Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.09.2021 17:33

Чи дійсно кожному варто серйозно замислитися про легалізацію доходів?

Керуючий партнер компанії WeDoItBM, засновниця Інституту економічної аналитики WeDoItBM

Якщо у громадянина мінімальна заробітна плата, але є дорога автівка чи кілька об‘єктів нерухомості, держава запитає: а на яких офіційних підставах ви маєте на це кошти?

Держава зараз абсолютно впевнена, що, з одного боку, дає «пряник», а саме можливість легалізувати громадянам свої доходи, з яких не сплачені податки, а з іншого – «батіг», адже хто зараз не задекларує доходи, після закінчення амністії відповідатиме перед законом. 

Зокрема, до тих, хто не захоче скористатися можливістю «нульового декларування», податківці будуть застосовувати «непрямі методи» виявлення порушень – просто кажучи, порівнювати доходи з витратами і способом життя.

Якщо у громадянина мінімальна заробітна плата, але є дорога автівка чи кілька об‘єктів нерухомості, держава запитає: а на яких офіційних підставах ви маєте на це кошти? 

Кілька тижнів тому ЗМІ вибухнули новиною, що Мінфін спільно з Державною податковою службою готують законопроєкт, що запровадить механізм оподаткування доходів українців, джерела походження яких вони не зможуть пояснити. Відповідно до нього податковим органам дадуть повноваження здійснювати так звані непрямі методи контролю за доходами громадян. І якщо фізична особа не зможе пояснити, звідки взяла гроші на певну велику покупку, її змусять заплатити податок із суми, яку вона витратила, – 18% і 1,5%, а це відповідно п’ята частина від будь-якої вартості покупки. Причому схоже, що в разі ухвалення законопроєкту податкова перевірятиме всіх українців незалежно від їхніх статків. 

Необхідність розробити законопроєкт, яким посилюватиметься контроль за доходами громадян, прописана в законі про податкову амністію, який парламент ухвалив у червні 2021 року. Сама амністія стартувала вже 1 вересня 2021 року. У прикінцевих положеннях до закону про амністію ВРУ дає доручення уряду протягом дев’яти місяців з дня набуття законом чинності розробити законопроєкти, якими посилюватиметься контроль за доходами громадян. 

Задум законодавця доволі чіткий: скептично налаштовані українці, які не збираються брати участь у податковій амністії, мусять зрозуміти, що будуть вимушені платити вже більше після неї. А це, відповідно, стимулювало би їх легалізувати власні статки протягом року. Водночас чутно коментарі політиків та експертів, що все це лише «страшилки» для громадян, які тільки звикають до податкової культури і законопроєкт не має шансів бути прийнятим з огляду на його політичну недоцільність. Але тут варто нагадати, що МВФ наполягає на запровадженні непрямих методів визначення доходів українців, тому закон скоріш за все таки приймуть. 

Через низьку податкову культуру багато українців й досі вважають, що про їхні доходи ніхто нічого не знає, і більше того – їх неможливо відстежити. Але для державних органів навіть без закону це неважке завдання – порівняти реальні доходи і реальні витрати. До того ж є соціальні мережі: ваші, членів родини, ще є митний контроль тощо. 

Звичайно ж почнуть процвітати схеми із заниженням цін, наприклад на нерухомість. Однак і там держава «поставила блок», бо існує жорстка методика передпродажної оцінки об’єкта нерухомості, згідно з якою значно занизити вартість товару неможливо. 

Передавати великі суми з рук у руки навіть родичам, наприклад у позику, стане також вкрай важко. Якщо навіть хтось із родичів «заробляв і відкладав упродовж життя», але не сплатив податки, на думку держави, ці гроші нелегальні. Тобто має бути вибудуваний ланцюжок, при якому є людина з підтвердженими доходами, яка заплатила податки свого часу і тоді може позичати. Логічно, що почне процвітати такий собі бізнес «легалізованих позичальників». Громадянин, який скористається податковою амністією і легалізує певний капітал, потім зможе давати нібито в борг тим недалекоглядним громадянам, хто не подбав про легалізацію своїх доходів. Але про масовість таких оборудок не варто й казати, бо скоріш за все послуги таких «посередників» будуть доступні доволі заможним громадянам. Як, в принципі, і зараз. 

Аргументи, що податкові органи будуть тим самим порушувати презумпцію невинуватості, права громадян та «Захід буде збурений таким порушенням закону», – також безпідставні. Нагадаємо, що у зарубіжному податковому законодавстві переважно не діє принцип презумпції невинуватості і тягар доведення при розгляді, наприклад, судових позовів у податкових справах завжди на платникові податків. Подібні норми діють у США, Канаді, а також у Франції, Німеччині, Швейцарії, Австрії та й у більшості інших країн ЄС. У справах щодо видатків, які не відповідають доходам платника податку, податкові органи цих країн повинні тільки надати факт великої покупки, що перевищує розміри задекларованих раніше коштів. Що ж стосується тягаря доведення у межах повідомлення про недоїмку – то він лежить на платникові податків.

Тому найкраща зараз порада може бути такою: вже почати розмірковувати про свої доходи і витрати та все ж таки почати декларувати свої доходи. Правильно їх розподіляти між підприємницькою діяльністю і доходами громадян. Ситуація у всьому цивілізованому світі йде за сценарієм унеможливлення використання незадекларованих грошей. Україну також змусять грати за цивілізованими правилами. І це вже почали робити.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи