Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.02.2022 11:40

Криптовалюта – декларувати чи ні в Україні?

Керуючий партнер компанії WeDoItBM, засновниця Інституту економічної аналитики WeDoItBM

Чим швидше законодавець прийме ліберальне законодавство про декларування криптовалюти (і нормальні ставки податків) – тим швидше населення почне її легалізувати.

За даними провідної аналітичної блокчейн компанії The Chainalysis за 2021 рік Україна посідає четверте місце у Глобальному індексі прийняття криптовалют. Це близько 8 мільярдів доларів криптовалюти, що надходить до країни і щорічно виходить з неї. Щоденний обсяг криптовалютних транзакцій становить близько 150 мільйонів доларів США, що перевищує обсяг міжбанківських бірж у національній валюті, гривні, повідомляє New York Times.  

За даними цієї ж аналітичної компанії, українці заробили приблизно 400 мільйонів доларів США від продажу біткоїнів за минулий рік.

Але от щодо законодавчої бази на тему криптовалюти в Україні - все провалено. Закон про віртуальні активи, які Верховна Рада прийняла ще у 2021 році не був підписаний Президентом. Тому, на практиці, можливо працювати лише з роз’ясненнями податкової служби України в вигляді індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).

І тут позиція Державної Податкової Служби (ДПС) двояка. Оскільки відображення в податковій декларації наявності у платника податків криптовалюти чинним законодавством не передбачено, але водночас при отриманні доходів від операцій з криптовалютою зазначені доходи відображаються у розділі ІІ декларації. 

В ІПК від 30.11.2020 № 4907/ІПК/99-00-04-04-02-09 ДПС пояснила, що відображення в податковій декларації наявності у платника податків криптовалюти в криптогаманці чинним законодавством не передбачено.

В іншій ІПК від 02.12.2020 р № 4928/ІПК/99-00-04-05-03-06 ДПС розглянула звернення щодо оподаткування доходу від продажу криптовалюти, і надано роз’яснення, що дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу криптовалюти іншій фізичній особі – резиденту, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

А отже, для фізосіб - при продажу криптовалюти фізособа має сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% і військовим збором 1,5% 

Цікаво те, що при оподаткуванні криптовалюти, витрати на придбання криптовалюти не враховуються, і податок сплачується не з позитивної різниці між стартовою ціною і продажем, а з усієї суми продажу. 

НесправедливоРиторичне запитання.

Як бути - до кінця не зрозуміло. І першими на собі всі складнощі відчули чиновники, для яких передбачено обов’язкове декларування. І вже у 2021 публічно задекларували криптоактивів на загальну суму приблизно 75 млрд гривень. Звісно, з першим декларуванням криптовалюти не обійшлось і без казусів.

Якщо коротко, то загалом НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) в результаті перевірки декларацій чиновників знайшло недостовірну інформацію про задекларовану криптовалюту на понад 16 млн гривень. Загальна сума виявлених недостовірних даних – 343 млн гривень. Що, звісно, тільки початок.

Також в результаті перевірок НАЗК заявило, що у наступному році декларанти повинні будуть зазначати не лише вид криптоактиву, вартість та дату набуття. А і додатково повинні вносити також відомості про криптобіржу та публічну адресу.

Майнери та трейдери також залишаються в зоні ризику, їх непокоїть невизначеність оподаткування операцій із криптовалютою при отриманні доходу. Тут слід пам'ятати, що майнінг, як вид діяльності, вимагає початкових інвестицій та регулярного придбання нових комп'ютерних комплектуючих, і нині він не захищений законом.

Великий бізнес, так чи інакше, пов'язаний із криптовалютами, зацікавлений не лише у загальній правовій визначеності, а й у наявності сприятливої ​​позиції держави щодо правового регулювання криптоекономіки.

Як бачимо, наш законодавець не зміг дійти консенсусу в цьому питанні у 2021 році.

Як же оподатковують криптовалюту у світі?

За минулий рік багато країн світу значно просунулися в регулюванні та змінили оподаткування операцій із криптовалютою. Можна вважати однією з причин того, що сталося пандемію covid-19. Через неї на ринок зайшли інституційні інвестори, які вимагали правової визначеності.

Приведу короткий порівняльний аналіз оподаткування операцій з криптовалютою у світі: 

Країна

Класифікація віртуальних валют

Тип податку

Ставка податку

Австралія

Майно

"Прогресивний прибутковий податок (ППН)"

ПДВ

19–45%

10%

Бразилія

Актив

Податок на приріст капіталу

15%

Канада

Актив

ППН

15–33%

Китай

Віртуальний товар

ППН (для міжнародної торгівлі)

3-45%

Франція

Майно

Податок на приріст капіталу

30–34%

Німеччина

Приватні грошові активи

ППН

0% -45%

Індия

Цифровий актив

ППН

ПДВ

0-30%

18%

Ізраїль

Цифровий актив

ППН

ПДВ

10-50%

17%

Японія

Майно

ППН

Налог на потребление

5–45%

8%

Нідерланди

Актив

Прибутковий податок

30%

Росія

Цифровий актив

Прибутковий податок

13%

ПАР

Нематеріальний актив

ППН

18–45%

Південна Корея

Майно

Прибутковий податок ПДВ

20,9%

7%

Швеція

Цифровий актив

ППН

0-57%

Швейцарія

Майно

Прогресивний податок на багатство; ППН

0-0,67%

7-34%

Туреччина

Товар

Прогресивний прибутковий податок

15–35%

Великобританія

Приватні грошові активи

Податок на прибуток; ППН

19%

0–45%

США

Майно

Приріст капіталу; ППН

0-20%

10–37%

 

Є список держав, у яких немає окремого оподаткування операцій із криптовалютою на початок 2022 року:

Сінгапур

Португалія

Мальта

Малайзія

Білорусь

Ну і Україна до прийняття відповідного законодавства - також у цьому списку.

Закордонний досвід та звіт Організації економічного співробітництва та розвитку нам показує, що багато країн світу пішли далі та розробили чіткі, детальні податкові правила для операцій із криптоактивами як для фізичних осіб, так і для компаній.

Наприклад, у Фінляндії платник податків має право зменшити свої оподатковувані доходи за рахунок витрат на обладнання та електрику у процесі майнінгу криптовалюти, за умови належного документального підтвердження. При чому фіни на законодавчому рівні розмежовують майнінг та форжинг, як способи добування криптовалюти, та встановлюють для них різні податкові правила.

Які висновки?

Прийняття Закону про віртуальні активи та подальші зміни в Податковому Кодексі України є важливими для формування правового поля на українському ринку криптовалюти, для визначення основних дефініції, правового статусу, права власності, прав та обов’язків учасників ринку віртуальних активів і т.д., також він адаптує українське законодавство до рекомендації FATF (Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей).

Якщо говорити мовою цифр, то при мінімальних підрахунках - держава втрачає більше 100 мільйонів доларів США в рік через відсутність законодавчого врегулювання. А українські компанії втрачають прибуток через неможливість співпрацю зі світовими лідерами, які все частіше використовують криптовалюту в розрахунках. Адже якщо в юрисдикції країни відсутня регуляторна політика щодо криптовалют, контрагенти мають право відмовитися від платежу.

Отже,  очевидним є факт, що від відсутності законодавчого врегулювання ринку криптовалют - не виграє ніхто. Чим швидше законодавець прийме ліберальне законодавство про декларування криптовалюти (і нормальні ставки податків) – тим швидше населення почне її легалізувати. Особливо з урахуванням посилення після закінчення загального добровільного декларування 1 вересня 2022 року.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи