Проект Трудового кодексу - узаконене свавілля роботодавців

Незабаром Верховна Рада має розглянути у другому читанні владний проект Трудового кодексу. За словами його авторів, представлений до другого читання проект – суттєво покращений та максимально відстоює права працівників. Оскільки із самим документом вже можна ознайомитися на офіційному сайті, давайте самі зробимо висновки щодо його змісту, який насправді зовсім не такий позитивний, як його анонсує чинна влада.   
 По-перше, новий Трудовий кодекс фактично узаконює 48-годинний робочий тиждень для деяких категорій працівників. Так, на безперервно діючих підприємствах та виробництвах з особливими умовами праці, де не може бути додержана встановлена щоденна тривалість робочого часу, може запроваджуватися підсумований облік робочого часу. Відповідно стаття 143 проекту встановлює, що максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. Виходить, якщо роботодавець вирішить запровадити 9,5 годинну п’ятиденку, то працівникам доведеться мовчки скоритися такому графіку. Оскільки навіть профспілка не зможе примусити роботодавця зменшити тривалість робочого дня – її згода буде потрібна лише в тому разі, якщо тривалість робочого тижня за підсумованим обліком буде більшою за 48 годин. Натомість діючий нині Кодекс законів про працю встановлює, що навіть запровадження підсумованого обліку часу має обов’язково погоджуватися з профспілкою.
По-друге, проект Трудового кодексу надає можливість роботодавцю самостійно приймати нормативні акти у сфері праці. В принципі, подібна норма існувала й досі. Проте в новій редакції Трудового кодексу встановлено, що якщо колективний договір не укладено, питання, які він мав би регулювати, регулюються нормативними актами роботодавця. Таким чином, роботодавці зможуть самостійно регулювати трудові відносини та в односторонньому порядку установлювати правила, які є обов’язковими для працівника. Тобто – збільшувати тривалість робочого дня, звільняти працівників, переносити відпустки тощо.
Йдемо далі. Стаття 427 проекту Трудового кодексу передбачає, що у разі виникнення будь-яких трудових спорів рішення щодо їх розв’язання члени трудової комісії мають приймати одноголосно. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії рішення вважається неприйнятим. Але враховуючи те, що комісія формується на паритетних засадах між працівниками й роботодавцем, виходить, що подібна ініціатива апріорі унеможливлює оскарження працівником дій роботодавця. Оскільки, навіть якщо більша частина членів комісії підтримає вирішення спору на користь робітника і лише один представник роботодавця буде проти, то вимоги робітника не будуть задоволені. Таким чином, логічніше було б сформулювати статтю 427 у проекті  дещо інакше – «ініціювати трудові спори працівникам заборонено!». Хочу нагадати - у чинному Кодексі законів про працю встановлено, що комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.
І на сам кінець  -  ще одне цікаве нововведення чинної влади, яке суттєво вплине на життя кожного працівника – з Кодексу взагалі прибрали  розділ про діяльність профспілок. Звичайно, окремі положення розміщені у різних частинах документу, але це лише ускладнить їхнє застосування, а відповідно й ускладнить захист трудових та соціально-економічних прав працівників.
З таким успіхом виходить, що новий Трудовий кодекс – це одночасно суцільні палки у колеса звичайним працівникам та чарівна паличка для роботодавців, яка узаконюватиме будь-які їхні забаганки. А враховуючи те, що авторство цього документу належить чинній владі, цілком зрозуміло, що парламентарі-регіонали, які по сумісництву ще й олігархи, фактично на законодавчому рівні готують для себе дешеву та безправну робочу силу. Окрім того, варто зазначити, що Трудовий кодекс регіонали мають намір прийняти одним пакетом із законом «Про зайнятість населення», який в свою чергу суттєво зменшує права працівників та автоматично визначає жителів села «працюючими», не беручи до уваги дійсно вони працюють на певному підприємстві чи виживають, обробляючи власний город. Ось такі чергові драконівські норми для українців.