Без кайданок валютного регулювання, ліцензій і зайвих перевірок, що це буде

На мою думку, двома величезними перемогами парламенту за перше півріччя 2018 року стало прийняття Закону про ТОВ, про який я вже писав у попередніх блогах, і, звісно, поява Закону про валюту.

Обидва Закони – це рятувальні круги для бізнесу, який до 2018 року повинен був керуватися застарілими декретами 90-х років, а усі прогалини, щодо яких виникали питання, вирішувались Верховним Судом або ж іншими судами. Це створювало суттєві перепони для юридичного супроводу та нормального функціонування бізнесу.

І якщо ключове з новел першого Закону я вже детально описував, то сьогодні поговоримо про нове валютне законодавство. Звісно, остаточно все має запрацювати мінімум за півроку, але ті обмеження, які приносили більшість проблем для бізнесу (наприклад, щодо інвестування за кордон та зовнішньоекономічних операцій), будуть скасовані одразу після набуття чинності Закону про валюту.

В цілому нове валютне законодавство сповідує принцип "дозволено все, що прямо не заборонено законом". Але не усе одразу, зміни будуть запроваджуватись аж до повної свободи проведення валютних операцій.

Тож давайте розбиратись, що саме це за зміни, і як вони приведуть до валютної прозорості, «безвізового» інвестування та нарешті будуть діяти в інтересах бізнесу.

Звісно, нове законодавство насамперед обіцяє повне скасування індивідуального ліцензування валютних операцій, зокрема, на організацію та проведення безготівкової купівлі-продажу валютних цінностей, відкриття рахунків і проведення розрахунків в іноземній валюті.

А інвестувати буде дозволено у будь-які напрямки і сфери: цінні папери, нерухомість, майнові права – обмежень немає.

І валюту на закордонних рахунках можна буде тримати як ту, що походить з України, так і з інших країн. А ввезення і вивезення цінних паперів більше не буде проблемою.

Також усім представникам бізнесу дозволено буде переказувати валюту як гарантійне забезпечення для участі у тендерах на постачання товарів, що презентуватиме їх у кращому світлі перед потенційними інвесторами та партнерами, тим паче за умови, що в Угодах про вільну торгівлю як з Канадою, так і з Ізраїлем участь у таких тендерах гарантована. А також усім представникам бізнесу буде дозволено надавати кредити нерезидентам.

А старі порядки (з дозволами та очікуванням ліцензій) й усі діючі індивідуальні та генеральні ліцензії НБУ втратять свою силу, окрім генеральних ліцензій для небанківських фінансових компаній та операторів поштового зв'язку.

По-друге, новий Закон передбачає послаблення регуляторного тиску в сфері імпортно-експортної діяльності, а саме: нарешті скасовується 180-денний термін для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, який так гальмував усі процеси. Тепер термін буде таким, як сам вирішить бізнес у контракті з контрагентами і партнерами.

І, напевно, найприємніше не тільки для бізнесу, але і для банківського середовища – це відміна валютного контролю за грошовими операціями до 150 тис. грн, на які банки витрачали купу часу. Тепер бізнесу буде набагато простіше, а банкам – не так багато паперової роботи з перевіркою дріб’язкових переводів і операцій.

Але тотальної свободи не слід чекати, бо за банками все одно закріплюється функціональний обов’язок вживати "заходи захисту", але лише у кризових ситуаціях – нестабільності банківської системи чи погіршення платіжного балансу України. Але сподіваємось, що таких не буде!

Що зі строками?

Так, 5 днів тому Рада прийняла Закон у 2-му читані, далі за процедурою підписання, потім – оприлюднення та публікація. Ще 7 місяців відведено для перехідного періоду, 6 місяців Нацбанк матиме, щоб привести у відповідність усю нормативку та прописати всі ключові особливості, аби потім у бізнесу і банків виникало менше питань і проблем. І ще місяць для оприлюднення цих актів.

Далі, звісно, деякий час піде на адаптацію, але в цілому, сподіваюсь, що до червня наступного року валютна сфера заживе абсолютно новим життям, без обмежень, надмірної бюрократії, з вільним рухом капіталу і розвитком.