Кадри до Бюро економічної безпеки: які вони будуть та коли

Бюро економічної безпеки – новостворений орган виконавчої влади, що має займатися протидією економічній злочинності в Україні. Державний орган створюється за кардинально новим принципом, у відповідності до сучасних викликів часу. В основі його лежить аналітичний підхід превентивної боротьби з економічною злочинністю.

Такий підхід є цілком логічним. Які основні чинники провокують до економічної злочинності? По перше, це недосконалість законодавства - «дірки» в  законодавстві, що важко модернізується до актуальних реалій, які можливо використовувати. По друге, збільшення адміністративного і фіскального тиску, що провокує до можливості корумпування контролюючих органів.

Превентивний підхід до протидії економічній злочинності – це потрібне і цивілізоване рішення. З одного боку, бізнес точно не зацікавлений в «масках шоу» і силовому втручанні в свою роботу. З іншого боку, держава як і бізнес хочуть передбачуваності - чітко моделювати бюджет, прораховувати збитки і витрати, збирати податки, а не чекати роками на розгляд судових справ, які можуть і ні до чого не призвести. Особливо це стосується різного роду фіктивного підприємництва, де все оформлюється на люмпенів-«фунтів», взяти з яких нічого.

Проте, для того, щоб держава і бізнес врешті відчули вигоду від «фішок» нового органу, потрібно пройти тернистий шлях і прикласти зусиль Директору БЕБ, Кабінету міністрів України і Верховній Раді України.

В Законі України «Про Бюро економічної безпеки» прописані достатньо жорсткі і чіткі умови, до процесу створення і формування органу. На першому етапі проводити відбір кандидатів на роботу в Бюро має конкурсна комісія, кінцевий склад якої має бути сформований і затверджений вже зовсім скоро. Однозначно в цю комісію мають увійти троє представників Ради громадського контролю при БЕБ, яка вже сформована і делегувала своїх представників. Того чого всі боялися не буде – можливість «автоматичного переводу» співробітників з інших органів в Бюро просто не передбачена законом. Зважаючи на встановлену законом граничну межу в 4 тис. чоловік особового складу, процес конкурсного відбору, на зайняття посад в БЕБ, буде наймасштабніший в історії українських органів влади. Це ще раз підкреслює прикуту увагу до відбору, однак всі конкурси будуть відкритими.

Крім цього Кабінету міністрів України, в короткі терміни, потрібно прийняти ряд постанов адміністративного характеру. Так вже склалося, що є вертикаль і бюрократичний процес, на які неможливо вплинути. Наприклад, на кількість своїх заступників Директора Бюро, чи затвердження штатного розпису. Наприклад це положення про територіальні органи, про проходження служби.

Бюро економічної безпеки мало створити. Недостатньо навіть набрати особовий склад. БЕБу потрібні повноваження здійснювати свою діяльність. Для цього потрібно попрацювати Верховній Раді. Народним обранцям треба визначитися з своїми «вподобаннями» та обрати і підтримати один з законопроектів - №3959 і №3959-1. Законопроекти передбачають зміни до деяких законодавчих актів, в тому числі до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро. Якщо раніше затримку з розглядом даних законопроектів можна було зрозуміти, з огляду на процес створення БЕБ, то зараз, відтягувати вже нікуди. Бюро економічної безпеки, як раніше було з ДБР і НАБУ, треба передати безпосередню підслідність справ, а отже повноваження.

Дні йдуть один за одним і очевидним стає те, що завдання яке висувалося під час підписання закону про БЕБ – орган має почати працювати до кінця вересня, не буде виконано в термін. Проте, якщо всі відповідальні сторони оперативно виконають свої функції, затримка не буде критичною. Головне, щоб Бюро економічної безпеки не перетворилося на «довгобуд», так як є гіркий досвід Державного Бюро Розслідувань де процес запуску затягнувся на 36 місяців. Поки що, говорити про повторення такого зарано. Якщо вести відлік з моменту підписання закону, що запустило процес створення БЕБ, то пройшло 6 місяців. Очевидним орієнтиром буде НАБУ, процес запуску якого зайняв 13 місяців.

Рупорами бізнесу, що очікує запуску Бюро економічної безпеки, виступають профільні асоціації. Це і не дивно. Податкова база – кількість сплачених податків, прямо пропорційна об’єму прибутку який отримує бізнес. Не залежно від того, велике підприємство чи мале, існує планування очікуваного обороту і прибутку. Уявімо собі ситуацію, наприклад, Ви офіційний імпортер елітного алкоголю, який закупив велику партію ірландського віскі чи французького вина. В Вас заплачено всі офіційні митні платежі та акцизи і Ви плануєте реалізувати свою продукцію протягом певного періоду. І тут, Вашу продукцію по ціні «перебиває» контрабандний чи контрафактний тіньовий продукт, реалізатори якого демпінгують ціни. Звичайно, це зламає всі плани по розвитку бізнесу.

Так, бізнес-асоціації коментують позитивні звершення в плані роботи ДФС цього року, так і висловлювали своє занепокоєння тим, чим може стати БЕБ. З точки зору позитиву, відмічалося створення Мельником Офісу ефективної взаємодії з бізнесом. Його підтримали близько 20 бізнес-асоціацій України, в тому числі Американо-українська ділова рада, Українська зернова асоціація, Асоціація «Укртютюн». Що і закономірно, легальний бізнес і фіскальні органи мають бути партнерами, а не ворогами. Адже, боротьба з «тіньовою економікою» приносить безпосередні прибутки бізнесу, які конвертуються в податки для держави.

Якщо зосередити увагу на критиці і пересторогах бізнесу, то підприємці бояться вибірковості в діяльності та засилля «старих» кадрів в новому органі. З-поміж усієї бізнес-спільноти, критика лунала лише з боку Європейської бізнес асоціації. Однак, Бюро створюється в тому числі, як реакція на недосконалість і нездатність податкової міліції виконувати свої функції, в розрізі останніх багатьох років.

Проте, зважаючи на специфіку процесу кадрового відбору через конкурси, сміливі обіцянки директора БЕБ Мельника, про особливу увагу до колишніх «фіскалів», які будуть претендувати на посади та кардинально нову ідею аналітичного, а не силового характеру Бюро, яке має боротися з причинами, а не наслідками, розвиток ситуації виглядає позитивно.

Насамкінець, хочеться сказати, що з людей на яких покладені обов’язки державної влади, а особливо що стосується економіки та коштів, потрібно «питати» з всією суворістю. Проте, «питати» треба по ділу. Специфіка демократії полягає в тому, що розподілення обов’язків і повноважень створює запобіжники, проте затримує процес. Сподіваємося, що Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України та Голова Бюро Мальник якнайшвидше зроблять все необхідне від себе. БЕБ отримає повноваження, а кадрова комісія запрацює і обиратиме достойних претендентів на посади детективів і аналітиків. Все таки хочеться, якнайшвидше оцінити результати і переваги створення Бюро економічної безпеки, не на словах, а на ділі.