Законодавець створив особливий порядок здійснення правосуддя у справах про злочини, вчинені неповнолітніми (на момент вчинення правопорушення не виповнилося 18 років).
Законодавець створив особливий порядок здійснення правосуддя у справах про злочини, вчинені неповнолітніми (на момент вчинення правопорушення не виповнилося 18 років). По-перше, вони мають несформовану особистість й не можуть в повній мірі оцінювати свої дії чи бездіяльність (вчинення злочину неповнолітнім є пом’якшуючою обставиною). По-друге, діти більш вразливі і менш витривалі, а тому потребують створення спеціальних умов.
Закон вимагає наявності правових й фактичних підстав для затримання неповнолітнього без ухвали слідчого судді, суду.
• Підозра або звинувачення у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
• Ризик, що правопорушник уникатиме правосуддя, перешкоджатиме слідству або продовжуватиме злочинну діяльність.
• Наявність умов, за яких неможливо уникнути зазначених ризиків, окрім як тимчасово обмежити свободу пересування неповнолітнього.
Фактичні підстави для затримання – це вагомі докази причетності неповнолітньої особи до злочину. Не допускається затримання дитини за неперевіреною, оперативною інформацією, навіть за підозрою у тяжкому злочині.
Які додаткові права має затримана неповнолітня особа?
Закон гарантує неповнолітньому можливість скористатися допомогою захисника, а також батьків або осіб, які їх замінюють. Обов’язок негайно проінформувати захисника й батьків про затримання неповнолітньої особи покладається на уповноважену службову особу, яка здійснює затримання.
У момент затримання уповноважена службова особа повідомляє неповнолітньому підставу затримання та злочин, у вчиненні якого дитина підозрюється. Окрім загальної вимоги щодо спілкування зрозумілою для затриманого мовою, існує спеціальна норма закону (ч. 2 ст. 484 КПК України), яка вимагає здійснювати процесуальні дії у порядку, що відповідає віковим і психологічним особливостям неповнолітнього, а також роз’яснювати йому суть процесуальних дій, рішень та їх значення. На уповноважену службову особу покладено обов’язок пересвідчитися, що неповнолітній дійсно розуміє, що він затримується за підозрою у злочині, а не формально довести до нього цю інформацію.
На який строк може затримуватися неповнолітня особа?
Конвенція про права дитини наголошує, що у справах, які стосуються дітей, позбавлення волі у будь-якій формі має бути винятковим заходом, що застосовується протягом якомога коротшого терміну. Правила ООН щодо захисту неповнолітніх, позбавлених волі визначають, що слідчі органи повинні приділяти першочергову увагу максимально швидкому розгляду справ з тим, щоб період утримання неповнолітньої особи під вартою був якомога меншим.
Які ознаки порушення кримінального процесу при затриманні неповнолітньої особи?
• Затримання за злочин, який не є тяжким або особливо тяжким (ст. 12 КК України).
• Затримання особи, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тобто вчинила злочин до виповнення 16 або 14 років (ст. 22 КК України). Важливий момент: особа вважається такою, що досягла певного віку не в день народження, а з нуля годин наступної доби.
• Затримання неповнолітнього за відсутності фактичних ознак, які свідчать про його причетність до злочину (ч. 1 ст. 208 КПК України).
• Ігнорування вимог закону про роз’яснення затриманому його прав.
• Неповідомлення про затримання батьків неповнолітнього і захисника.
• Неправильні записи у протоколі затримання фактичних обставин, дати тощо.
• Утримання неповнолітнього під вартою понад необхідний строк.
Правоохоронні органи зобов’язані невідкладно реагувати на повідомлення про порушення закону у справах щодо неповнолітніх осіб й негайно усувати такі порушення.
