Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України?

01 січня 2026 року буде скасовано ГК України. В пояснювальних записках законодавець пояснює це застарілістю та вимогами міжнародних партнерів та донорів. А що це означає для бізнесу?

09 січня 2025 року в другій редакції було прийнято Проект Закону про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період № 6013 від 09.09.2021 року.

Цей Проєкт закону на сьогодні ще не підписаний Президентом України та не опублікований, але очікуємо що вже найближчим часом це відбудеться. Після його публікації він набере чинності на наступний день, а вступить у дію з 01 січня 2026 року.

Проєкт закону передбачає перехідний період для впровадження змін– трирічний строк, що починається з 01 січня 2026 року.

Чому цей Закон важливий для бізнесу та які зміни нас очікують?

З 01 січня 2026 року буде скасовано Господарський кодекс України.

В пояснювальних записках законодавець пояснює це застарілістю самого кодексу, не відповідність сучасним реаліям та вимоги міжнародних донорів при фінансуванні для відновлення України.

З цим можна погоджуватися або ні, але скасування кодифікованого нормативного акту потребувало або перенесення норм у інші кодекси, наприклад Цивільний, або розробка нового нормативно-правового акту.

Але маємо, що маємо і вже можна очікувати колізії та неврегульованість у певних правових питаннях, а це як відмово ускладнює життя бізнесу.

1. Заборона підприємств та обов’язок їх реорганізувати в інші форми.

• Із законодавства виключаються такі поняття як підприємства, установи та організації. Відтепер, це має єдину назву юридичні особи. Тож, використання такого поняття як «код ЄДРПОУ» буде некоректним, а компанії правильно мають зазначати ідентифікаційний код юридичної особи.
• Поняття «підприємство», як організаційна-правова форма буде заборонена.

2.  Вісім видів підприємств будуть заборонені з 01 червня 2028 року та будуть виключені числа дозволених до реєстрації.

• Державне унітарне підприємство (державне комерційне підприємство, державне некомерційне підприємство, казенне підприємство);
• Комунальне підприємство (комунальне комерційне підприємство, комунальне некомерційне підприємство);
• Спільне комунальне підприємство;
• Приватне підприємство;
• Дочірнє підприємство;
• Іноземне підприємство;
• Підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, професійної спілки)
• Підприємство споживчої кооперації.

Всі власники цих підприємств зобов’язані привести свої документи у відповідність та перетворити підприємства на товариства з обмеженою відповідальністю. Під час реорганізації, підприємства та їхні правонаступники звільняються від сплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій у зв’язку з приведенням їхньої діяльності у відповідність. Переоформлення ліцензій, дозволів та інших дозвільних документів так само здійснюється безоплатно.

Документи дозвільного характеру, дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству, щодо якого прийнято рішення про його перетворення, є чинними для юридичної особи – правонаступника.

Тут варто зазначити про те, що законодавець не врахував, що при реорганізації на правонаступника здійснюється переоформлення торгівельних марок, винаходів, авторських прав, нерухомого майна та транспортних засобів. Ці державні процедури оплатні, але про це в проєкті закону не передбачено звільнення від оплат за переоформлення. Отже, бізнесу потрібно готуватися до додаткових витрат, як то оплати послуг юристів та офіційні оплати за переоформлення.

Ще однією проблемою може стати, переоформлення будівельних ліцензій, адже з 2020 року такі ліцензії не видаються, у зв’язку із відсутністю нормативно-правової бази. Будемо мати надію, що до того часу уряд затвердить порядок видачі ліцензій і підприємства зможуть спокійно їх переоформити.

Так само законодавець обійшов стороною процедуру проведення податкової перевірки при реорганізації, адже цей процес передбачає обов’язковість податкової перевірки. Наразі, можна говорити про податкову перевірку діяльності підприємств за останні 7 років, враховуючи збільшення терміну перевірок через мораторії в минулому.

3. Визначено критерії мікробізнесу, малого та великого бізнесу. 

Не нове, але чітке та структуроване розділення бізнесу.

Суб’єкти господарювання залежно від кількості працівників та обсягу доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів мікропідприємництва, суб’єктів малого підприємництва, суб’єктів середнього підприємництва або суб'єктів великого підприємництва.

Суб’єктами мікропідприємництва є фізичні особи-підприємці або юридичні особи з середньою кількістю працівників не більше 10 осіб та обсяг річного доходу не більше 2 мільйонам євро.

Суб’єктами малого підприємництва є фізичні особи-підприємці або юридичні особи з середньою кількістю працівників більше 50 осіб та обсяг річного доходу не більше 10 мільйонам євро.

Суб’єктами великого підприємництва є фізичні особи-підприємці або юридичні особи з середньою кількістю працівників більше 250 осіб та обсяг річного доходу більше 50 мільйонам євро.

Всі інші юридичні особи та фізичні особи – підприємці належать до суб’єктів середнього підприємництва.

4. Об’єднання підприємств замінено на господарські об’єднання, які створюються та діють у формі асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, іншого об’єднання юридичних осіб, передбаченого законом.

5. До 30 червня 2026 року всі державні та комунальні підприємства єдиним засновником (учасником) якого є держава або територіальна громада зобов’язані здійснити перетворення на акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. 

Оскільки процедура перетворення (реорганізації) не швидка та займе час не тільки на сам процес перетворення, але й проведення всіх необхідних змін пов’язаних з перетворенням, тож для бізнесу, який працює з державними або комунальними підприємствами це може означати паузу у діяльності, затримки з виплатами та виконанням зобов’язань.

Кредитор державного або комунального підприємства, що припиняється в результаті перетворення, не може вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання, а в разі якщо виконання зобов’язання такого підприємства не забезпечено – забезпечення виконання зобов’язання. Отже, достроково вимагати оплатити кредиторську заборгованість бізнес не зможе.

Варто звернути увагу, що реорганізація державних та комунальних підприємств вплине і на процес публічних закупівель, тож ті компанії, які активно працюють через систему публічних закупівель мають завчасно до цього підготуватися.

У зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу України, частково були внесені зміни до Цивільного та інших кодексів, часткового зазначено в самому законі.

Так, було перенесено статтю про адміністративно-господарські санкції, які застосовуються державою до бізнесу.

6. За порушення встановлених законодавством правил здійснення підприємницької діяльності уповноважені органи державної влади або органи місцевого самоврядування застосовують до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців адміністративно-господарські санкції – заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків.

• вилучення прибутку (доходу);
• адміністративно-господарський штраф;
• стягнення зборів (обов'язкових платежів);
• застосування антидемпінгових заходів;
• припинення експортно-імпортних операцій;
• зупинення дії ліцензії (патенту);
• анулювання ліцензії (патенту)
• обмеження або зупинення діяльності юридичної особи;
• ліквідація юридичної особи;
• інші адміністративно-господарські санкції, встановлені законом.

Адміністративно-господарські санкції застосовуються до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не більш як через один рік з дня його вчинення, крім випадків, визначених законом.

Тут варто звернути увагу на те, що в чинному Господарському кодексі України деталізовані випадки та порядок як здійснюється вилучення прибутку у бізнесу. Наразі це деталізовано і визначено, що прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету.

А в новому законі такі деталі відсутні, що означає, що вилучення може бути будь-якого прибутку з незрозумілих причин та підстав.

Що, в свою чергу, породжує прогалину та розв’язує руки чиновникам у застосуванні такої санкції. Для бізнесу - це безумовний ризик.

7. Фідуціарні обов’язки посадових осіб та нова відповідальність для них.

Внесені зміни до Цивільного кодексу України по-новому регулюють діяльність та відповідальність директора юридичної особи або інших посадових осіб.

Так, посадові особи товариства мають обов’язки щодо належного, добросовісного та ефективного управління товариством (фідуціарні обов’язки) та зобов’язані діяти:

1) в інтересах товариства;

2) добросовісно та розумно;

3) у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності товариства;

4) у межах повноважень, наданих їм статутом товариства та законодавством.

За порушення таких обов’язків посадові особи відшкодовують збитки завдані товариств:

• діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
• діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
• діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої установчими документами товариства, якщо для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
• бездіяльністю посадової особи у випадку, якщо вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;
• іншими винними діями посадової особи.

Пункт 5 найцікавіший та найбезпечніший, адже законодавець не визначив, що саме мається на увазі під іншими. Тож, для посадових осіб компаній, наразі буде посилено відповідальність, а також розширено та деталізовано випадки стягнення збитків на користь бізнесу.

8. Не можливість скасувати електронні торги, якщо майно придбано добросовісним покупцем. 

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано такому набувачу на електронному аукціоні в порядку, визначеному законодавством", - так законодавець закріпив неможливість скасувати результати електронних аукціонів. Наразі, дуже багато спорів щодо скасування результатів аукціонів, які ініціюють боржники, у випадку, якщо їхнє майно реалізується через аукціон. Покупці такого майна зазнають негативних наслідків через такі спори, адже не можуть користуватися придбаним майном. Це можу затягуватися на роки. Відтепер, покупець майна боржника через електронні аукціони буде захищений.

9. Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення грошового зобов’язання відтепер передбачена в законі.

Зазвичай таку відповідальність сторони зазначали в договорі, але якщо поставка товару чи надання послуги здійснювалось тільки по рахунку-фактур та без укладення договору, пеню застосовувати було неможливо. Відтепер такий вид відповідальності можна бути застосовувати і для без договірних відносин.

10. Замовники та покупці товарів та послуг відтепер можуть відмовитися приймати товар або послугу, якщо вона була придбана без договору. 

Статтю 611 ЦК доповнено цікавими змінами. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони

Що це означає?

Ризики для постачальників товарів та послуг по рахункам-фактурам без договорів (поставка будівельних матеріалів, транспортні послуги, послуги оренди будівельної техніки тощо). Адже, якщо поставка товарів чи послуг відбувається без договору, який підписаний замовником/покупцем, він може відмовитися приймати товар/послуги без наслідків.

11. Неможливість відступати від умов типових договорів, а тільки їх конкретизувати. 

Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати такому замовленню".

12. Діяльність підприємств відтепер регулюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

З дня набрання чинності цим Законом дія Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" поширюється на дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об’єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватні підприємства у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами.

Якщо у перехідний період власник не прийняв рішення про припинення дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватного підприємства, до регулювання діяльності таких підприємств після завершення перехідного періоду застосовуються положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а статути таких підприємств у частині, що суперечать Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", є недійсними.

Замість висновків.

Зміни – це завжди неприємно, адже порушує усталений, звичний порядок життя бізнесу. Насправді, у вищеописаних змінах є багато позитивного для бізнесу, що безумовно полегшить його життя.

З іншого боку, законодавче примушування бізнесу заходити в процесу реорганізації, витрачати на це кошти, призупиняти роботу бізнесу, це своєрідне перешкоджання у діяльності.

Але, якщо поглянути на український бізнес, то дійсно така організаційно-правова форма як приватне підприємство є застарілим, неврегульованим і навіть спірним по багатьом питанням.

На мою думку, бізнесу варто на це подивитися як на процес видалення апендициту, спочатку боляче та неприємно, а коли все закінчиться власники підприємств з полегшенням видихнуть.

Ще хотілось би зазначити, що тільки майбутнє покаже, чи був крок у скасуванні Господарського кодексу та не перенесення його положень в окремий кодифікований нормативний акт, таким необхідним. І до яких труднощів та не узгодженостей це призведе, бізнес відчує зовсім скоро.