Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.11.2017 11:01

Антикорупційні суди: шаг у перед чи імітація боротьби?

Адвокат

У статті надано аналітично - правова оцінка законопроекту № 6011 "Про антикорупційні суди".

Створення Вищого антикорупційного суду передбаченоЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів». Проект закону «Проантикорупційні суди», згідно з яким буде створено такий суд, зареєстрований у Верховній Раді України 1 лютого 2017 р. за№ 6011. Передбачається, що антикорупційний суд буде здійснювати правосуддя яксуд першої інстанції у справах, підслідним Національному антикорупційному бюро(НАБУ).  


Невдовзі після опублікування даногозаконопроекту, за дорученням   Голови   Верховної   Ради України Парубія А.В.,   Комітет з питань запобігання і протидії корупції   на своєму засіданні   22 лютого 2017 року (протокол № 96) ухвалив рішення щодо відповідності проектузакону вимогам антикорупційного законодавства та рекомендує Верховній РадіУкраїни прийняти названий проект закону за основу.

Пізніше, 9 березня 2017 року, Вища радаправосуддя дала власний консультативний висновок, оскільки це питання віднесенодо її повноважень згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Вищу радуправосуддя» (надання обов’язкових до розгляду консультативнихвисновків щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідаціїсудів та ін.). Так, Вища рада правосуддя не рекомендує Верховній РадіУкраїни приймати даний законопроект, тому що він суперечить Конституції Україний положенням законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу радуправосуддя».

Даний законопроект був внесений на розгляд ВерховноїРади України народними депутатами України Соболєвим Є.В., Сироїд О.І., Крулько І.І., НайемМ.М., Лещенком С.А., Заліщук С.П., однак це суперечить ст. 125 КонституціїУкраїни, оскільки «суд утворюється, реорганізовується іліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради УкраїниПрезидент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.» Тобто хочанародні депутати мають право законодавчоїініціативи, згідно зі ст. 12 ЗУ «Про статус народного депутата України», однак вносити на розгляд Верховної Ради України саме законопроектпро створення суду вони не можуть.


  Виникаєпитання, чи необхідно приймати даний законопроект, які плюси і мінуси наявні?


Отже, слід розпочати з того, що у Законі України «Про судоустрій тастатус суддів» Вищому антикорупційному суду частково присвячені положення ст.31, 33, 79 та п. 16 Прикінцевих та Перехідних положень Закону, тобто конкретизованолише вимоги до судді Вищого антикорупційного суду України й зазначено, що проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бутиоголошено протягом 12 місяців з дня набрання чинності законом, який визначаєспеціальні вимоги до суддів цього суду.


Законопроект № 6011 вже в свою чергу визначаєінстанційну систему антикорупційних судів, вимоги до суддів антикорупційнихсудів, особливості добору таких суддів, а також врегульовує особливостіформування та функціонування апаратів антикорупційних судів.


Незважаючи на те, що даний законопроект в загальному не суперечитьміжнародному та національному законодавству, однак існують певні неточності таважко погодитись з деякими положеннями.


Викликає обурення зміст ст. 13законопроекту, у якій зазначено, що « дисциплінарна палата Вищоїради правосуддя відкриває дисциплінарну справу щодо судді антикорупційного судулише після отримання згоди зборів суддів Вищого антикорупційного суду абозборів суддів Антикорупційної палати відповідно».  Очевидно, що ця стаття передбачає«прихований» спосіб звільнення від відповідальності суддів за певні порушення,хоча Вища рада правосуддя була створена саме для того, щоб напостійній основі та без винятків забезпечувати незалежність судової влади,її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством,формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів.


Також слід звернути увагу на ст. 15 про конкурсну комісію, якастворюється для проведення конкурсу на заняття вакантних посад суддівантикорупційного суду та визначення результатів конкурсу. У даній статтізазначено, що членами конкурсної комісії можуть бути лише особи, які маютьбездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільнийавторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидіїкорупції. При чому прямих вимог щодо громадянства, наявності освіти, стажуроботи не міститься, лише конкретизовано, що « щонайменшеодна особа, призначена Президентом України до складу Конкурсної комісії, таодна особа, обрана Верховною Радою України до складу Конкурсної комісії,повинні мати стаж роботи на посаді судді щонайменше десять років», для інших 7членів конкурсної комісії вимоги щодо стажу роботи на посаді судді відсутні.


Окрім того, п орядок проведення конкурсу тапризначення на посаду суддів в антикорупційні суди відрізняється від загальногопорядку добору та призначення на посаду судді згідно з Законом України «Просудоустрій та статус суддів». Так, в ст. 21 законопроекту № 6011 відсутнітакі стадії відбору на посаду судді як складення відбіркового іспиту та оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищоїкваліфікаційної комісії суддів України результатів іспиту; проходження кандидатами, які успішно склаливідбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки;отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки. Тобто передбачений законопроектом порядок проведення конкурсу та призначення на посаду суддів в антикорупційні суди є спрощеним, таке бачення авторів законопроекту даногопитання є незрозумілим, оскільки навпаки мають бути складніші процедури доборута призначення на посаду судді для унеможливлення обрання «своїх», знайомих чиінших кандидатів в незаконний спосіб.


Ще слід відмітити неточність, що існує у ст.17, яка присвячена особливостям призначення членів конкурсноїкомісії Міністром юстиції України. Так,Міністр юстиції України призначає членів конкурсноїкомісії на підставі рекомендацій щонайменше двох урядів держав чиміжнародних організацій, які протягом останніх двох років з моментунабрання чинності цим Законом надавали Україні міжнародну технічну допомогу усфері боротьби з корупцією. Таким чином,існує ймовірність, що на посаду члена конкурсної комісії можуть бутирекомендовані іноземці, однак згідно з п. 6 ч. 2 ст. 19 Закону України «Продержавну службу» це є неприпустимим, лише громадяни України можуть вступати надержавну службу. А у разі відсутності серед рекомендованих претендентівгромадян України, що робити в такому випадку? У законопроекті відповідь на цепитання відсутня.


Підводячи підсумок, розробка даного законопроекту є важливим кроком на шляху до зниженнярівня корупції, боротьби з нею, тому прийняття закону безумовно є необхідним.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net