Доля панельного житлового фонду

Як часто ми чули, що якась навмисно або ні, кинута фраза із вуст перших осіб держав могла вплинути на ціни у країні або на індекси на світових біржах. Схоже в Україні так не працює (можливо то і на краще). Вчора, Президент України Володимир Зеленський провів робочу нараду щодо ситуації в Харківській області та місті Харкові. При цьому, він ЗАПРОПОНУВАВ У МАЙБУТНЬОМУ ПРИБРАТИ ВСІ ПАНЕЛЬНІ БУДИНКИ. Пройшла доба, а ціни на квартири у панельних будинках не обвалилися. І не обваляться.

А ви знали, що на даний час в Україні працюють забудовники у яких частка панельного будівництва сягає під 85-100%?

До речі, сучасні панельні новобудови не такі вже й кепські. Фасади у них майже сучасні (багато в чому це залежить від вартості літра фасадної фарби і смаку головного архітектора), внутрішні планування, доволі зручні (вже давно навчилися проектувати кухні нормальних розмірів, а не ото, що було у "чешках"), а щодо звукоізоляції вони можуть дати навіть фору багатьом монолітно-каркасним, а цей показник ой який важливий у багатоповерхівці. Ну, і собівартість панельного квадратного метра теж неможливо ігнорувати.

А щодо заяви Президента, то на мій суб’єктивний погляд, то у ній не вистачає лише одного уточнення, що у майбутньому прибрати всі панельні будинки, які були побудовані за радянських часів.

До речі, наприклад у Києві є типи панельних багатоповерхівок, навіть 80-х років побудови, на які тримається сталий попит, і які у першу чергу розглядають потенційні покупці на вторинному ринку нерухомості.

Тому, заклик Президента по модернізації житлового фонду України повністю підтримую і сподіваюся, що на те знадобиться від 30 до 50 років.

p.s. Ну, мабуть, з приводу знесення останнього панельного будинку в країні, пляшку шампанського відкоркуєте вже без мене.