти. Чекаємо на кошти світових інвестиційнихінституцій.