Безпечне місто по-українськи – чи насправді воно безпечне?

Безпечне місто (safe city) - одна з тем, яку ми обговорюємо з очільниками міст і громад під час зустрічей. Цікаво, що багато з них насправді не сприймають цей напрямок як елемент діджиталізації. Що не дивно. І ось чому.

В переважній більшості населених пунктів “безпечне місто” - це камери, встановлені коштом міста або громади для потреб… поліції.

І тут починаються цікаві речі.

Далеко не кожен голова здатен відповісти, скільки точно камер є в місті або громаді, де саме вони розташовані, або наскільки якісне зображення вони дають за різних погодних умов. Скільки з тих камер справні - це взагалі питання в порожнечу. Тобто, камери є, але їх обслуговуванням ніхто не займається, бо про це просто забули або “грошей нема". 

Тут згадую мого колегу, який влучно сказав, що дешевше, але не менш ефективно, було б поставити муляжі :)

Отже…

Як я вже говорила, в переважній більшості населених пунктів, де є камери, ними користується лише поліція (в кращому випадку ще й МЧС). Логіка зрозуміла: поліція має забезпечувати порядок. Але чи порядок дорівнює безпека? Не зовсім.

Будь-який населений пункт - це сукупність різних середовищ. І загрози безпеці людей можуть становити не лише протиправні дії. Пожежі, стихійні лиха, аварії, несправності, ДТП - це лише невеликий перелік того, що може становити загрозу (на додачу до вандалізму, крадіжок авто та інших “неприємностей”, якими займається поліція). І “безпечне місто” - це саме про розв'язання проблем, пов’язаних з будь-якими ситуаціями, які можуть загрожувати життю та добробуту людей.

Це точно не лише про камери для потреб правоохоронці. Зображенням із камер мають користуватися й інші підрозділи міста. А ефективна координація всіх служб - це те, що може врятувати не лише майно, але й життя. 

Тут ми підійшли до питання створення єдиного міського ситуаційного центру, який здатен забезпечити таку координацію. 

Цікаво, що задача ефективного ситуаційного центра - це не лише реагування на подію, яка ВЖЕ виникла. Досвід розвинутих міст у всьому світі говорить про те, що безпека - це насамперед вміння передбачати проблеми та запобігати їх виникненню. І за допомогою якісних технологічних рішень це зробити нескладно.

Але й тут є одне АЛЕ. 

Для того, щоб побудувати грамотний, а отже й ефективний ситуаційний центр, потрібно розуміти:

а) які загрози існують в населеному пункті (де, власне, небезпеки?), та

б) які саме інструменти (а це не лише камери!) потрібні, аби забезпечити омріяну безпеку.

Іншими словами, потрібно провести ґрунтовний аналіз загроз та вибудувати систему відповідно до цих загроз. 

Така система безпеки може включати певну кількість різних(!) камер та датчиків, які будуть розташовані в правильних місцях: на перехрестях, будівлях, по периметру міста тощо. Й головне - система мусить мати “мозок”, або програмне забезпечення, яке збере та проаналізує інформацію, отриману з різних девайсів, та допоможе прийняти правильне рішення, як діяти. 

Все це має працювати швидко, в режимі реального часу, щоб не було занадто пізно.

Ось що таке “безпечне місто”, за яке не соромно. А головне, воно по-справжньому безпечне.